Ухвала суду № 70526753, 28.11.2017, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1499/17

Провадження № 2-во/477/26/17

У Х В А Л А

27 листопада 2017 р. Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання – Хлибовою Г.Є.,

за участю:

позивача — ОСОБА_1,

відповідача — ОСОБА_2, його представника — ОСОБА_3,

представника відповідача (сільської ради) — (не з'явився),

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про скасування рішень сільської ради з приводу виправлення описок у рішенні,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області про визнання недійсними та скасування рішень Лиманівської сільської ради цього ж району, а саме:

- № 7 від 16 червня 2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,104 га - для ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою: Миколаївська область, Жовтневий (тепер — Вітовський) район, с. Лимани, вул. Набережна, 100;

- № 11 від 16 червня 2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2604 га, розташованої за цією ж адресою;

- № 5 від 29 квітня 2014 року про затвердження технічної документації та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої за той ж адресою.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року позов був задоволений частково: визнані недійсними та скасовані вказані вище рішення № 11 від 16 червня 2006 року та № 5 від 29 квітня 2014 року, в задоволенні інших вимог відмовлено.

23 листопада 2017 року позивач подав заяву, в якій просив виправити описки в судовому рішенні, а саме:

- в абзаці 4 сторінки 2 рішення суду невірно вказано рік укладення договору купівлі-продажу будинку, купленого ОСОБА_2 у ОСОБА_4 на товарній біржі “Марія”: зазначено 2011 рік, замість 2001 року;

- в абзаці 10 сторінки 2 рішення вказано рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 травня 2011 року, хоча такого рішення не існує;

- доводи в рішенні суду про підстави виникнення та реєстрацію за

ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку не відповідають дійсності, оскільки у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 червня 2014 року, оформленого Реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, міститься інша інформаці про підстави реєстрації права власності на землю, в тому числі в ньому відсутня вказівка про пред'явлення для реєстрації права власності ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2012 року, але суд в своєму рішення її зазначив;

- в рішенні суд помилкового зазначив, що ОСОБА_2 на підставі державних актів, виданих на ім'я ОСОБА_4, зареєстрував своє право власності на земельні ділянки, хоча в дійсності ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності тільки на одну ділянку, до того ж у відомостях з Державного земельного кадастру власником земельної ділянки, площею 0,25 га, зазначена ОСОБА_4;

- суд невірно зазначив в своєму рішенні формулювання висновків апеляційного суду Миколаївської області, виписаних в його рішенні від 10 лютого 2012 року: що ОСОБА_2, як власник будинку, в силу ч. 4 ст. 30 ЗК Кодексу (1990 року) має право на оформлення земельної ділянки в установленому законом порядку (ст. 23 ЗК України 1990 року), чого в рішенні районного суду в цій справі не зазначено, що спотворює сенс апеляційного рішення.

В судовому засіданні свою заяву він підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні частково заперечували проти виправлення описок. Погодилися щодо описок в частині дати біржового договору купівлі-продажу будинку та дати рішення суду, але іншу частину заяви вважали необґрунтованою і намаганням ОСОБА_1 ввести суд в оману.

Представник іншого відповідача до судового засідання не з'явився, про його час та місце був повідомлений, його неявка не є перешкодою у вирішенні заявленого питання.

Суд, заслухавши пояснення присутніх на засіданні сторін, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про виправлення описок в рішенні суду підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 був задоволений частково: визнані недійсними та скасовані вказані рішення сільської ради № 11 від 16 червня 2006 року та № 5 від 29 квітня 2014 року, а в задоволенні інших вимог відмовлено. Тобто в задоволенні вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення сільської ради № 7 від 16 червня 2006 року судом відмовлено.

Відповідно ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може за власною ініціативою або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Дійсно, в абзаці 4 сторінки 2 рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року даної справи допущена описка у зазначені дати укладення договору купівлі-продажу будинку відповідачем ОСОБА_2: замість “14 травня 2001 року” записано - “14 травня 2011 року”.

Також а абзаці 10 сторінки 2 цього ж рішення суду невірно зазначено дату рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області: записано “14 травня 2011 року, хоча в дійсності необхідно зазначити рішення суду від “5 вересня 2006 року”.

Тому ці описки в рішенні суду підлягають виправленню шляхом постановлення відповідної ухвали.

В той же час, в задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 про виправлення описок слід відмовити, оскільки по суті в своїй заяві він висловлює свою незгоду з прийнятим судовим рішенням, з його мотивуванням та обґрунтуванням, що не є опискою і не може бути підставою для постановлення ухвали відповідно до ст. 219 ЦПК України, а приводом для подання ним апеляційної скарги на прийняте рішення суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-216, 219 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року задовольнити частково.

В абзаці 4 сторінки 2 рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року даної справи виправити дату укладення договору купівлі-продажу будинку відповідачем ОСОБА_2, зазначивши вірною дату “14 травня 2001 року”.

В абзаці 10 сторінки 2 рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року даної справи виправити дату рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області: з 14 травня 2011 року на 5 вересня 2006 року, зазначивши вірною дату рішення суду “5 вересня 2006 року”.

В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 про виправлення описок в рішенні суду — відмовити.

Ухвала може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів після її проголошення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, її повний текст складено 28 листопада 2017 року.

Суддя Р.В. Козаченко