Рішення № 70516669, 15.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017Справа №910/17257/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

про стягнення 27405,76 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - Будя К.С. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит, здійснений у порядку ст. 65 ГПК України; Позивачем були подані документи на виконання вимог ухвали суду та заява про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Відповідач вимоги позову відхиляє, оскільки Позивач до нього з заявлю про виплату страхового відшкодування не звертався, та ні водій застрахованого Позивачем автомобіля ні сам Позивач не повідомили Відповідача про ДТП, не проінформували інших осіб, причетних до пригоди, про себе та свою адресу, та не вжили заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди, чим позбавили Відповідача можливості встановити, чи було ДТП, здійснити огляд пошкодженого автомобіля, визначити характер та розмір пошкоджень, та відповідно, визначити розмір шкоди, тому Відповідач відмовляє у виплаті страхового відшкодування на підставі ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Щодо розміру відшкодування, то з посиланням на п.п 1 п. 36.2 ст. 36 указаного Закону Відповідач вважає, що розмір відшкодування слід зменшити на суму ПДВ, так як докази відновлення пошкодженого у ДТП автомобіля у справі відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.2017 на перехресті вул. Вознесенська та вул. Володимира Великого, в м. Дніпро, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Форд Фьюжн», д.р.н. НОМЕР_2, перед початком зміни напрямку руху при повороті не переконалась, що це буде безпечно, внаслідок чого та здійснила зіткнення з автомобілем «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, чим порушила ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідкою ДАІ про ДТП та постановою суду, копії яких містяться у справі.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, був під його керуванням на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування, копія якого залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є ОСОБА_3 У справі наявні докази сплати страхового платежу по вказаному договору, та натомість, доказів, що договір не був діючим на час ДТП матеріали справи не містять.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, та враховуючи, зокрема, рахунок від 10.05.2017 (27905,76 грн.) ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, а також звіт оцінювача від 14.05.2017 з калькуляцією AUDATEX (вартість відновлювального ремонту - 32527,95 грн., коефіцієнт зносу - 0) Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування у розмірі 27905,76 грн. на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля.

При цьому, закон не зобов'язує страховика запитувати згоду вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на відновлення Застрахованого автомобіля, та матеріали справи не містять доказів, що вигодонабувач за Договором страхування заперечував проти виплати Позивачем суми страхового відшкодування на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля для відновлення останнього, та оскільки відновлення пошкодженого майна (Застрахованого автомобіля) не суперечить ані інтересам вигодонабувача, ані страхувальника за Договором; суду не доведено протилежного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_2, автомобіля «Форд Фьюжн», д.р.н. НОМЕР_2, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2, як особи, яка експлуатувала автомобіль «Форд Фьюжн», д.р.н. НОМЕР_2, на законних підставах була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) АК/2234035 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 100000 грн., франшиза - 500).

Отже, на Відповідача полісом АК/2234035 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації ОСОБА_2, автомобіля «Форд Фьюжн», д.р.н. НОМЕР_2, на час ДТП.

З залученого до матеріалів справи звіту оцінювача від 14.05.2017 вбачається, що вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження у ДТП було оцінено у 32527,95 грн., а відповідно до рахунку СТО ремонт на СТО Застрахованого автомобіля фактично коштував 27905,76 грн., та Позивач на підставі складеного на виконання умов Договору страхового акта розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 27905,76 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування.

Судом встановлено, що наведені у рахунку СТО матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ та фотографіях пошкоджень, і Відповідачем не надано доказів протилежного.

Заперечення Відповідача-1 проти позову, що він відмовляє Позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» судом відхиляються, оскільки наведена норма визначає можливість відмови страховика у виплаті страхового відшкодування саме страхувальнику, і натомість не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Щодо посилань Відповідача, що його було позбавлено можливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, та розмір заподіяної шкоди саме внаслідок невиконання потерпілим та іншою особою, яка має право на отримання відшкодування - Позивачем, своїх обов'язків, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то дані посилання судом відхиляються як такі, що даної справи не стосуються, оскільки у розумінні вказаного Закону Позивач не є «іншою особою, яка має право на отримання відшкодування», отже не був зобов'язаний вчинювати означені Відповідачем обов'язкові дії. А щодо потерпілого, то предметом даного спору не є надання правової оцінки його діям по відношенню до Відповідача, тому посилання Відповідача на його неналежну поведінку судом відхиляються, але Відповідач не позбавлений права їх заявити у іншому судовому процесі.

Також судом відхиляються заперечення Відповідача проти позову з посиланням на відсутність звернення до нього Позивача з заявою про виплату страхового відшкодування. Суд зазначає, що оскільки Позивач у справі, що розглядається, отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 (справа № 3-165гс14), і відповідно до ст. 111-28 ГПК України вона є обов'язковою до застосування та для всіх судів України.

Посилання Відповідача на необхідність зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ судом також відхиляються і суд зазначає, що за приписами ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму ПДВ лише у випадку відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), тоді як по даному випадку страхове відшкодування було перераховано на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля.

Разом з цим, судом враховано, що відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».

З огляду на всі наведені вище обставини, умови полісу АК/2234035, та виходячи з положень статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (100000 грн.), не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (27905,76 грн.), та виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (27905,76 грн.), і за мінусом франшизи (500 грн.), і отже в сумі 27405,76 грн. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (м. Київ, вул. Артема, 37-41; ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А; ідентифікаційний код 13490997) 27405 (двадцять сім тисяч чотириста п'ять) грн. 76 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.11.2017

Суддя Сташків Р.Б.