Рішення № 70518635, 22.11.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3485/17

Провадження № 2/202/1829/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

КП «Коменергосервіс» ДМР звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення суми заборгованості по оплаті за теплопостачання, посилаючись на те, що, відповідачі, мешкаючи у квартирі АДРЕСА_1, з 01.11.2009 року по 01.02.2017 року оплату за користування тепловою енергією не здійснювали, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 18593,13 грн. Невиконанням своїх зобов’язань відповідачі завдали позивачу шкоди. Просили суд стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості на користь Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради у розмірі 18593,13 грн., 3% річних розмірі 236,53 грн., інфляційні витрати у розмірі 1182,49 грн. та понесені судові витрати у розмірі 1600 грн.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлялися згідно правил ч. 8 ст. 76 ЦПК України. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач необхідні платежі на користь КП «Коменергосервіс» ДМР не здійснювали з 01.11.2009 року по 01.02.2017 року. Заборгованість по оплаті за теплопостачання склала 18593,13 грн. Зазначені обставини підтверджуються довідкою з місця проживання відповідачів, розрахунком заборгованості.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до "Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинкових територій”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року, власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити на відповідний рахунок власника будинку оплату за обслуговування та ремонт будинку, наймачі квартир вносять плату за найом житла, ці платежі та платежі за комунальні послуги та інші послуги власниками квартир, наймачами вносяться кожного місяця, але не пізніше 10 числа наступного за ним місяця.

Відповідно до ст. 67 Житлового Кодексу України плата за комунальні послуги ( водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 Житлового Кодексу України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Крім того, згідно ст. 64 ЖК України, члени сім’ї наймача користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення, тому заборгованість за послуги теплопостачання підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов’язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги». Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 цього Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Така ж відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з теплопостачання встановлена у п. 23 Правил та п. 20 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов’язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов’язань.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов’язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов’язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов’язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов’язанням, у якому, серед інших прав і обов’язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов’язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) – вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов’язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача заборгованість по оплаті за теплопостачання у розмірі 18593,13 грн., 3% річних у розмірі 236,54 грн., інфляційні витрати у розмірі 1182,49 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 800 грн. з кожного.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 11, 509, 526 ЦК України, ст. ст. 27, 31, 60, 88, 169, 209, 210, 214 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради суму заборгованості у розмірі 18593,13 грн., 3% річних у розмірі 236,54 грн., інфляційні витрати у розмірі 1182,49 грн., всього – 20012,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 800 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 800 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Зосименко