Рішення № 70516414, 16.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017Справа №910/18342/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/18342/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна

торгівельна компанія"

про стягнення 37 625,47 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ільницький І.Й., довіреність № 2-137д від 08.12.2016р.;

від відповідача: Хахаєва В.І., довіреність б/н від 17.02.2017р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна торгівельна компанія" про стягнення 37 625,47 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок порушення відповідачем умов договору № УГВ 2195/11-16 від 25.07.2016 р. на поставку спецодягу щодо поставки товару належної якості, відповідач зобов'язаний сплатити штраф у сумі 36 424,44 грн. та понесені позивачем збитки 1201,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2017р. порушено провадження у справі № 910/18342/17 та призначено її розгляд на 16.11.2017р.

16.11.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача отримано докази понесення збитків, а від представника відповідача - документи на вимогу ухвали суду від 23.10.2016р. та докази часткової сплати штрафу в сумі 57 625,48 грн.

Присутній у судовому засіданні 16.11.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в усних поясненнях визнав борг та зазначив про неможливість його сплати, в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2016р. між позивачем (за договором - покупець) та відповідачем (за договором - постачальник) було укладено договір поставки № УГВ2195/11-16 (надалі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікаціях (далі - товар), що додаються до договору і є його невід'ємними частинами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п.1.2 договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікаціях.

Так, сторонами було підписано специфікацію №1 від 25.07.2016 p., відповідно до якої тканина спецодягу, який є предметом поставки, має масло-відштовхувальні властивості (відповідно оброблена) та щільність (густина) тканини складає 300 г/м2.

Згідно з п.2.2 договору, постачальник гарантує якість і надійність Товару, що постачається протягом гарантійного строку. Гарантійний строк на Товар встановлюється в Специфікаціях до цього Договору. Відповідно п. 6 Специфікації, гарантія на Товар становить 12 місяців з дати поставки

Так, на виконання умов договору відповідач поставив на центральний склад філії Газопромислове управління публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» товар: костюм захисний, що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р201 від 01.03.2017 p. та видатковою накладною №201 від 01.03.2017 р. на загальну суму 470 249,62 грн. з ПДВ.

Натомість, позивачем було встановлено факт невідповідності якості поставленого утепленого спецодягу вимогам, зазначеним у спірному договорі, у зв'язку з чим листом №2-01-864-2 від 22.03.2017р. позивач запропонував відповідачу направити уповноваженого представника для відбору зразків спецодягу для проведення відповідних випробувань.

Листом від 23.03.2017р. № 158-03 відповідач запропонував провести відбір зразків спецодягу 04.04.2017р., гарантувавши явку уповноваженого представника.

Позивач листом №2-06-889-2 від 24.03.2017 р. надав згоду на перенесення роботи комісії на 04.04.2017р., однак уповноважені представники відповідача для відбору зразків поставленого спецодягу (костюм захисний) 04.04.2017 р. з невідомих причин не прибули.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами по справі, згідно результатів випробувань наданих ДГ1 «Черкасистандартметрологія», оформлених протоколом випробувань від 13.04.2017 р. №1038/17-ВЦ/1, на відправленому зразку спецодягу (костюм захисний) масло-відштовхувальна обробка відсутня (0), щільність (поверхнева густина) досліджуваної тканини складає (куртка 253,41 г/м2, напівкомбінезон 250,08 г/м2).

Тобто, поставлений позивачу захисний спецодяг (костюм захисний), виробництва ТОВ «Українська міжнародна торгівельна компанія», не відповідає вимогам щодо якості, наведеним в специфікації №1 (п.2., п.3 номенклатури) до договору, а саме: відсутня масло відштовхувальна обробка, та щільність (поверхнева густина) не відповідає договірним умовам на 300 г/м2.

Пунктом 7.3. договору встановлено, якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені дефекти або невідповідність якості товару, обумовленої договором, постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти товару за його місцезнаходженням або замінити неякісний товар на товар належної якості в узгоджені сторонами строки, але не більше 20 календарних днів з дня отримання повідомлення від вантажоотримувача чи покупця про дефекти або невідповідність якості товару.

Відповідно до п.6 специфікації №1 до договору, гарантійний строк на товар становить не менше 12-ти місяців з дати поставки.

Відповідно до п. 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Згідно з п.7.4. договору, за постачання товару неналежної якості або некомплектного товару, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості або некомплектного товару.

Оскільки загальна вартість поставленого спецодягу (костюми захисні), згідно з видатковою накладною №201 від 01.03.2017 р., становить 470 249,62 грн. з ПДВ, то сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача, склала 94 049,92 грн.

Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату штрафу, загалом на суму 57 625,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1001836977 від 28.04.2017р. та № 1903 від 21.07.2017р..

Враховуючи, що відповідач повну суму штрафу в розмірі 36 424,44 грн. позивачу не оплатив, останній звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача штраф у сумі 36 424,44 грн. в судовому порядку.

Також, позивачем заявлено до стягнення суму збитків в розмірі 1201,03 грн., які складаються з вартості спецодягу (костюм захисний), який був відібраний для передачі на випробування до ДП «Черкасистандартметрологія» - 471,19 грн. з ПДВ, та вартості робіт з випробувань спецодягу у розмірі 729,84 грн. з ПДВ, сплачених згідно з платіжним дорученням № 181 від 13.04.2017р.

Отже, за твердженням позивача, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань по Договору поставки неякісного товару, позивачу завдані збитки у розмірі 1201,03 грн.

В усних поясненнях представника відповідача не заперечив проти заявленого до стягнення боргу та зазначив про неможливість його сплати, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.7.4. договору, за постачання товару неналежної якості або некомплектного товару, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості або некомплектного товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з видатковою накладною № 201 від 01.03.2017р. відповідачем було поставлено товар неналежної якості на суму 470 249,62 грн., що відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу, визнав його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю в сумі 36 424,44 грн.

Крім того, відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Поняття збитків надається ст. 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. В разі порушення зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що внаслідок поставки товару неналежної якості, позивачем було понесено збитки в розмірі 1201,03 грн., які складаються з вартості спецодягу (костюм захисний), який був відібраний для передачі на випробування до ДП «Черкасистандартметрологія» - 471,19 грн. з ПДВ, та вартості робіт з випробувань спецодягу у розмірі 729,84 грн. з ПДВ, сплачених згідно з платіжним дорученням № 181 від 13.04.2017р.

Матеріали справи не містять доказів того, що товар було передано відповідачем позивачу належної якості.

При цьому, умовами п.7.9 договору встановлено, що зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих позивачу неналежним виконанням умов договору відповідачем, покладаються на останнього.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що сума збитків у розмірі 1201,03 грн., яку просить стягнути позивач, становить вартість спецодягу (костюм захисний), який був відібраний для передачі на випробування та вартість робіт з випробувань спецодягу.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач є відповідальною особою за завдані позивачу збитки в сумі 1201,03 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна торгівельна компанія" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 13, оф. 222; 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 13Д, оф. 462; код ЄДРПОУ 36046631) на користь публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; поштова адреса: 79026, м. Львів, вул. Рубчака, 27; код ЄДРПОУ 30019775) 36 424 грн. грн. 44 коп. - штрафу, 1201 грн. 03 коп. - збитків та 1600 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.11.2017р.

Суддя А.І. Привалов