Рішення № 70520656, 21.11.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/1587/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1320/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Мула О. Д.

Суддя-доповідач Ясеновенко

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Горейко М.Д., Мелінишин Г.П.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Галицька» та ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами про залучення вкладу на депозитний рахунок за апеляційними скаргами КС «Галицька» та ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду від 14 червня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

02.07.2013 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до кредитної спілки «Галицька» та ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами про залучення вкладу на депозитний рахунок.

В заяві зазначила, що 19.07.2010 року та 21.12.2011 року між її чоловіком ОСОБА_3, який помер 14.09.2012 року, та кредитною спілкою «Галицька» були укладені договори №132Д та №150Д про залучення вкладу на депозитний рахунок кожен на суму 15000 грн. з кінцевим строком повернення вкладів відповідно 19.07.2011 року та 21.12.2012 року.

Посилаючись на те, що відповідач по даний час не повернув суми вкладів та нарахованих відсотків ОСОБА_1 просила стягнути 39933 грн., з яких 30000 грн. депозитних вкладів, 2701 грн. відсотки за користування вкладом за договором №150Д, 255 грн. інфляційних втрат, 5823,24 грн. пені за прострочення повернення вкладу, 1154,46 грн. – три проценти річних.

Рішенням Галицького районного суду від 14 червня 2017 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з КС «Галицька» на користь ОСОБА_1 31078, 49 грн. з яких: 15000 грн. депозитного вкладу та 1109, 92 грн. процентів за договором № 150 Д від 21 грудня 2011 року про залучення внеску на депозитний рахунок, укладеним між КС «Галицька» та ОСОБА_3; 18408,91 грн. інфляційного збільшення суми боргу; 1904, 06 грн. трьох процентів річних; за мінусом 5344, 40 грн. понесених КС «Галицька» судових витрат.

В позові ОСОБА_1 в частині вимог до КС «Галицька» про стягнення боргу за договором про залучення внесків (вкладів) на депозитний рахунок № 132Д від 19 липня 2010 року, укладеного між КС «Галицька» та ОСОБА_3, та пені відмовлено.

В позові ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами про залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки відмовлено.

Постановлено стягнути з КС «Галицька» на користь держави судовий збір в розмірі 364,23 грн.

У апеляційній скарзі КС «Галицька» посилається на незаконність рішення суду в частині нарахування інфляційного збільшення та трьох процентів річних.

Судом не було враховано того, що ОСОБА_3 помер 13.09.2012 року, а термін повернення вкладу згідно договору №150 Д від 21.12.2011 року наступав тільки 21.12.2012 року і державного нотаріуса було повідомлено про суму коштів, які знаходяться на депозитному вкладі померлого.

ОСОБА_2 того, спадкоємці померлого не подавали свідоцтво про право на спадщину та заяву про отримання вкладу, а про особу спадкоємця відповідачу стало відомо після отримання ухвали Галицького районного суду про відкриття провадження у даній справі.

Апелянт вказує на те, що ним не заперечується право позивача на отримання вкладу, однак лише в сумі 15000 грн. вкладу та 1109,92 грн. нарахованих на даний вклад відсотків, та вказує на відсутність його вини у невиплаті цієї суми, оскільки прострочення боргу відбулось з вини самої позивачки, за клопотаннями якої розгляд справи неодноразово відкладався.

ОСОБА_2 того, у позовній заяві були відсутні розрахунки інфляційного збільшення суми боргу та трьох процентів річних, і вказані суми визначені судом, що позбавило відповідача можливості подати заперечення.

Просить рішення суду в частині нарахування інфляційного збільшення та трьох процентів річних скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

ОСОБА_1 також посилається на незаконність рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені у розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення як за договором №132Д так і за договором №150Д.

Судом не було враховано положень ст. 549 ЦК про те, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а кредитна спілка – їх виконавцем, то остання несе відповідальність за неналежне надання цих послуг відповідно до ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення.

Апелянт також вказує на те, що суд дійшов помилкового висновку про те, що прострочення виконання зобов’язання слід рахувати з 09.07.2013 року по дату ухвалення рішення суду. ОСОБА_1 зазначає, що часом відкриття спадщини є день смерті особи і спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а тому право на повернення вкладу наступило не в день оформлення свідоцтва про право на спадщину, а в день смерті вкладника.

Позивач також посилається на порушення норм матеріального та процесуального права при призначенні судом почеркознавчих експертиз.

