Ухвала суду № 70517572, 27.11.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"27" листопада 2017 р. Справа № 917/133/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І. В.;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Імені Калашника» (вх. №3602П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі №917/133/17

за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,

до 1)Приватного підприємства "Імені Калашника", Калашники, Полтавський район, Полтавська область,

2) Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області,

про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі №917/133/17 (суддя Кульбако М.М.) позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту)" від 26.01.2011 за №123.

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 2,5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000253, кадастровий номер 5324081300000230020).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 3,6000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000245, кадастровий номер 5324081300000260050).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 42,0800 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000254, кадастровий номер 5324081300000190073).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 8,9000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000256, кадастровий номер 5324081300000100081).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку площею 17,7763 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000229, кадастровий номер 5324081300000250002).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 1,5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000247, кадастровий номер 5324081300000290036).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 35,7653 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000228, кадастровий номер 5324081300000290035).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 13,0766 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000225, кадастровий номер 5324081300000050048).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника" на земельну ділянку, площею 30,2745 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000244, кадастровий номер 5324081300000230019).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 13,5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000246, кадастровий номер 5324081300000010029).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 25,5626 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000227, кадастровий номер 5324081300000090021).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 6,2300 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000255, кадастровий номер 5324081300000190074).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 8,6659 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000226, кадастровий номер 5324081300000250001).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 5,6000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000248, кадастровий номер 5324081300000030035).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 21,000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000249, кадастровий номер 5324081300000210005).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника", на земельну ділянку, площею 13,2000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000251, кадастровий номер 5324081300000220030).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника" на земельну ділянку, площею 2,8000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000252, кадастровий номер 5324081300000280041).

Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника" на земельну ділянку, площею 21,2000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000250, кадастровий номер 5324081300000150047).

Зобов'язано Приватне підприємство "Імені Калашника" повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні підприємства за договорами, які визнані недійсними, загальною площею 273,2312 га, що розташовані на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у розпорядження Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Приватне підприємство "Імені Калашника" звернулось з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі №917/133/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Одночасно з апеляційною скаргою заявник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Крім того, апелянт звернувся з клопотанням, в якому просить суд відстрочити ПП "Імені Калашника" оплату залишку судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі № 917/133/17 до вирішення справи в суді апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає.

Згідно з частиною 3 ст.94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Матеріали апеляційної скарги свідчать, що заявником не сплачено судовий збір за її подання у повному розмірі.

ПП "Імені Калашника" звернулося з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 278356,00 грн. Під час розгляду справи у суді першої інстанції позовні вимоги були зменшені. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат та повернення зайво сплаченої суми судового збору. На думку апелянта, загальна сума судового збору, яка повинна бути ним сплачена за звернення з апеляційною скаргою, може бути визначена тільки після вирішення апеляційним господарським судом питання щодо судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції. Апелянт посилається на пункт 1 ст.6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати такий доступ. Крім того, посилається на висновки Конституційного Суду України щодо встановлення помірного судового збору та у зв'язку з цим, майнове становище не має бути перепоною доступу до суду. Апелянт зазначає, що сума судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі становить 306000,00 грн, дана сума є стратегічно важливою для підприємства, вільних від господарської діяльності коштів у такому розмірі підприємство не має. Оплата даної суми з бюджету підприємства призведе до ситуації, що унеможливить виплату заробітної плати працівникам підприємства та виплати орендної плати пайовикам (майже все населення с.Калашники). Крім того, виплата коштів однією сутою протягом такого строку може призвести до виникнення у підприємства податкової заборгованості з подальшим нарахуванням штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та заявлене апелянтом клопотання про відстрочення судового збору судова колегія зазначає.

Згідно зі ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, за вимогами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати може мати місце за наявності виключних обставин. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Проте заявником апеляційної скарги не надано жодних доказів на підтвердження вказаних у клопотанні доводів (як-то виписок з банківських рахунків, фінансових звітів, податкових декларацій тощо), які об’єктивно свідчили, що майновий стан заявника на час подання апеляційної скарги перешкоджає виконати вимоги законодавства.

Окрім того, відповідно до ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. У свою чергу, скаржник не надав будь-яких доказів того, що він матиме можливість сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що у жовтні 2017 року ПП «Імені Калашника» звертався до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 повернуто апеляційну скаргу заявнику на підставі пункту 3. частини 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України та зазначено, що відповідно до частини 4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, які стали підставою для повернення апеляційної скарги, апеляційна скарга може бути подана повторно.

У листопаді 2017 апелянт повторно звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 повернуто апеляційну скаргу заявнику на підставі пункту 3. частини 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України та зазначено, що до клопотання про відстрочення сплати залишку судового збору не додано жодного доказу, який би свідчив, що майновий стан підприємства перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому Законом розмірі.

Проте, звертаючись з даною апеляційною скаргою, вищенаведені обставини апелянтом не були усунуті, та ним не надано ні доказів сплати судового збору у повному обсязі, ні доказів, які б свідчили про те, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Також, на думку колегії суддів, має бути враховано принцип рівності сторін у процесі, що є одним із елементів більш широкого поняття "справедливий судовий розгляд", яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (справа “Ruiz-Mateos v.Spain, рішення від 23.06.93, серія А, №262).

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, передбачених процесуальним законом.

Колегія суддів зазначає, враховуючи, що предметом розгляду у суді першої інстанції (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог а.с.94-101, том 2) були 19 вимог, які мають немайновий характер - визнання недійсним договорів про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, та 1 вимога про повернення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні підприємства за договорами, які визнані недійсними, загальною вартістю 42493091,00 грн, яка має майновий характер, розмір судового збору не можна вважати неадекватним.

На підставі викладеного, колегія суддів не може вважати клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтованим і відмовляє у його задоволенні.

Згідно з приписами пункту 3 частини 1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Щодо клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що вказане клопотання не розглядається, оскільки скарга підлягає поверненню з наведених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, частини 3 ст.94, пункту 3 частини 1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Приватному підприємству «Імені Калашника» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Повернути апеляційну скаргу Приватного підприємства «Імені Калашника» (вх.№3602П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі №917/133/17.

Додаток: апеляційна скарга з додатками на 34 арк., у тому числі клопотання про відстрочення сплати судового збору на 4 арк., оригінал платіжного доручення №2390 від 19.08.2017 про сплату судового збору у розмірі 45760,00 грн на 1 арк.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя І.В.Тарасова