Рішення № 70521074, 27.11.2017, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1790/17

Провадження № 2/396/802/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря: Пономаренко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей, посилаючись на те, що з відповідачем по справі перебувала в шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу діти проживають біля позивачки та знаходяться на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обовязку по утриманню дітей, матеріального забезпечення не надає, тому вона просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей, в твердій грошовій сумі, в розмірі 1000 грн., на утримання кожної доньки.

Позивачка в судове засідання не з'явивлась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений судовою повісткою, своїх заперечень на позов не надіслав.

Суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9-10).

В даний час діти проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, чим ставить сім'ю в скрутне матеріальне становище. Домовленості про добровільну сплату аліментів у позасудовому порядку між сторонами не досягнуто.

Вирішуючи питання стягнення аліментів, суд виходить із принципу рівності прав та обовязків батьків щодо своїх дітей, передбаченого ст.141 СК України, а також приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей, у відповідності до ст.3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією ГА ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991 року.

Установленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст. 51 Конституції України, ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 180-184, 191 СК України.

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Згідно з вимогами ст.ст.60,213,214 ЦПК України та принципу оцінки доказів (ст.212 ЦПК України) суд перевірив доводи сторін як у підтвердження, так і в заперечення позову та факти, які підлягають встановленню, з метою з'ясування та дослідження матеріального стану, стану здоров'я сторін, наявність у відповідача інших дітей і непрацездатних членів сім'ї, його спроможності сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірах, визначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатним за віком і станом здоров'я, офіційно не працює.

Те, що відповідач не працює не є підставою для ухилення від виконання обов'язку по утриманню дитини, оскільки, доказів, у підтвердження того, що він, щонайменше намагався працевлаштуватися, звертався в Центр зайнятості по питанню працевлаштування ОСОБА_2 суду не надав.

Суд враховує ці доводи, проте констатує той факт, що обґрунтованих перешкод для працевлаштування ОСОБА_2 не має, і не заперечує можливості працевлаштування і сплати аліментів на утримання малолітніх дітей.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно із ст.ст. 180-184, 191 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. У разі ухилення батьків від виконання цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються з матері, батька дитини в частці від їх доходу і (або) у твердій грошовій сумі за рішенням суду. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно з ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 СК України, враховує матеріальне становище платника аліментів і приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач ОСОБА_2 є здоровою, працездатною людиною, має можливість працювати, зобов'язаний утримувати власних дітей та спроможний сплатити аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 950 грн., та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн., з наступною індексацією зазначених розмірів відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3.07.1991 року в редакції Закону від 6.02.2003 року, щомісячно, починаючи з 29.03.2017 року і до досягнення дітьми повноліття. Ухвалюючи таке рішення суд виходить із захисту інтересів дитини та з вимог діючого законодавства.

Так, відповідно до статті 7 ЗУ "Про державний бюджет на 2017 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, зокрема: для дітей віком від до 6 років з 01 травня 2017 року становить 1426 грн.:50%=713 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років з 01 травня становить 1777 грн.:50%= 888,5 грн.

Позивачка, як мати несе рівні з відповідачем витрати по утриманню дитини, але при цьому доглядає дитину на відміну від відповідача, що впливає на її можливість покращити заробіток, тому визначений судом розмір аліментів забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання дітьми надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

За таких обставин суд приходить до висновку, що право малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на матеріальне утримання з боку батька порушено і підлягає судовому захисту.

За правилами ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір від сплати якого позивачка звільнена на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року Про судовий збір.

В силу п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215, 367 ЦПК України, на підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 180-184, 191 СК України ст.ст. 180-184, 191 СК України, ст. 7 ЗУ "Про державний бюджет на 2017 рік", суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 12 квітня 1984 народження, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на утримання малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, з наступною індексацією зазначеного розміру відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3.07.1991 року в редакції Закону від 6.02.2003 року, щомісячно, розпочавши стягнення з 25 жовтня 2017 року і до досягнення повноліття доньки ОСОБА_3 до 16 лютого 2025 року; та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок, з наступною індексацією зазначеного розміру відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3.07.1991 року в редакції Закону від 6.02.2003 року, щомісячно, розпочавши стягнення з 25 жовтня 2017 року і до досягнення повноліття доньки ОСОБА_4 до 12 січня 2031 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп., - отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О. А. Гарбуз