Рішення № 70517165, 16.11.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017р.Справа № 917/1510/17

за позовом Публічного акціонерного товариство "Полтаваобленерго", вул. Ст.Поділ, 5, м.Полтава, адреса для листування: просп. Свободи, 8, м. Кременчук, 39601

до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Полтавської області, пров. Героїв Бресту, 40, м. Кременчук, 39602, код ЄДРПОУ 25166523

про стягнення 27069,19 грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №10-74/1941 від 15.02.2017р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по договору №1704 від 01.01.2010р. про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 27069,19 грн., з них: 1339,55 грн. - пені, 24114,28 грн. - інфляційних нарахувань, 1615,36 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позов №02-17/174 від 10.10.2017р. (вхід. №12568 від 13.10.2017р.), в якому відповідач зазначає, що договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1704 від 01.01.2010 року не врегульовані зобов'язання фінансового характеру, тому щорічно між позивачем та відповідачем укладалися договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, які передбачають суму договору на рік для проведення розрахунків, за якими і проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію.

Також відповідач у відзиві посилається на те, що відповідач є неприбутковою, бюджетною організацією, основний борг за договором відсутній, дії відповідача у виникненні заборгованості відсутні, тому нараховані відповідачу штрафні санкції значно перевищують розмір шкоди, завданої позивачу та просить суд у відповідності до ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені на 95%.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд, встановив:

01.01.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (позивач, теплопостачальна організація ) та Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Полтавської області (відповідач, споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №1704 з додатками.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства України (п. 1.1 та п. 1.2 договору);

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання" (п. 2.1.2 договору);

- споживач зобов'язується оплачувати теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію (п. 2.2.2. договору);

- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 договору).

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії вказаними у додатку № 2, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7-ми календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" );

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (переданої) споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (додаток № 4-2 до Договору), який оформлюється теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого Акта про обсяги спожитої споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками теплопостачальної організації (п. 5 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію");

- за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію").

Крім того судом встановлено, що разом з договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1704 на виконання вимог Закону України Про здійснення державних закупівель між сторонами щорічно укладалися договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді.

Укладені між сторонами договори про здійснення закупівель за державні кошти містять орієнтовні величини обсягів закупівлі теплової енергії на рік та її вартість, а конкретні умови постачання теплової енергії, її облік, розрахунковий період, порядок оплати та конкретна відповідальність сторін унормовані договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1704

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання перед ним в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, у визначені договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1704 строки.

Викладене позивач підтверджує виставленими відповідачу рахунками на оплату отриманих послуг, реєстрами отримання рахунків, платіжними дорученнями з оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії та виписками по рахунку.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача:

- 1339,55грн. пені за прострочення зобов'язань за грудень 2016 р., січень 2017р., лютий 2017р., березень 2017р., квітень 2017р. та травень 2017р.;

- 24 114,28 грн. втрат від інфляції за прострочення зобов'язань за жовтень 2014р., листопад 2014р., грудень 2014р., січень 2015р., березень 2015р., квітень 2015р., січень 2016р., лютий 2016р., грудень 2016 р., січень 2017р., лютий 2017р.;

- 1 615,36грн. 3% річних за прострочення зобов'язань за жовтень 2014р., листопад 2014р., грудень 2014р., січень 2015р., лютий 2015р., березень 2015р., квітень 2015р., січень 2016р. лютий 2016р., березень 2016р., квітень 2016р., грудень 2016р., січень 2017р., лютий 2017р., березень 2017р., квітень 2017 р. та травень 2017р. (розрахунки в матеріалах справи).

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі постачання електричної енергії правовідносин з приводу постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З огляду на визначений сторонами в договорі порядок розрахунків за спожиту теплову енергію, дати здійснених відповідачем проплат рахунків, матеріалами справи підтверджено, порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення вчасних розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі даної норми позивач заявив до стягнення 1 615,36грн. 3% річних за прострочення зобов'язань за жовтень 2014р., листопад 2014р., грудень 2014р., січень 2015р., лютий 2015р., березень 2015р., квітень 2015р., січень 2016р. лютий 2016р., березень 2016р., квітень 2016р., грудень 2016р., січень 2017р., лютий 2017р., березень 2017р., квітень 2017 р. та травень 2017р.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд прийшов до висновку, що сума 3% річних позивачем завищена (розрахунок здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "ОСОБА_1. Закон"). Обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню є сума 3% річних у розмірі - 1614,86грн. В іншій частині у позові щодо 3% річних слід відмовити за їх безпідставністю.

