Ухвала суду № 70520667, 22.11.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/527/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1739/2017

Категорія 49

Головуючий у 1 інстанції Лущак Н. І.

Суддя-доповідач Малєєв

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого – Малєєва А.Ю.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,

секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2017 року позов задоволено – шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який був зареєстрований 08 жовтня 1991 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 549, розірвано, залишено ОСОБА_1 шлюбне прізвище «Попович» (а.с. 136-138).

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с. 176-178).

Відповідачка ОСОБА_1 оскаржила заочне рішення в апеляційному порядку. Вважає, що даним позовом позивач бажає уникнути відповідальності за результатами розгляду аналогічного позову щодо розірвання шлюбу італійським судом, який триває ще з 2015 року, і яким уже прийнято проміжне рішення у справі, що додано відповідачкою до матеріалів справи з перекладом. На думку відповідачки, суд упереджено вирішив справу на підставі лише голослівної позовної заяви, позбавивши відповідачку можливості захистити її права та законні інтереси, не врахував, що позивач протягом 15 років постійно проживає в Італії, а в позові зазначає, що живе в с. Жуків Тлумацького району, що на утриманні відповідачки перебуває серйозно хворий син.

Просить скасувати заочне рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та залишити позов без розгляду, оскільки аналогічна справа розглядається в суді м. Брешія, Італія.

В судове засідання сторони не з`явились. У справі достатньо даних про права і обов`язки сторін щодо предмету спору.

За наслідками розгляду апеляційний суд вважає необхідним апеляцію відхилити з таких мотивів.

В червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в Тлумацький районний суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 (а.с. 2).

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що з 08.10.1991 він з відповідачкою перебуває у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу у них неповнолітніх дітей немає, що причиною розірвання шлюбу є втрата любові та поваги один до одного, що більше двох років разом вони не проживають, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин, що збереження шлюбу є недоцільним, а примирення – неможливим.

Просив шлюб розірвати.

08 жовтня 1991 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (а.с. 3, Свідоцтво).

Позивач в червні 2016 року подав Клопотання щодо розгляду справи у його відсутність в зв'язку з виїздом на роботу за межі України. Вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 12, а.с. 26 – заява аналогічного змісту від 22.07.2016). Крім того, у письмових заявах позивач підтверджував, що на примирення не згідний (а.с. 40, 42).

Згідно повідомлення Жуківської сільської ради від 01.07.2016 відповідачка ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою в с. Жуків не проживає, а знаходиться за межами України (а.с. 19, ін. довідка – а.с. 33).

Однак, на а.с. 15 міститься друковане Клопотання від 06.07.2016, надіслане засобами поштового зв'язку України, від імені відповідачки, що остання згідна з позовними вимогами її чоловіка, тому просить розглянути справу у її відсутність, оскільки не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 15).

З цього приводу суд першої інстанції в листі-відповіді (а.с. 64-65) висловив свої сумніви у тому, що саме відповідачкою була направлена з м. Івано-Франківська зазначена вище заява (абз. 6 а.с. 64).

Згідно Заяви від 28.07.2016 повістки суду було вручено матері відповідачки, оскільки остання більше десяти років проживає з сім’єю в Італії (а.с. 31).

Згідно Заяви від 31.07.2016 відповідачка в 2016 році не перебувала в Україні (а.с. 46). В підтвердження виїзду за межі України долучила копії закордонного паспорта (а.с. 47-51).

Згідно завіреного перекладу (з італійської на українську мову) Інформаційної довідки про стан родини та проживання від 25.07.2016 ОСОБА_1 заміжня з ОСОБА_2 та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 52-54). Крім сторін по справі за вказаною адресою проживають ОСОБА_3 (син сторін по справі, свідоцтво про народження на а.с. 154) та ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 14.09.2016 провадження у справі було зупинено для надання сторонам три місяці для примирення (а.с. 67, 95).

Заявою від 22.12.2016 позивач повідомив, що сторони не примирились. Просив позов задоволити, розглянути справу за його відсутності (а.с. 104, 105, 112), заява з цього ж приводу від 22.06.2017 (а.с. 132).

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2017 провадження у даній справі відновлено (а.с. 134).

Заочним рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2017 року позов задоволено (а.с. 136-138).

20.07.2017 рішення виконано Коломийським МВДРАЦС ГТУЮ в Івано-Франківській області (а.с. 148).

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 заяву відповідачки про перегляд заочного рішення (а.с. 152-153) залишено без задоволення (а.с. 176-178).

В підтвердження доводів апеляційної скарги апелянтка (відповідачка) долучила засвідчену адвокатом копію Постанови Цивільного та кримінального суду м. Брешія (Італійська Республіка) про призначення судового засідання у справі, поданій ОСОБА_1 проти ОСОБА_2 (а.с. 187-189, 190-192 італ. мовою).

Суд першої інстанції, дослідивши письмові докази по справі та врахувавши приписи ст. 51 Конституції України, п. 3 ч. 2 ст. 18, ч. 1 ст. 24, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 2 ст. 104, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, дійшов висновку про розірвання шлюбу, оскільки стосунки, які існують між сторонами виключають можливість збереження сім`ї, а подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам позивача. А, враховуючи вимоги ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, та те, що відповідачка в судове засідання не з'явилась, відновити їй дошлюбне прізвище не просила, суд дійшов висновку, що після розірвання шлюбу їй слід залишити шлюбне прізвище «Попович».

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Апелянтка заперечила висновок щодо неможливості збереження сім`ї через те, що це питання не досліджувалось судом. Це не відповідає дійсності, оскільки позовні вимоги обґрунтовані обставинами, які, на думку позивача, свідчать про втрату любові і поваги між подружжям. Позивач категорично стверджував, що примирення неможливе і наполягав на розірванні шлюбу. Це волевиявлення позивач підтверджував неодноразово (а.с. 40, 59, 63, 104). Судом вживались заходи примирення відповідно до ст. 111 СК України. На думку апеляційного суду, це є свідченням того, що продовження шлюбу суперечить законним інтересам позивача. Окрім того, свідченням неможливості збереження сім`ї є спір між сторонами в Італії, який було ініційовано відповідачкою (а.с. 187). Посилання апелянтки на те, що розірвання шлюбу в Україні дозволить уникнути відповідальності за спором в Італії, а тому позов слід залишити без розгляду, до уваги приймати не можна, оскільки шлюб було укладено в Україні між громадянами України, які зареєстровані в Україні в установленому порядку. Позов пред`явлено відповідно до ст. 109 ЦПК України за місцем реєстрації сторін.

Підстав для відмови у позові про розірвання шлюбу у суду першої інстанції не було. Тому апеляцію належить відхилити, а рішення суду – залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, –

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – відхилити.

Заочне рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: Р.Й. Матківський

ОСОБА_5