Постанова № 70521861, 20.11.2017, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/13180/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Скрипника С.М.

при секретарі - Брайловській М.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кадника М.В., Глущенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білокуракінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Сватівського районного суду звернувся ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом, в якому зазначив, що згідно Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» йому була призначена пенсія за віком з 02.04.2012 року. При нарахуванні пенсії був врахований стаж роботи 31 рік 00 місяців 07 днів, в тому числі 5 років (60 місяців) у ВАТ «Сургутське виробниче об'єднання пасажирського транспорту» та на фірмі «Автобаза ВАТ «Містобуд-11» згідно довідки про заробітну плату від 13.08.12 номер 18-а. З урахуванням посвідчення Почесного донора України з 01.05.2013 р. розмір пенсії склав 2227,17 грн. Відповідач незаконно, без будь-яких підстав, у цілях перевірки довідки про заробітну плату нр.18-а 25.02.2014 р. звернулась до Пенсійного фонду Російської Федерації щодо факту видачі вказаної довідки. Внаслідок перевірки пенсійних прав застрахованих Управління Пенсійного Фонду Російської федерації в м. Сургут нр. 4601 від 25.02.14 р., у якому було зазначено про те, що «Мостоотряд 80» у 1992 році (наказ нр.1 від 09.12.92) перейменований у територіальну фірму «Автобаза» ОАО «Мостострой-11», а у квітні 2007 р. остання була ліквідована, внаслідок чого особові рахунки по нарахуванню заробітної плати за 1982-1987 р.р. не збереглися. Експертом, підписавши вказаний акт, був зроблений незаконний висновок про те, що довідка про заробітну плату від 13.08.2012 № 18-а, яка була видана фірмою «Автобаза ОАО «Мостострой-11» м. Сургут не є дійсною і не може бути взята до уваги при розрахунку пенсії. Відповідач переглянув розмір його пенсії і з урахуванням вказаного акту визначив пенсію в розмірі 1319,95 грн. на підставі наявних довідок про заробітну плату на дату первинного призначення. Дії відповідача по зменшенню розміру пенсії вважає незаконними та безпідставними, оскільки його вини в тому, що підприємство реорганізувалося та не зберегло відомості про заробітну плату, немає. Відсутність вказаних відомостей на даний час не може робити недійсною довідку про заробітну плату, оскільки такі відомості існували взагалі та на час видачі довідки. Крім того, довідка не визнана підробленою в установленому порядку. Період його праці в автобазі м. Сургута складає липень 1981р. - жовтень 1989 р. Довідка № 18-а про заробітну плату, яка була видана ОАО «Мстострой-11» м. Сургут стосується періоду 1984-1987 р.р. Як свідчить лист фірми «Мостоотряд - 80» ОАО «Мостострой-11» нр. 318 від 14.04.09 р. у квітні 2007 ТФ «Автобаза» ОАО «Мостострой-11» була ліквідована та приєднана до ТФ «Управление механизации «ОАО «Мостострой-11» та внаслідок переїзду частина документів за період з 1981 по1986 р. була втрачена у зв'язку з чим дані про заробітну плату за вказаний період були втрачені. В даній відповіді період означений по 1986 р., в той час як у довідці № 18-а маються відомості про заробітну плату з 1984 по 1987 р. ТФ «Мостоотряд-80» ОАО «Мостострой-11» у своїй відповіді не надала доказів того, що були втрачені саме відомості по заробітній платі, які стосуються конкретно його. Докази складання будь-якого документу з цього приводу саме в періоди втрати документів ані йому, ані перевіряючому не були надані, що свідчить про їх відсутність та у подальшому не можуть бути прийняті до уваги без доказів своєчасності їх складання.

На його повторний запит до фірми про підтвердження відомостей про заробітну плату, надісланий 16.05.2014 відповідь не була отримана. На його звернення до відповідача від 21.07.2016 останній надав відповідь, якою відхилено його вимоги щодо поновлення виплати пенсії в розмірі 2227,17 грн., посилаючись на акт Пенсійного фонду РФ у м. Сургут № 4601 від 25.02.2014.