Також на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 24 114,28грн. втрат від інфляції за прострочення зобов'язань за жовтень 2014р., листопад 2014р., грудень 2014р., січень 2015р., березень 2015р., квітень 2015р., січень 2016р., лютий 2016р., грудень 2016 р., січень 2017р., лютий 2017р. (детальний розрахунок в матеріалах справи).

В п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Наведене не було враховано позивачем при визначенні періодів та боргу нарахування інфляційних, розрахунок проведено не за повний місяць існування боргу та без врахування суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Після проведення перерахунку судом встановлено, що сума інфляційних становить 19 499,94грн. Позовні вимоги в цій частині є правомірними та задовольняються судом. В іншій частині у позові щодо інфляційних слід відмовити за їх безпідставністю.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

В пункті п.6 додатку №4 до договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується.

Так, позивачем нараховано відповідачу 1339,55грн. пені за прострочення зобов'язань за грудень 2016 р., січень 2017р., лютий 2017р., березень 2017р., квітень 2017р. та травень 2017р. Судом встановлено, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення

Як вже зазначалось вище, відповідач просив суд зменшити розмір пені.

В обґрунтування вказаного відповідач посилається на те, що він є неприбутковою організацією. Також відповідач вказує на те, що заборгованість виникала не з його вини, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів; що заборгованість за спожите тепло відповідачем погашена в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В п.п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що за змістом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання зобов'язання або його невиконання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Враховуючи баланс інтересів сторін у справі, що відповідач є неприбутковою установою, джерелами фінансування якої є кошти міського бюджету, а також відсутність основного боргу за договором, суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені на 50% до 669,78грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Заперечення відповідача стосовно того, що договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1704 від 01.01.2010 року не врегульовані зобов'язання фінансового характеру та посилання на те, що вони врегульовані щорічно укладеними між сторонами договорами про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, судом відхиляються виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту наданих відповідачем договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, укладених між сторонами, їх умови визначають загальні положення поставки теплової енергії, обсяги постачання теплової енергії на період їх дії, ціну договору, строк поставки, загальні умови оплати та відповідальності, загальний перелік прав та обов'язків. При цьому, у розділі ХІ "Інші умови договору" (п.11.2) сторони узгодили, що умови постачання теплової енергії, не передбачені цими договорами, регулюються між сторонами чинним законодавством, Правилами користування тепловою енергією та договором на постачання теплової енергії в гарячій воді №1704 від 01.01.2010 року з усіма додатками.

Отже, саме умови договору №1704 від 01.01.2010 року про постачання теплової енергії в гарячій воді визначають порядок розрахунків за спожиту теплову енергію (Додаток № 4), визначають розмір відповідальності сторін (розділ 4, п. 6 Додатку № 4), а не договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді як вказує відповідач.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від виконання зобов'язань, оскільки відповідно до приписів статті 617 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання у врегульованих законом відносинах тягне за собою наслідки у вигляді застосування на загальних підставах заходів відповідальності, передбачених цивільним кодексу України.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 669,78грн. пені, 1614,86грн. 3 % річних та 19499,94грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами і підлягають задоволенню. Решта позовних вимог - підлягає відмові.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Полтавської області (пров. Героїв Бресту, 40, м. Кременчук, 39602, код ЄДРПОУ 25166523, інші відомості: відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (м. Полтава, вул. Старий Поділ, буд. 5, 36022, код ЄДРПОУ 0131819, інші відомості: р/р №26003572077001, АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500) 669,78грн. - пені, 19 499,94грн. - інфляційних, 1614,86грн. - 3% річних, 1600,00 грн. витрат з оплати судового збору. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Копію рішення направити сторонам.

Суддя Паламарчук В.В.