Рішення № 70516913, 27.11.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2017 р.Справа № 916/1134/14

за позовом Прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави

в особі Міністерства оборони України

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_1 внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України;

2) Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України

про стягнення 1 330 146, 56 грн.

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Желєзна С.П. Суддя Оборотова О. Ю.

Представники:

від прокурора: Безкровний М.О. посвідчення

від позивача: ОСОБА_2 довіреність

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність

від третьої особи 1: ОСОБА_4 - довіреність

від третьої особи 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ" про стягнення 1 330 146, 56 грн. збитків на користь Міністерства оборони України.

16.04.2014 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6).

30.04.2014 року суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 управління капітального будівництва Міністерства оборони України (65063, м. Одеса, вул. Арміська, 18).

15.05.2014 року суд прийняв зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості та збитків збитків у сумі 1263239,43грн. до спільного розгляду з первісним позовом у справі №916/1134/14.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 30.05.2014р., 27.10.2014р., 26.10.2015р. та від 09.11.2016р. по справі призначались судові будівельна та будівельно-технічна експертизи, які експертними установами були повернуті без виконання.

27.11.2017р.(вх.№ 2-6182/17) до суду представником прокуратури надано клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, з огляду на розумність строків вирішення спору та на можливість розгляду справи за відсутності такого доказу, як висновок експрета.

26.10.2017 року справа прийнята до провадження колегією суддів Господарського суду Одеської області: головуючий суддя Демешин О.А.,суддя Желєзна С.П.,суддя ОборотоваО.Ю.

16.11.2017 року суд припинив провадження по справі в частині зустрічного позову, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у звязку з відмовою відповідача від зустрічного позову.

Відповідач позов не визнав, з підстав викладених у запереченнях на позов від 28.04.2014 року.

ОСОБА_1 внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України у письмових поясненнях по справі від 19.05.2014 року просить суд позов задовольнити.

ОСОБА_5 управління капітального будівництва Міністерства оборони України підтримує позов прокуратури про що вказано у письмових поясненнях від 30.05.2014 року.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 27.11.2017 року о 11:00.

В С Т А Н О В И В :

14.11.2005 року між Міністерством оборони України (замовник) та ТОВ „Обрій (генпідрядник) укладено договір № 227/ДБ-98 Буд підряду на будівництво житла.

Відповідно до пункту 1.4. ОСОБА_6 Генпідрядник (відповідач по справі) прийняв на себе зобов'язання побудувати 140-квартирний житловий будинок по вул. Конєва-Попова у м. Кіровограді, ввести його в експлуатацію та передати Замовнику, а Замовник зобовязався оплатити вартість будівництва обєкту та оплатити його у визначеному договором порядку.

Загальна вартість робіт визначена сторонами в пункті 6.1. ОСОБА_6 та з урахуванням додаткової угоди від 20.08.2008 № 6/98 до ОСОБА_6 становила 25925 109 грн.

Пунктом 9.2. ОСОБА_6 встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі „Актів прийняття виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та „Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 шляхом перерахування Генпідряднику коштів у сумі, яка не повинна перевищувати 95 % від вартості виконаних Генпідрядником за ОСОБА_6 робіт, які були прийняті Замовником до оплати.

Додатковою угодою від 31.12.2010 № 14/98 внесено зміни до пункту 2.1. ОСОБА_6 та закріплено термін завершення виконання робіт і введення обєкту в експлуатацію - не пізніше 30.06.2011р. Цією ж додатковою угодою встановлено, що обсяг фінансування обєкту Замовником станом на 31.12.2010 склав 24668675 грн.

Прокурор зазначає, що зобов'язання ТОВ „Обрій за договором залишаються не виконаними, оскільки житловий будинок в експлуатацію не введено.

При цьому, Міністерством оборони України профінансовано будівельні роботи згідно з довідками форми КБ-З про вартість виконаних підрядних робіт: у 2005 2007 роках на суму 14534300 грн., у 2008 році на суму 6712569,08 грн., у 2009 році - на суму 1 430,92 грн., у 2010 році - на суму 3 420 375 грн.

Позов ґрунтується на тому, що з 03.04.2013 року по 25.07.2013 року ОСОБА_1 внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України проведено фінансовий аудит та аудит відповідності Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, за результатами якого складено аудиторський звіт № 234/40/60 від 25.07.2013 року, яким встановлено факт завищення вартості робіт на обєкті на загальну суму 1330146,56 грн.

