Рішення № 70516933, 20.11.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Справа № 918/703/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1"

про стягнення заборгованості в сумі 108 375 грн. 24 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 01.02.2017 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні 20 листопада 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

5 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" про стягнення заборгованості в сумі 108 375 грн. 24 коп., з яких 86 677 грн. 45 коп. сума основного боргу, 13 965 грн. 67 коп. пеня, 2 100 грн. 44 коп. 3% річних, 5 631 грн. 68 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 9 жовтня 2017 року позовну заяву від 27.09.2017 р. № 2017/09/27-01 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/703/17, розгляд якої призначено на 19 жовтня 2017 року.

13 жовтня 2017 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2017 року розгляд справи відкладено на 20 листопада 2017 року.

31 жовтня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про доручення документів до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 20 листопада 2017 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку свого повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 33028, м. Рівне, вул. 16-го Липня, буд. 42. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового звязку на адресу суду без вручення з посиланням на закінчення терміну їх зберігання (а.с. 74-76, 86-88).

Отже, за змістом вищезазначеної норми Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" завчасно та належним чином було повідомлене про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

7 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" (надалі Покупець) укладено договір поставки №984/Р (надалі Договір; а.с. 10-12), відповідно до п. 1.1. якого за цим договором постачальник зобовязаний у порядку та в строки, встановлені договором, передати у власність покупця чорний металопрокат, асортимент, кількість, ціна та строки поставки якого вказується у специфікації/ях та/або в руках на оплату, що є невідємною частиною даного договору, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до п. 2.1. договору постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями, в строк протягом 3 календарних днів з моменту отримання 100% попередньої оплати від вартості товару, якщо інше не обумовлене в специфікації/ях до цього договору.

Згідно з п. 3.3. договору порядок розрахунків: 100% передплата, якщо інше не обумовлене у специфікації. Загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим договором за період його дії (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 7.2. договору у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від простроченого платежу, за кожний день порушення строку.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до "31" грудня 2016 року. (п.11.1. Договору).

Крім того, сторони підписали Специфікацію №1 до договору поставки №984/Р, якою погодили умови оплати: Відстрочка платежу протягом 14 банківських днів з дати поставки товару (а.с. 13).

Договір та специфікація підписані уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено відбитками печаток.

Матеріалами справи стверджено, що фактично через представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діяли на підставі довіреностей №28 від 11.10.2016р., №35 від 18.11.2016р. та №50 від 20.12.2016р. згідно видаткових накладних №18013879 від 18.10.2016р. на суму 22 695 грн. 15 коп., 18015702 від 18.11.2016р. на суму 21 258 грн. 90 коп., №18015704 від18.11.2016р. на суму 5 700 грн. 00 коп., №18017475 від 20.12.2016р. на суму 111 048 грн. 55 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" прийняло товар на загальну суму 160 702 грн. 60 коп. (а.с. 15-16, 85-89).

Про належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" своїх зобовязань за договором поставки, також свідчить відсутність у матеріалах справи з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" здійснило оплату товару несвоєчасно та не в повному обсязі всього сплачено 74 025 грн. 15 коп., що стверджується платіжними дорученнями №130 від 10.10.2016р. на суму 9 951 грн. 75 коп., №224 від 15.11.2016р. на суму 5 700 грн. 00 коп., №241 від 18.11.2016р. на суму 7 043 грн. 40 коп., №243 від 18.11.2016р. на суму 21 330 грн. 00 коп., №71 від 22.05.2017р. на суму 30 000 грн. 00 коп. (а.с. 14, 81-84).

Таким чином, у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в сумі 86 677 грн. 45 коп.. Наявність заборгованості підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків за період з 07.10.2016р. по 19.09.2017р. (а.с.69).

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 86 677 грн. 45 коп. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 13 965 грн. 67 коп. пені, 2 100 грн. 44 коп. 3 % річних та 5 631 грн. 68 коп. інфляційних втрат.

Пунктом 8.4. договору сторони погодили, що у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від простроченого платежу, за кожний день порушення строку.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Субєктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені в розмірі 13 965 грн. 67 коп. за період з 11.01.2017р. по 11.07.2017р. за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що останній зроблено відповідно до норм чинного законодавства.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних в розмірі 2 100 грн. 44 коп. за період з 11.01.2017р. по 25.09.2017р. за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що останній зроблено відповідно до норм чинного законодавства.

Суд здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2017 року по серпень 2017 року за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір інфляційних втрат становить 6 898 грн. 94 коп., при заявленому 5 631 грн. 68 коп.. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі 5 631 грн. 68 коп..

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 625 грн. 63 коп.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" (33028, м. Рівне, вул. 16-го Липня, буд. 42, код ЄДРПОУ 40644086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 18, код ЄДРПОУ 36441934) 86 677 (вісімдесят шість тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 45 коп. заборгованості, 13 965 (тринадцять тисяч девятсот шістдесят пять) грн. 67 коп. пені, 2 100 (дві тисячі сто) грн. 44 коп. 3% річних, 5 631 (пять тисяч шістсот тридцять одна) грн.. 68 коп. інфляційних втрат та 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять пять) грн. 63 коп. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27 листопада 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2-3 - позивачу рекомендованим (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5;

49044, м. Дніпро, а/с 2763);

4 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. 16-го Липня, буд. 42).