Зокрема, висновок експерта, який проводив первинну експертизу не був визнаний необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви у його правильності; в ухвалі про призначення повторної експертизи не були визначені обставини, які викликали сумніви у правильності попереднього висновку експерта, та надані незрозуміло ким підписані ордери; при проведенні повторної експертизи не були враховані висновки первинної експертизи; повторна експертиза, на відміну від первинної, була проведена візуально, без застосування технічних засобів.

Також апелянт вказує на те, що касовий ордер №3445 про видачу готівки в порушення ст.ст. 7, 33 ЗУ «Про Національний банк України» та постанови НБУ «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» від 01.06.2011 року заповнений від руки, без допомоги технічних засобів та сума прописом написана не спадкодавцем, а тому останній не отримував 15000 грн.

ОСОБА_1 посилається також на порушення норм матеріального права при призначенні комісійної експертизи.

Так, для проведення зазначеної експертизи знову були направлені касові ордера, підписи у яких викликали сумніви у самих експертів, про що зазначено у їх клопотанні про надання достовірних вільних зразків підписів ОСОБА_3

Не враховано судом і того, що експерти у своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, пояснили, що підписи ОСОБА_3 на ордерах не можуть бути визнані вільними, як цього вимагає чинне законодавство, а отже не можуть вважатися достовірними. ОСОБА_2 цього, експерти підтвердили, що вони проводили додаткову комісійну експертизу, і не проводили комісійну почеркознавчу експертизу, для якої обов’язковим є складання кодифікатору причин розбіжностей з висновками попередніх експертиз та викладення змісту висновків, що не співпали, а також підтвердження чи спростування відповідності висновків повторної експертизи висновкам попередньої експертизи, тобто дослідження попередніх експертиз.

Додаткова експертиза проводиться у випадках, коли виявляються нові обставини чи досліджуються інші, не пов’язані з первинною експертизою, а у даному випадку не було нових чи інших обставин.

Судом не спростовано висновок первинної експертизи про те, що рукописний напис «п’ятнадцять тисяч» у графі «одержав» у видатковому ордері №3445 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Просить рішення суду в частині стягнення пені та стягнення боргу за договором про залучення внесків на депозитний рахунок №132 Д скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення пені за двома договорами та стягнення боргу в повному об’ємі.

Представник ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній, апеляційну скаргу КС «Галицька» не визнав.

Представник КС «Галицька» свою апеляційну скаргу підтримала, апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1 та задоволення апеляційної скарги КС «Галицька» з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Встановлено, що 19.07.2010 року між ОСОБА_3 та кредитною спілкою «Галицька» було укладено договір залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок № 132Д у гривнях строком на 12 місяців з процентною ставкою 18 % річних на суму вкладу 15000 грн. (т.1 а.с.9-10)

21.12.2011 року між ОСОБА_3 та кредитною спілкою «Галицька» було укладено договір залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №150 Д у гривнях строком на 12 місяців з процентною ставкою 18% річних на суму 15 000 грн., днем закінчення строку договору є 21.12.2012 року. (т.1 а.с. 11)

20.02.2012 року, 05.07.2012 року та 30.07.2012 року представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 звертався до КС «Галицька» із заявами про дострокове повернення вкладів за депозитами.(а.с.6,7,8)

Встановлено, що кошти за договором №132 Д були виплачені ОСОБА_5 21.12.2011 року і того ж дня між ним та КС «Галицька» був укладений депозитний договір №150 Д.

У заяві від 05.07.2012 року, вимагаючи термінового повернення коштів за договором №150 Д, ОСОБА_3 вказував на те, що попередній договір №132 Д від 19.07.2010 року закінчився 19.07.2011 року і замість грошей він отримав такий же договір.(а.с.7)

14.09.2012 року ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть. (т.1 а.с.3)

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.04.2013 року спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1, а спадкове майно на яке видано дане свідоцтво складається, з грошового вкладу з належними відсотками та усіма виданими компенсаціями по ньому, що знаходиться в ТВБВ 10008/062 м. Галич філії Івано-Франківського облуправління АТ «Ощадбанк» та грошових вкладів з належними відсотками та усіма видами індексацій та компенсації по них, що знаходяться в кредитній спілці «Галицька» згідно договору №150 Д від 21.12.2011 року в сумі 15000 грн. та відсотків по ньому станом на 27.11.2012 року у сумі 1109,92 грн., що належали ОСОБА_5 (т.1 а.с.12)

Згідно висновку експерта №298 від 28.07.2014 року підпис на видатковому ордері №3445 від 21.12.2011 року в графі «підпис одержувача» виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою; рукописний напис «п'ятнадцять тисяч» в графі «одержав» у видатковому ордері №3445 від 21.12.2011 року виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. (т.1 а.с.55-58)

