Рішення № 70516285, 23.11.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю"Станіславська теплоенергетична

компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014;

до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго",

вул. Б.Хмельницького, 59-а, м.Івано-Франківськ, 76007;

про: стягнення 530 360, 01грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - начальник юридичного відділу, (довіреність №24 від 25.09.2017р.); ОСОБА_2 - начальник виробничо-технічного відділу, (довіреність №26 від 25.09.2017р.); ОСОБА_3 - представник, (довіреність №25 від 25.09.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_4 - юрисконсульт II категорії юридичного відділу, (довіреність №17/1571 від 06.09.2017р.); ОСОБА_5 - заступник директора з розрахунків та реалізації, (довіреність №17/588 від 22.03.2017р.); ОСОБА_6 - начальник виробничо - технічного відділу, (довіреність №17/1824 від 10.10.2017р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", 530 360,01грн. - збитків у вигляді понаднормативних втрат.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.17р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.17р. - позов задоволено. Стягнено з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" 530 360,01 грн. - збитків у вигляді понаднормативних втрат, 13 240,00грн. - витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, 7 955,40грн. - судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.17р., рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.17р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.17р. - скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

За результатами проведеного автоматичного розподілу справу № 909/268/16 передано на новий розгляд судді Цюх Г.З.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду ОСОБА_6 - Франківської області №66 від 06.09.17р., у зв"язку із звільненням судді Цюх Г.З., з посади судді Господарського суду Івано-Франківської області, у відповідності до п.п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №909/268/16, за наслідками якого, справу №909/268/16, розподілено судді Кобецькій С.М.

В судових засідання 10.10.17р., 24.10.17р., 15.11.17р. оголошувались перерви до 24.10.17р., до 02.11.17р., до 23.11.17р.

Представники позивача, в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору про транспортування теплової енергії №ДГ-0000198 від 10.10.14р., згідно умов якого, відповідач/теплотранспортуюча організація зобов"язався транспортувати теплову енергію, що виробляється позивачем/теплогенеруючою організацією розподільчими тепловими мережами, мережами гарячого водопостачання та через центральні теплові пункти, що перебувають на балансі теплотранспортуючої організації;

- п.5.3.Договору, у відповідності до якого, відповідач зобов"язаний відшкодовувати вартість понаднормативних втрат теплової енергії в мережах, відповідно до порядку, встановленому Додатком №4 до Договору та постановою КМУ “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” № 630 від 21.07.05р., в редакції постанови КМУ "Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря" №1037 від 30.10.15р.;

- виникнення на мережах відповідача у січні 2016р., понаднормативних втрат, вартість яких, згідно з Додатком №4 до Договору, позивачем визначено у розмірі 530 360, 01грн. та направлено відповідачу розрахунок суми відшкодування понаднормативних втрат теплової енергії за січень 2016р.; розрахунок нормативних втрат теплової енергії при її транспортуванні від котельні на вул.Індустріальна, 34, в мережах ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" в січні 2016р.; розрахунок нормативних втрат теплової енергії при її транспортуванні від котельні на вул. Індустріальна, 34, в мережах ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в січні 2016р.; розрахунок нормативних втрат теплової енергії при її транспортуванні від котельні на вул.Індустріальна, 34, в мережах ГВП ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в січні 2016р.;

- звернення до відповідача з вимогою №13/617 від 01.03.16р., про оплату суми понаднормативних втрат, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача, у зв"язку з чим, позивач просить суд, стягнути з відповідача в судовому порядку 530 360,01грн. - збитків у вигляді понаднормативних втрат.

У позовній заяві позивач посилається на приписи ст.ст. 224, 225, 226 Господарського кодексу України, ст.22 Цивільного кодексу України.

Крім того, в судовому засіданні 23.11.17р., представники позивача подали суду письмові пояснення №13/2891 (вх№18556/17), в яких, звертають увагу суду на висновок судової будівельно-технічної експертизи №3152 від 29.11.2016р., яким встановлено, факт невідповідності фактичного технічного стану теплових мереж, які знаходяться на балансі ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", через які транспортується теплова енергія ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", вимогам відповідних Державних будівельних норм. Таким чином, на думку позивача, проведеною будівельно-технічною експертизою, доведено наявність чотирьох загальних умов відповідальності, а саме, протиправну поведінку: порушення відповідачем п. п. 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. Договору; збитки: понаднормативні втрати позивача в мережах відповідача у розмірі 530 360, 01грн.; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та завданими збитками: неналежне утримання, не своєчасний ремонт, не правильна експлуатація теплових мереж, обладнання, устаткування відповідача через які транспортується теплова енергія позивача, що призвело до заподіяння позивачу збитків у вигляді понаднормативних втрат; вину: умисна бездіяльність відповідача, що полягає в недотриманні та невиконанні норм чинного законодавства та умов Договору, в частині невжиття всіх необхідних заходів для належного утримання власних мереж з метою недопущення понаднормативних втрат теплоносія. Просять суд, врахувати дані письмові пояснення при винесенні остаточного рішення.