Просить суд поновити йому строк звернення до суду та визнати дії відповідача по зменшенню розміру призначеної йому пенсії з 2227,17 грн. по 1319,95 грн. з 01.05.2014 та дії по відрахуванню з пенсії 269,22 грн. щомісяця з 01.05.2014 - протиправними; зобов'язати поновити первинно призначену пенсію, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити виниклу заборгованість.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на позові наполягав з підстав, зазначених у ньому та просять його задовольнити.

Від Білокуракінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до суду надійшло заперечення проти позову, де зазначено, що пенсія є періодичним платежем, тому про порушення права йому повинно було бути відомо при отриманні пенсії, тобто у травні 2014 року, а тому звернення до суду має бути залишено без розгляду. Крім того, на обліку в управлінні позивач перебуває з 02.04.2012 року, як одержувач пенсії за віком. Відповідно до особистої заяви від 03.09.2012 року та доданої до заяви довідки про заробітну плату від 13.08.2012 року № 18-а за період роботи у територіальній фірмі «Автобаза» ВАТ «Мостострой11» з 01.09.1984 по 02.10.1987 року. Разом із заявою про перерахунок пенсії, позивачем власноруч написана заява від 03.09.2012 року, відповідно до якої, у разі виявлення недостовірних відомостей у довідці про заробітну плату, що призведе до переплати пенсії, переплачену суму пенсії позивач зобов'язався погасити у повному обсязі одноразово. 01.04.2014 року управління отримало від управління Пенсійного фонду України Російської федерації у м. Сургут Ханти Мансійського автономного округу - Югри акт № 4601, відповідно до якого перевірку довідки про заробітну плату від 13.08.2012 року № 18/а за період роботи у територіальній фірмі «Автобаза» ВАТ «Мостострой 11» провести неможливо внаслідок незбереження особових рахунків по нарахуванню заробітної плати територіальній фірмі «Автобаза» ВАТ «Мостострой 11». Незбереження особових рахунків по нарахуванню заробітної плати територіальній фірмі «Автобаза» ВАТ «Мостострой 11» прямо суперечить ст.. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Крім того, відповідно до постанови Верховного суду України по справі № 21-11а15 від 17.03.2015 року встановлено, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. Керуючись зазначеними вимогами закону, а також заявою позивача від 03.09.2012 року відповідно до якої, у разі виявлення недостовірних відомостей у довідці про заробітну плату, що призведе до переплати пенсії, переплачену суму пенсії позивач зобов'язався погасити у повному обсязі одноразово, управління на підставі розпорядження від 02.04.2014 року провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02.04.2012 року, встановивши її у розмірі, який був до перерахунку пенсії. У зв'язку з наданням ОСОБА_1 фіктивної довідки, в управлінні виникла переплата пенсії у розмірі 22117,52 грн., яку управління утримує з ОСОБА_1 на підставі його особистої заяви від 03.09.2012 року, відповідно до якої, у разі виявлення недостовірних відомостей у довідці про заробітну плату, що призведе до переплати пенсії, переплачену суму пенсії позивач зобов'язався погасити у повному обсязі одноразово. Таким чином дії управління щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 та утримання переплати пенсії є правомірними, а позов необґрунтованим.

В судовому засіданні представники відповідача Кадник М.В. та Глущенко О.С. проти позову заперечували, просять відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у запереченні.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що в оспорюваний період, тобто з 1982 року вони працювали разом з позивачем ОСОБА_1 на автобазі на Півночі у м. Сургут. Підтверджують, що дійсно ОСОБА_1 працював водієм. Щодо розміру заробітної плати зазначили, що ОСОБА_1 отримував в розмірі від 1500-2500 рублів. Точної суми не зазначили.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно вимог ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше. Обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Дослідивши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд прийшов висновку, що строк пропущений позивачем із поважних причин, а тому строк звернення до суду слід поновити.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. З ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закон про недержавне пенсійне забезпечення, законів якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови та порядок пенсійного забезпечення.

