Ухвала суду № 70525441, 22.09.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6333/17

Провадження № 1-кс/201/4187/2017

УХВАЛА

22 вересня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого слідчого судді Антонюка О.А.

з секретарем Джамаловою С.Г.

за участю:

прокурора Бикова А.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42016040000000652 від 11.04.2017 клопотання старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, громадянина України, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: Російська Федерація, м. Ростов-на-Дону, вул. Лянде, буд. 22, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2017 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, під час досудового розслідування кримінального провадження № 42016040000000652 від 11.04.2017 року.

Слідчий, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання вказав на те, що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області здійснювалося досудове розслідування об'єднаного кримінального провадження №12014040670001022, відомості у якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2014 із попередньою кваліфікацією за ч.5 ст.191, ч.1 ст. 353, ч.1 ст.358 КК України у якому 21 липня 2016 року винесено письмове повідомлення ОСОБА_2, 24.07.1958 р. н., який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 80, кв.42, про те, що він підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а саме у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Проведеним у кримінальному провадженні досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації №81-к від 12.10.2012 ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника головного інженера управління капітального будівництва облдержадміністрації та присвоєно 9 ранг державного службовця.

Відповідно договору №06/04 від 29.04.2013, укладеному між замовником Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної адміністрації в особі начальника управління ОСОБА_5 та генпідрядником ТОВ «Майстер Буд», код ЄДРПОУ 30627944, в особі директора ОСОБА_6, замовник зобов'язувався оплатити відповідно до договірної ціни, а генпідрядник виконати будівельні роботи з будівництва пішохідного переходу закритого типу в різних рівнях із проїзною частиною просп. Газети «Правда» в м. Дніпропетровську, перша черга. Договірну ціну визначено у сумі 12 516 618,30 гривень.

Згідно затверджених між замовником і підрядником актів приймання виконаних будівельних робіт, вартість виконаних робіт з будівництва вказаного об'єкту за 2013-2014 роки складає 9 888 249,25 гривень, з урахуванням загальної вартості придбаного та змонтованого виконавцем робіт обладнання.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, виконуючи відповідно до своїх функціональних обов'язків організаційно-розпорядчі та фінансово-господарські функції та будучи, таким чином, службовою особою, діючи в інтересах ТОВ «Майстер Буд» та маючи на меті забезпечити перерахування на банківські рахунки підприємства бюджетних грошових коштів у особливо великому розмірі, розпорядником яких є Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації шляхом отримання виплат за фактично невиконані підприємством будівельні роботи, зловживаючи своїми службовими повноваженнями у частині підписання від імені УКБ Дніпропетровської ОДА офіційних документів, у період часу із жовтня 2013 року по грудень 2013 року, у робочий час, перебуваючи у невстановленому слідством місці, власноручно від імені представника замовника Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації підписав акт №1 за жовтень 2013 року та акт №1 за грудень 2013 року, до яких невстановленими слідством особами були внесені завідомо неправдиві дані щодо фактичних обсягів виконаних будівельних робіт, а саме фактично невиконані роботи з монтажу вітражів площею 57,675 м?, монтажу ескалатора ЕТ-5М, монтаж вітражів площею 95 м?, улаштування каркасів під облицювання композитними панелями площею 87,1 м?, облицювання торця композитним алюмінієм площею 87,1 м?, улаштування каркасів під облицювання композитними панелями площею 88,56 м?, облицювання торця композитними панелями площею 88,56 м? на загальну суму 1 431 499,64 гривень, що більш ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є, таким чином, збитками особливо великого розміру у розумінні диспозиції ч.4 ст. 191 КК України. Після підписання вказані акти виконаних робіт, які у результаті їх підписання ОСОБА_2 набули статусу офіційних документів, були направлені до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з метою перерахування грошових коштів за будівельні роботи на рахунки ТОВ «Майстер Буд».

У подальшому частина вказаних грошових коштів у сумі 645 824,30 гривень Держказначейством на рахунки ТОВ «Майстер Буд» перераховані не були із причин, що не залежали від волі ОСОБА_2

21 липня 2016 року ОСОБА_2 винесено письмову підозру за ст. 191 ч.5 КК України, яку вручено не було, оскільки місцезнаходження останнього встановити не вдалося.

29.07.2016 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_2 постановою прокурора виділено в окреме провадження з кримінального провадження №12014040670001022 у кримінальне провадження із №42016040000000652.

Крім того, 03.02.2017 письмове повідомлення про підозру вручено сину ОСОБА_2 ОСОБА_7

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що існують ризики, передбачені ч.1-4 сит. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду та слідства, знищити, сховати або спростувати речі та документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконним способом впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, які фактично були підлеглими або добре знайомими йому особами, протиправно перешкоджати провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення, а також вартою у звязку з тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Прокурор в судовому засіданні доводи, викладені у клопотанні підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший, більш мякий запобіжний захід не зможе у повній мірі забезпечити виконання покладених на нього обовязків та уникнути виконанню ризиків, які існують в даний момент.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити в задоволенні клопотання, та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, а також надані суду матеріали кримінального провадження № 42016040000000652, заслухавши думку сторін, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного .

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040000000652 від 11.04.2017 року.

Згідно зі ст. 131 КПК України запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, метою застосування якого є досягнення дієвості кримінального провадження.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Зважаючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.

Положення КПК України, зокрема ст. 132, 176, покладають на слідчого та прокурора тягар доказування необхідності застосування запобіжного заходу. Так з ч. 2 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, при вирішенні питання щодо тримання особи під вартою діє презумпція на користь звільнення. При цьому тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою покладається саме на державу, в даному випадку слідчого та прокурора. Будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою залишається сумнів, мають тлумачитись на користь звільнення. Розподіл тягаря доведення надає судді можливість вирішити питання про звільнення обвинувачуваної або підозрюваної особи, якщо обвинувачення не надало доказів, достатніх, щоб переконати суддю у необхідності тримання під вартою. Таким чином, якщо обвинувачення не впоралося із тягарем доведення, презумпція на користь звільнення стає достатньою підставою для звільнення, яка не потребує додаткового обґрунтування.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбаченічастиною пятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Під час досудового слідства встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність ризиків, передбачених у п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_8 може, незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні, сховати, спотворити та знищити документи, що мають значення у кримінальному провадженні, однак слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором не надано достатніх та переконливих доказів необхідності застосування до ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, всі доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризиків переховування ОСОБА_2 або перешкоджання якимось чином кримінальному провадженню, ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу рішення про тримання підозрюваного під вартою.

В той же час, оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, а також враховуючи вік підозрюваного ОСОБА_2, а також те, що останній раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, має тісні соціальні звязки, суд вважає, що до підозрюваного слід застосувати більш мякий вид запобіжного заходу, а саме домашній арешт, який буде співрозмірним та достатнім для забезпечення належного виконання ОСОБА_2 своїх процесуальних обовязків під час розслідування кримінального провадження 42016040000000652.

Крім того, суд, обираючи до підозрюваного саме такий запобіжний захід, вважає необхідним покласти на нього низку процесуальних обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у цілодобового домашнього арешту строком на два місці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, обовязки:

- зявлятись до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без відповідного дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого мешкання;

- цілодобово не залишати своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, без дозволу слідчого, прокурора та суду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя О.А. Антонюк