Представники відповідача, в судовому засіданні, факт виникнення понаднормативних втрат теплової енергії в мережах відповідача у січні 2016р., підтвердили. Визнають, що порядок нарахування понаднормативних втрат теплової енергії, обумовлено Додатком №4 до Договору, як зазначає позивач. Однак вказують, що нарахування вартості послуг теплопостачання за січень 2016р. споживачам категорії населення на абонентському обслуговуванні без обліку, повинні проводитись відповідно роз"яснень, наданих Мінрегіоном у листі №7/10-1070 від 03.02.16р., щодо застосування постанови КМУ "Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря" №1037 від 30.10.15р., якою внесено зміни до постанови КМУ “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” № 630 від 21.07.05р., що не дотримано позивачем в даному випадку, у зв'язку з чим, значно занижено кількість теплової енергії, реалізованої споживачам. Звертають увагу суду на те, що позивач, у позовній заяві, не довів та не обґрунтував, що заявлена до стягнення сума - 530 360, 01грн. є збитками, які спричинені порушенням відповідачем умов Договору про транспортування теплової енергії №ДГ-0000198 від 10.10.14р., не навів причинно-наслідкового зв"язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, вину ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", а тому, представники відповідача вважають, вимогу позивача про стягнення збитків в розмірі 530 360, 01грн. - надуманою, необґрунтованою, документально не підтвердженою. Просять суд, в позові відмовити (відзив на позов вх№8167/16 від 08.06.16р., доповнення до відзиву №9057/16 від 27.06.16р., №17343/17 від 02.11.17р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги постанови Вищого господарського суду України від 08.08.17р., вказівки якої в силу ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Між ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" (Теплогенеруюча організація/ позивач) та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (Теплотранспортуюча організація/ відповідач) укладено Договір про транспортування теплової енергії №ДГ-0000198 від 10.10.2014р.

Згідно з п.1.1. Договору Теплотранспортуюча організація зобов'язується транспортувати теплову енергію, що виробляється Теплогенеруючою організацією розподільчими тепловими мережами, мережами гарячого водопостачання та через центральні теплові пункти, що перебувають на балансі Теплотранспортуючої організації, а Теплотранспортуюча організація зобов'язується оплатити вартість транспортування в порядку і на умовах визначених цим Договором.

Транспортування теплової енергії відбувається від межі розмежування між Теплогенеруючою організацією та Теплотранспортуючою організацією до точки балансової належності мереж балансоутримувачів або Теплогенернуючої організації, що зафіксовані актами розмежування ділянок обслуговування, які є невід'ємними додатками до цього Договору (Додаток №1) та здійснюється до об"єктів, перелік яких визначений Додатком №2 (п.2.2.Договору).

Відповідно до 5.3 Договору, відшкодування вартості понаднормативних втрат теплової енергії в мережах Теплотранспортуючої організації здійснюється відповідно до порядку, встановленого Додатком №4 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. На суму вартості понаднормативних втрат і вартості витоків теплоносія, Теплотранспортуюча організація зменшує Теплогенеруючій організації розмір плати за транспортування теплової енергії за звітний місяць або виплачує вартість понаднормативних втрат і вартість витоків теплоносія Теплотранспортуючій організації за домовленістю сторін.

Так Додатком №4 до Договору, сторони визначили, що понаднормативні втрати теплової енергії - обсяг втрат теплової енергії, визначений згідно Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, які затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.17р. №71 та РД 34.09.255-97 "Методичні вказівки по визначенню теплових втрат у водяних мережах".

Понаднормативні втрати теплової енергії - обсяг втрат теплової енергії, який не відшкодовуються тарифом на теплову енергію Теплогенеруючої організації, та визначаються як різниця між фактичними та нормативними втратами теплової енергії.

Загальний обсяг фактичних втрат теплової енергії в теплових мережах визначається за формулою: Qвтр.ф. = Qвідп. -Qр. - Qгп.; де

Qвтр.ф. - обсяг фактичних втрат теплової енергії в теплових мережах за розрахунковий період, Гкал;

Qвідп. -обсяг відпущеної теплової енергії в теплові мережі за розрахунковий період, Гкал.

Визначається згідно показів обчислювача теплової енергії встановленого на котельні на вул. Індустріальна, 34;

Qгп. - витрата теплової енергії на господарські потреби за розрахунковий період, Гкал;

Qр. - обсяг реалізованої споживачам теплової енергії за розрахунковий період, Гкал.