Посилаючись на те, що внаслідок завищення вартості робіт Міністерству оборони України були завдані збитки, які до цього часу відповідачем не сплачені позивачу, прокурор Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України просить суд стягнути з відповідача вказану суму.

Відповідач заперечуючи проти позову, зазначив, що аудиторський звіт від 25.07.2013р. та Акт контрольного обміру з додатками не може бути належним доказом наявності завищення ТОВ «Обрій» вартості робіт на об'єкті та підтвердженням наявності збитків на зазначену суму, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Між Міністерством оборони України в особі начальника Південного управління капітального будівництва МОУ та ТОВ «Обрій» укладено договір № 227/ДБ-98 буд від 26.12.2005 р.

З огляду на п. 1.1. ОСОБА_6 № 227/ДБ-98 буд від 26.12.2005 р. укладеного між Сторонами вбачається, що метою ОСОБА_6 є забезпечення житлом сімей військовослужбовців Збройних Сил України, яке виконується за рахунок Державного бюджету України шляхом будівництва 140-ка квартирного житлового будинку загальною площею 8685,64 кв.

Відповідно до умов ОСОБА_6 з урахуванням укладених додаткових угод ціна ОСОБА_6 складає 25925109 грн., термін завершення виконаних робіт і введення обєкту експлуатацію - не пізніше 30.06.2011р.

Так з огляду на низку додаткових угод укладених до ОСОБА_6 підряду на будівництво житла № 227/ДБ-98 буд від 14.11.2005 р. вбачається, що термін завершення будівництва Об'єкту переносився сторонами через відсутність його фінансування Замовником.

Підставою для звернення Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі МОУ з цим позовом є наявність аудиторського звіту № 234/40/60 від 25.07.2013р., який складений за результатами проведення фінансового аудиту, яким виявлено завищення вартості робіт на обєкті на загальну суму 1 330 146,56 грн. за період з 01.01.2010р. по 01.01.2013р.

ОСОБА_6 є однією із засад цивільного законодавства (п. 3, ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно ч. 2 ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися, належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не і допускається.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною , встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості робіт.

Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Позивачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи, що згідно довідок форми КБ-3 та актів Форми КБ-2в на обєкті було виконано робіт на суму 24668675грн.

При цьому, як вказано в Аудиторському звіті № 234/40/60 від 25.07.2013р. про результати проведення фінансового аудиту, яким виявлено завищення вартості робіт на обєкті на загальну суму 1330146,56 грн. за період з 01.01.2010р. по 01.01.2013р., вищевказані порушення з прийняття та оплати завищеної вартості виконаних робіт, стали можливими з вини керівництва Південного УКБ МО України, якими були підписані акти приймання робіт форми КБ-2в із завищеною вартістю.

Тобто, роботи на обєкті, стягнення збитків через завищення вартості яких є предметом спору, були прийняті замовником у встановленому порядку, шляхом підписання відповідних Актів.

Таким чином, за укладеним договором, підписаним сторонами на визначених в ньому умовах, у т.ч. відповідно до встановлених у цьому договорі умов та вартості, заборгованості у відповідача перед позивачем - не існує.

Позовні вимоги ґрунтуються на перерахунку, здійсненому внаслідок, проведеної аудиторської перевірки, що не є підставою для виникнення боргу.

Суд звертає увагу позивача, що чинне законодавство не передбачає випадків, коли погоджені та повністю виконані зобов'язання можуть бути змінені на підставі ревізії органів фінансового контролю.

Слід зазначити, що стягнення з відповідача збитків прокурор в позовній заяві взагалі не обґрунтовує відповідними нормами матеріального права.

Між тим, згідно статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

З огляду на те, що відповідачем не порушувались свої господарські зобовязання в частині виконання робіт в межах, підтверджених відповідними актами форми КБ-2в суд вважає безпідставними вимоги про стягнення з ТОВ „Обрій збитків в сумі 1330146,56 грн.

Також безпідставним є посилання прокурора, в обгрунтування своїх позовних вимог, на статтю 1212 ЦК України, якою врегульовані загальні положення про зобовязання у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, оскільки такі вимоги, за наявності між сторонами відповідного договору не можуть бути заявлені.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, позивач не довів суду, що з боку відповідач відбулось порушення умов укладеного між сторонами ОСОБА_6, або, що діями відповідача було завдано збитків відповідачу.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені позову відмовити повністю

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код - 00034022) до Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі, Код отримувача ЄДРПОУ 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997): 26602 /двадцять шість тисяч шістсот дві/ гривні 93 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 27 листопада 2017 р.

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Оборотова О. Ю.