Ухвала суду № 70516487, 23.11.2017, Господарський суд м. Києва

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику представників сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»

до 1. Акціонерного товариства закритого типу «Київнафтопродукт»

2. Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Скляренка Олексія Миколайовича

про визнання відсутнім права власності, визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛК» звернулося до суду з позовом про визнання відсутнім у Акціонерного товариства закритого типу «Київнафтопродукт» права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв. м., група приміщень №7, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, визнання відсутнім у Акціонерного товариства закритого типу «Київнафтопродукт» права власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв. м., група приміщень №10, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34901413 від 24.04.2017р., визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34900806 від 24.04.2017р., скасування запису №20104288 від 21.04.2017р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв. м., група приміщень №7 та скасування запису №20103619 від 21.04.2017р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв. м., група приміщень №10.

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСЛК» заява б/н від 20.11.2017р. і додані до неї документи, підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, з 01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р., яким внесено зміни до порядку та розміру сплати судового збору.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 р. станом на 01.01.2017 р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 600,00 грн. та не більше 240 000,00 грн., а розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 1 600,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. щодо позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Позивачем пред'явлено до відповідача шість немайнових вимог, при зверненні з яким до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 6 прожиткових мінімумів на одну особу для працездатних осіб, що складає 9 600,00 грн.

В якості докаів оплати судового збору позивачем надано квитанцію № 20-13682/1 від 20.11.2017 на суму 50,00 грн.

Відтак, позивачем не подано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві є бланк опису вкладень, який згідно з п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Судом встановлено, що разом із позовною заявою позивачем подано до суду 10 документів (додатків) на 26 аркушах.

Разом з тим, з описів вкладення у цінні листи №0100155947181 від 20.11.2017р. та №0100155949214 від 20.11.2017р. вбачається, що позивач направив відповідачам позовну заяву разом з додатками всього на 6 арк., тобто позивачем не направлено на адреси відповідачів копії всіх документів, доданих до позовної заяви, з якою він звернувся до суду за захистом свого порушеного права, що є порушенням ст. ст. 56, 57 ГПК України.

Відповідно до п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК» разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.

Суддя С.М. Морозов