Встановлено також, що згідно висновку повторної криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підписів №4094 від 13.01.2015 року підпис від імені ОСОБА_3 розташований в графі «підпис одержувача» в видатковому касовому ордері №3445 від 21.12.2011 року виконаний ОСОБА_3 (т.1 а.с.96-98)

Згідно висновку експертів за результатами проведення додаткової комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 23.11.2016 року підпис від імені ОСОБА_3, що міститься в графі «підпис одержувача» у видатковому касовому ордері №3445 від 21.12.2011 року виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів та виконаний ОСОБА_3 (т.1 а.с.201-204)

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що кошти за договором №132 Д від 19.07.2010 року про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок були виплачені ОСОБА_5 21.12.2011 року, про що також свідчить вищезазначена заява ОСОБА_3 від 05.07.2012 року про дострокове повернення вкладу по договору №150 Д від 21.12.2011 року, а тому позов є обґрунтованим лише в частині повернення коштів за договором №150 Д від 21.12.2011 року.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми інфляційного збільшення суми боргу та трьох процентів річних за договором №150 Д від 21.12.2011 року, враховуючи наступне.

Встановлено, що договір №150 Д про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок був укладений на строк до 21.12.2012 року.

Як було зазначено вище, 20.02.2012 року, 05.07.2012 року та 30.07.2012 року представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 звертався до КС «Галицька» із заявами про дострокове повернення вкладу, однак кошти за вкладом не були йому повернуті.

Після смерті 14.09.2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 19.04.2013 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а 02.07.2013 року звернулась до суду з позовом до КС «Галицька» про повернення вкладів.

Встановлено, що ОСОБА_1 після отримання свідоцтва про право на спадщину не зверталась до КС «Галицька» із заявою про отримання коштів за договором №150 Д та документами, що підтверджують її право на спадщину, а пояснення представника ОСОБА_6 про те, що остання, як спадкоємець, неодноразово вимагала у КС «Галицька» повернення вкладу є голослівними та не підтверджені належними доказами.

Також встановлено, що відповідач не заперечив щодо виплати 15000 грн. коштів по депозитному вкладу та 1109,92 грн. нарахованих на вклад відсотків у разі звернення позивача із заявою та подання ним доказів на підтвердження права на спадщину.

Враховуючи відсутність вини відповідача у невиплаті ОСОБА_1 коштів за договором №150 Д про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок, підстав для стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми немає.

Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки суперечливим висновкам експертиз, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.6 ст. 147 ЦПК висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу, а саме з врахуванням того, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення і суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При таких обставинах справи рішення суду в частині задоволення позову про стягнення 15000 грн. депозитного вкладу, 1109,92 грн. відсотків по вкладу, 18408,91 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 1904,06 грн. трьох процентів річних за мінусом 5344,40 грн. понесених кредитною спілкою «Галицька» судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з КС «Галицька» на користь ОСОБА_1 16109,92 грн., з яких 15000 грн. депозитного вкладу та 1109, 92 грн. процентів за договором № 150 Д від 21 грудня 2011 року про залучення внеску на депозитний рахунок, укладеним між КС «Галицька» та ОСОБА_3

В решті рішення суду слід залишити без зміни.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Встановлено, що КС «Галицька» оплатила 3404 грн. за проведення експертизи Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз та 1940,40 грн. за проведення експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, що підтверджено відповідно квитанціями №7 від 26 листопада 2014 року та №35 від 14 травня 2015 року (а.с.223,224 т.1), а тому з ОСОБА_1 на користь КС «Галицька» слід стягнути 5344,40 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу КС «Галицька» задовольнити.

Рішення Галицького районного суду від 14 червня 2017 року в частині задоволення позову про стягнення 15000 грн. депозитного вкладу, 1109,92 грн. відсотків по вкладу, 18408,91 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 1904,06 грн. трьох процентів річних за мінусом 5344,40 грн. понесених кредитною спілкою «Галицька» судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з КС «Галицька» на користь ОСОБА_1 16109,92 грн., з яких 15000 грн. депозитного вкладу та 1109, 92 грн. процентів за договором № 150 Д від 21 грудня 2011 року про залучення внеску на депозитний рахунок, укладеним між КС «Галицька» та ОСОБА_3

У задоволенні позову ОСОБА_1 до кредитної спілки «Галицька» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за договором №150 Д від 21 грудня 2011 року відмовити.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КС «Галицька» 5344,40 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертиз.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: М.Д. Горейко

ОСОБА_7