Ухвала суду № 70523549, 23.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 624/210/17 Головуючий суддя І інстанції Куст Н. М.

Провадження № 22-ц/790/5662/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: земельні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Колесник О.Е.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Насінневе» в особі представника ОСОБА_3 на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Насінневе» про дострокове розірвання договору оренди землі та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Насінневе» в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну договору оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила розірвати договір оренди землі б/н від 25 травня 2012 року, укладений між Приватним акціонерним товариством (ПрАТ) «Насінневе» та ОСОБА_6, і який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Кегичівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 жовтня 2012 року за №632315564001315; стягнути з відповідача судові витрати, сплачені за подання позову.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6544 га, кадастровий №6323155600:06:004:0003, на території Чапаєвської селищної ради Кегичівського району Харківської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 лютого 2016 року №104.

Вказану земельну ділянку вона успадкувала після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 07 лютого 2015 року, на підставі заповіту, посвідченого Чапаєвською селищною радою Кегичівського району Харківської області 02 грудня 2011 року за реєстровим №252.

Вищевказана земельна ділянка знаходиться в оренді відповідача на підставі договору оренди землі б/н від 25 травня 2012 року, укладеного між ПрАТ «Насінневе» та ОСОБА_6, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Кегичівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 жовтня 2012 року за №632315564001315.

Зазначала, що вона (ОСОБА_4.) не має наміру продовжувати орендні відносини щодо зазначеної земельної ділянки з відповідачем, бажає використовувати земельну ділянку самостійно, тому має намір розірвати зазначений договір оренди землі, оскільки умовами цього договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для його розірвання.

У зв'язку із чим відповідно до п. 40 зазначеного договору вона (ОСОБА_4.) цінним листом від 10 серпня 2016 року направила вимогу до ПрАТ «Насінневе» щодо розірвання вказаного договору оренди з проектом додаткової угоди, однак ПрАТ «Насінневе» з вказаними вимогами не погодилось та надало листа про заперечення розірвання договору.

03 липня 2017 року представник ПрАТ «Насінневе» зхвернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просив змінити договір оренди землі від 25 травня 2012 року, укладений між ПрАТ «Насінневе» та ОСОБА_6

Посилаючись на ті ж обставини, що і позивач за первісним позовом, зазначав, що п. 40 вищевказаного договору не містить умов, що така обставина, як перехід права власності тягне за собою виключно розірвання договору. Натомість, у п. 40 договору зазначено, що така обставина може потягнути за собою два абсолютно різні правові наслідки - або зміна договору або його розірвання.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2017 року позов ОСОБА_4 в особі її представника ОСОБА_5 задоволено.

Розірвано договір оренди землі б/н від 25 травня 2012 року, укладений між ПрАТ «Насінневе» та ОСОБА_6, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Кегичівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 жовтня 2012 року за №632315564001315.

Стягнуто з ПрАТ «Насінневе» на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн.

У задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Насінневе» в особі його представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну договору оренди землі відмовлено.

Вказане рішення оскаржено ПрАТ «Насінневе», яке посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 та задовольнити зустрічний позов ПрАТ «Насінневе».

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що ПрАТ «Насінневе» не порушувались права чи інтереси ОСОБА_4, які випливають з договору оренди землі. Протягом усього строку дії договору ПрАТ «Насінневе» своєчасно та в повному розмірі вносило орендну плату, будь-які докази порушення прав ОСОБА_4 в матеріалах справи відсутні.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що п. 37 вищевказаного договору не містить такої підстави для припинення дії договору, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку, а п. 40 договору оренди земельної ділянки, на який посилається ОСОБА_4, не містить окремого погодженого сторонами порядку для його реалізації, тобто договір не містить окремого порядку для внесення змін або розірвання договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку. Наявність обставин встановлених договором та законом для розірвання договору за рішенням суду ОСОБА_4 не доведено.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ПрАТ «Насінневе», не містить положень, за якими б орендодавець та/або його спадкоємці наділялись правом відмови від договору, правом одностороннього розірвання договору, як і не містить обов'язку орендаря підписувати додаткові угоди про розірванні договору за взаємною згодою за бажанням спадкоємців орендаря.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договір оренди землі від 25.05.2012 року передбачає що можливим правовим наслідком переходу права власності на орендовану земельну ділянку є зміна умов договору.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Насінневе», суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 40 договору оренди землі від 25 травня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ПрАТ «Насінневе»), передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, є підставою для зміни або розірвання договору.

ОСОБА_4, яка набула право власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування, зверталась з письмовою вимогою від 30 червня 2016 року до ПрАТ «Насінневе», повідомляла про перехід до неї права власності на земельну ділянку та намір розірвати з ними договір оренди землі від 25 травня 2012 року.

Оскільки відповідач в добровільному порядку вимоги позивача щодо розірвання договору оренди земельної ділянки не виконав, то є правові підстави для розірвання його в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 25 травня 2012 року між ВАТ «Насінневе» та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі №б/н, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Кегичівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 жовтня 2012 року за №632315564001315.

Після смерті ОСОБА_6, яка померла 07 лютого 2015 року, на підставі заповіту, посвідченого Чапаєвською селищною радою Кегичівського району Харківської області 02 грудня 2011 року за реєстровим №252 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6544 га, кадастровий №6323155600:06:004:0003, на території Чапаєвської селищної ради Кегичівського району Харківської області перейшло до ОСОБА_4

30 червня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до ПрАТ «Насінневе» з вимогою про розірвання вищевказаного договору оренди.

05 травня 2016 року за вих. №929 ПрАТ «Насінневе» звернулось до нового власника орендованої земельної ділянки з пропозицією внести зміни до договору оренди землі від 25 травня 2012 року, а саме, замінити сторону орендодавця ОСОБА_6 її спадкоємцем ОСОБА_4 До зазначеного листа долучено проект відповідної додаткової угоди з підписом сторони орендаря, засвідченим печаткою. Однак, згоди між сторонами з цього питання не досягнуто.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Оскільки, як зазначалось вище, пунктом 40 договору оренди, який був укладений 25 травня 2012 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ПрАТ «Насінневе»), сторони передбачали, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря, є підставою для зміни або розірвання договору, то новий власник земельної ділянки, позивач ОСОБА_4, вправі була скористатися передбаченим умовами укладеного 25 травня 2012 року договору оренди землі правом і ініціювати питання про розірвання договору оренди.

Суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до умов договору оренди земельної ділянки та вищевказаної норми ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» дійшов висновку про наявність правових підстав для його розірвання.

Висновки суду належним чином вмотивовані, ґрунтуються на наявних у справі доказах і доводами скарги не спростовуються.

Доводи апеляційної скарги представника ПрАТ «Насінневе» про те, що пункт 40 договору оренди земельної ділянки №б/н від 25 травня 2012 року не містить окремого порядку для внесення змін або розірвання спірного договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони відповідають вимогам пункту 40 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 3 березня 2004 року, який не передбачає окремого порядку щодо внесення змін або розірвання договору оренди землі.

Доводи апеляційної скарги представника ПрАТ «Насінневе» про те, що ПрАТ «Насінневе» належним чином виконувало свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки у даному випадку не мають правового значення, оскільки судом були встановлені інші законні підстави для його розірвання, що також передбачено пунктом 38 договору оренди землі.

Посилання в апеляційній скарзі представника ПрАТ «Насінневе» на можливість зміни умов договору не можуть бути прийняті судом, оскільки для такої зміни необхідно досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, однак такої згоди ПрАТ «Насінневе» та ОСОБА_4 не досягли. Зазначені обставини представники сторін підтвердили й у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення районного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: