Постанова № 70516289, 23.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року Справа № 914/1080/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017у справі№ 914/1080/15 Господарського суду Львівської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - завод бурового обладнання"треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діскавері - бурове обладнання"; 2. Діскавері Індустріал Сервісес Лімітед (Discovery Industrial Services Limited); 3. Діскавері Дріллінг Еквіпмент (Еуропе) Лімітед (Discovery Drilling Equipment (Europe) Limited)провизнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - завод бурового обладнання" від 28.01.2015за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: не з'явилися

третьої особи-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2016 у справі № 910/1080/15 (суддя Петрашко М.М.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Давид Л.Л., Малех І.Б.), скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.05.2015.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у цій справі та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема вказує на те, що судом неналежним чином повідомлено третіх осіб про розгляд справи, не досліджено, чи відпала потреба у вжитті заходів забезпечення позову, та не враховано, що скасування заходів забезпечення не може відбуватися за заявою сторони, прокурора чи інших осіб.

21.11.2017 до Вищого господарського суду України представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - завод бурового обладнання" подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю забезпечення явки представника відповідача.

З огляду на визначені у ГПК повноваження Вищого господарського суду України як касаційної інстанції, враховуючи те, що неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.04.2015 було порушено провадження у справі у справі № 914/1080/15 та на підставі статей 65, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України вжито заходів до забезпечення позову, а саме: заборонено відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальність "Діскавері - завод бурового обладнання" вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна, яке належить відповідачу та складається з нежилих (нежитлових) будівель та споруд, і знаходиться за адресою: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Яворницького, буд. 41., а також заборонено будь-яким іншим особам, в тому числі посадовим особам Державної реєстраційної служби України її структурним підрозділам, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, що можуть мати наслідком зміну правового статусу нерухомого майна відповідача, яке знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. Яворницького Д., буд. 41 та складається з нежилих (нежитлових) будівель та споруд, зокрема, передачу його у власність чи надання в користування іншим особам, передання в іпотеку чи відчуження або обтяження правами третіх осіб будь-яким іншим способом, реєстрацію права власності, реєстрацію обтяжень, заборон, тощо.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2015 у справі № 914/1080/15 у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 01.01.2016. При цьому заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 03.04.2016, судом зняті не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс", як особа прав та інтересів якої стосується прийняте у справі судове рішення, звернулося до місцевого господарського суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні поданої заяви, проте, з огляду на відмову у задоволенні позову у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, слід виходити з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Відтак, вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, слід виходити з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача.

Встановивши, що рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2015 у справі № 914/1080/15 ОСОБА_4, за заявою якої вжито заходів до забезпечення позову, у позові відмовлено і необхідність у забезпеченні позову відпала, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування заходів до забезпечення позову в даній справі.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком судів попередніх інстанцій, який відповідає встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Посилання скаржника на те, що скасування заходів забезпечення позову не може відбуватися за заявою сторони, прокурора чи інших осіб, у даному випадку не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні відповідної заяви ТОВ "Фактор Плюс" та скасовано такі заходи за ініціативою суду.

Також, з огляду на відсутність заперечень Сполученого Королівства та Кіпру щодо застосування способів передачі судових документів, передбачених п. а) статті 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо неналежного повідомлення апеляційним судом третіх осіб про розгляд справ шляхом надсилання судових документів безпосередньо поштою на адресу третіх осіб - нерезидентів.

Матеріали справи свідчать про те, що судами в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального, у зв'язку із чим відсутні підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі № 914/1080/15 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді Л. Гольцова

Н. Губенко