У відповідності до частини 3 статті 4 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною першою статті 49 вказаного закону: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 т. 2 Закону України «Про основні засади соціальною захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» вії 16 грудня 1993 року право за пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, з матеріалів справи вбачається та в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється пенсіонером, якому була призначена пенсія за віком з 02.04.2012 року на підставі інформації про заробітну плата за період роботи з 01.11.1987 по 30.11.1989 у ВАТ «Сургутське виробниче об'єднання пасажирського автотранспорту» та з 01.02.1990 по 31.01.1993 у ЗАТ «Харчовик».

Згодом, 03.09.2012 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду у Сватівському районі Луганської області та надав довідку про заробітну плату від 13.08.2012 № 18/а за період його роботи з 01.09.1984 по 02.10.1987 р.р. До цього періоду роботи був доданий період роботи з 01.11.1987 по 31.08.1989 р.р., тобто період роботи у ВАТ «Сургутське виробниче об'єднання пасажирського автотранспорту», на підставі чого, з 01 вересня 2012 року було зроблено перерахунок пенсії і її розмір склав 2018,01 грн.

16 листопада 2013 року за зверненням позивача до відповідача про перерахунок пенсії у зв'язку з додаванням стажу. Відповідно до наданих документів стаж склав 31 рік 00 місяців 07 днів, розмір пенсії з 01.12.2012 року - 2116,37 грн.

03 травня 2013 року за зверненням позивача до відповідача про перерахунок пенсії у зв'язку з наданням посвідчення Почесного донора України, було зроблено перерахунок і розмір пенсії склав з 01 травня 2013 року 2227,17 грн.

Ці обставини сторонами не оспорюються.

Однак, у квітні 2014 року на запит до Пенсійного фонду Російської Федерації управління отримало акт перевірки підстав видачі довідки про заробітну плату № 4601 від 25.02.2014 року, проведеної у присутності бухгалтера територіальної фірми «Мостотряд-80» спеціалістом - експертом відділу оцінки пенсійних справ застрахованих осіб УПФ РФ в м. Сургут, згідно якого зазначено, що «Мостотряд-80»у 1992 році перейменовано у територіальну фірму «Автобаза» ВАТ «Містбуд-11», а у квітні 2007 року - остання - ліквідована. Внаслідок чого особові рахунки по нарахуванню заробітної плати за 1982 - 1987 р.р. не збереглися (а.с.13).

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», далі - Закон № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.

Пунктом 1 частини 1 статті 49 Закону № 1058 передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Крім того, статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, які призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок).

Відповідно підпункту „в" пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Пункт 17 Порядку встановлює, що якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з пунктом 38 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України (пункт 1 частини 1 статті 64 Закону № 1058).

Аналізуючи вищенаведені правові норми обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, незбереження особових рахунків по нарахуванню заробітної плати територіальній фірмі «Автобаза» ВАТ «Мостбуд-11» прямо суперечить ст.. 40 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою, зокрема, в постанові від 17 березня 2015 року по справі № 21-11а15, згідно з якою встановлено, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Відповідно ст. 244-2 КАС України, Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятий за результатами розгляду справи, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати Висновки Верховного Суду України викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 ст. 237 цього Кодексу.

Викладена вище правова позиція Верховного Суду України міститься у постанові, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, тому є обов'язковою до застосування судом під час розгляду даної адміністративної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що довідка про заробітну плату від 13.08.2012 року № 18/а, видана фірмою «Автобаза» ВАТ «Містбуд-11» м. Сургут не може бути взята до розрахунку пенсії, оскільки не має підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, у зв'язку із тим, що особові рахунки по нарахуванню заробітної плати за 1982 - 1987 р.р. не збереглися, що вбачається з акту перевірки підстав видачі довідки про заробітну плату Пенсійного фонду Російської Федерації № 4601 від 25.02.2014 року, проведеної у присутності бухгалтера територіальної фірми «Мостотряд-80» спеціалістом - експертом відділу оцінки пенсійних справ застрахованих осіб УПФ РФ в м. Сургут, а тому у позові ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст..ст. 2, 7-12, 17, 158-163, 244-2, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Білокуракінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.11.2017 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо було подано апеляційну скаргу, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: С.М.Скрипник