Ухвала суду № 70526690, 28.11.2017, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1499/17

Провадження № 2-др/477/4/17

У Х В А Л А

27 листопада 2017 р. Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання – Хлибовою Г.Є.,

за участю:

позивача — ОСОБА_1,

відповідача — ОСОБА_2, його представника — ОСОБА_3,

представника відповідача (сільської ради) — (не з'явився),

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про скасування рішень сільської ради з приводу постановлення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області про визнання недійсними та скасування рішень Лиманівської сільської ради цього ж району, а саме:

- № 7 від 16 червня 2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,104 га - для ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою: Миколаївська область, Жовтневий (тепер — Вітовський) район, с. Лимани, вул. Набережна, 100;

- № 11 від 16 червня 2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2604 га, розташованої за цією ж адресою;

- № 5 від 29 квітня 2014 року про затвердження технічної документації та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої за той ж адресою.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року позов був задоволений частково: визнані недійсними та скасовані вказані вище рішення № 11 від 16 червня 2006 року та № 5 від 29 квітня 2014 року, в задоволенні інших вимог відмовлено.

30 жовтня 2017 року відповідач ОСОБА_2, не погодившись із рішення суду, подав на нього апеляційну скаргу, яка разом зі справою була направлена для розгляду до апеляційного суду Миколаївської області.

Ухвалою судді апеляційного суду Миколаївської області дана справа була направлена до суду першої інстанції для постановлення додаткового рішення з приводу судових витрат.

В судовому засіданні позивач вважав, що він повністю сплатив судовий збір при поданні позову.

Відповідач зі своїм представником у вирішення питання про ухвалення додатково рішення суду з приводу судових витрат покладалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку сторін, які з'явилися на засідання, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Звернувшись до суду за захистом свого земельного права позивач просив визнати недійсними та скасувати три рішення Лиманівської сільської ради Жовтневого (тепер — Вітовського) району Миколаївської області: № 7 та № 11 від 16 червня 2006 року, а також № 5 від 29 квітня 2014 року.

Всі рішення стосувалися передачі у власність ОСОБА_2 землі по вул. Набережна, 100 с. Лимани Жовтневого (тепер — Вітовського) району Миколаївської області.

За подання позову ним був сплачений судовий збір в сумі 640 грн. як за однією майновою вимогою.

Ухвалою суду першої інстанції від 6 вересня 2017 року, постановленою під час розгляду цієї справи, при залишенні позову ОСОБА_1 без руху для доплати судового збору до вказаної суми, було визначено, що через ідентичність вимог щодо одного й того ж предмету спору, його вимоги можливо визначити як одну немайнову.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 був задоволений частково: визнані недійсними та скасовані вказані вище рішення № 11 від 16 червня 2006 року та № 5 від 29 квітня 2014 року, а в задоволенні інших вимог відмовлено. Тобто в задоволенні вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення сільської ради № 7 від 16 червня 2006 року судом відмовлено.

В рішенні суду вирішено питання про розподіл судових витрат: з відповідачів на користь позивача стягнуто, пропорційно задоволеним вимогам, в рівних частках, по 213 грн. 33 коп. з кожного.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи, що в рішенні суд вирішив питання про судові витрати, то підстав для постановлення додатково рішення з цього питання немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-216, 220 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в ухваленні додаткового рішення суду щодо судових витрат.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів після її проголошення рішення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, її повний текст складено на 28 листопада 2017 року.

Суддя Р.В. Козаченко