Обсяг понаднормативних втрат теплової енергії в теплових мережах визначається за формулою: Qвтр.пн. = Qвтр.ф.-Qвтр.н.; де

Qвтр.пн. - понаднормативні втрати теплової енергії в теплових мережах, Гкал;

Qвтр.н.- нормативні втрати теплової енергії в теплових мережах, Гкал;

Нормативні втрати теплової енергії (Qвтр.н.) в теплових мережах визначаються згідно Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, які затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71 та РД 34.09.255-97 "Методичні вказівки по визначенню теплових втрат у водяних мережах" при фактичних середньомісячних температурах зовнішнього повітря, теплоносія в подаючому та зворотному трубопроводах, холодної води та ґрунту. При відсутності фактичних значень вищевказаних температур використовуються температури з нормативних документів.

Після визначення понаднормативних втрат теплової енергії в теплових мережах їх обсяг розподіляється між Теплогенеруючою та Теплотранспортуючою організаціями пропорційно до об"єму трубопроводів теплових мереж:

- об"єм трубопроводів теплових мереж Теплогенеруючої організації становить 4 246 м3 (82,5%);

- об"єм трубопроводів теплових мереж Теплогенеруючої організації становить 903,692 м3 (17,5%).

Обсяг понаднормативних втрат теплової енергії в мережах Теплотранспортуючої організації (Qвтр.пн. ТТ, Гкал) визначається за формулою: Qвтр.пн.тт =0,175*Qвтр.пн.- Qвит.пошк.,

Qвит.пошк. – обсяг втрат теплової енергії з витоком теплоносія через пошкодження трубопроводів теплових мереж Теплотранспортуючої організації визначений згідно Додатку №3 до даного Договору за розрахунковий період;

Сума відшкодування Теплотранспортуючою організацією Теплогенеруючій понаднормативних втрат теплової енергії в мережах Теплотраспортуючої організації (Евідш., грн.) визначається за формулою:

Евідш. =Qвтр.пн.тт . ТН*Qр.н.+ ТЮР*Q р.юр. . ( 1- 13,59)

Qр.н.+ Qр.юр. 100

де Тн - умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію для населення, грн./Гкал;

Тюр - умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення), грн./Гкал;

Qр.н. – обсяг реалізованої теплової енергії, яка транспортується мережами теплотранспортуючої організації, населенню, Гкал;

Qр.юр. – обсяг реалізованої теплової енергії, яка транспортується мережами теплотранспортуючої організації, бюджетним установам та іншим споживача (крім населення), Гкал;

13,59 - відсоток нормативних втрат теплової енергії в мережах Теплогенеруючої та Теплотранспортуючої організацій, які враховані при розрахунку тарифів на теплову енергію Теплогенеруючої організації.

Дослідженням обставин справи судом встановлено, що у січні 2016 року в мережах ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", виникли понаднормативні втрати теплової енергії, які у відповідності до Додатку №4 до Договору та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” № 630 від 21.07.05р., в редакції постанови КМУ "Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря" №1037 від 30.10.15р., згідно розрахунку (т.1 а.с.33), деталізованого розрахунку з посиланням на формули (т.2 а.с.128-130), позивачем визначено у розмірі 530 360, 01грн.

Представники відповідача, в судових засіданнях, не заперечили факт виникнення у січні 2016р. в мережах ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", понаднормативних втрат теплової енергії. У відповідності до поданого контрозрахунку (т.2 а.с.159), розмір таких втрат, відповідачем визначено в сумі 304 095,16грн.

Судом з”ясовано, що розбіжність в сумах нарахованих понаднормативних втрат теплової енергії у січні 2016р., виникла внаслідок різного визначення сторонами показника Qр. – обсяг реалізованої споживачам теплової енергії за розрахунковий період, Гкал (рядок 2 – корисний відпуск теплової енергії, у розрахунках). При цьому, Qр. - позивачем визначено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” № 630 від 21.07.05р., в редакції постанови КМУ "Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря" №1037 від 30.10.15р., в той час, як відповідачем, використано роз"ясненя, надані Мінрегіоном у листі №7/10-1070 від 03.02.16р., щодо застосування вищевказаної Постанови. Слід зазначити, що листом Мінрегіону №7/10-2218 від 03.03.16р., призупинялась дія роз"ясень, викладених у листі Мінрегіону №7/10-1070 від 03.02.16р., а листом №7/10-5682 від 13.05.16р., Мінрегіон, підтвердив незмінність позиції, зазначеної у листі №7/10-1070 від 03.02.16р. Інших мотивів неоднакового визначення сторонами обсягу реалізованої споживачам теплової енергії за розрахунковий період, суду не наведено, як і не наведено інших факторів впливу (в т.ч. факторів формування збитків) на визначення показника Qр.

Разом з тим, постанови - це нормативно-правові акти, що приймаються на виконання Конституції та законів України з найбільш важливих питань компетенції Кабінету Міністрів України. Листи ж, міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади, не є нормативно - правовими актами, вони лише мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Таким чином, правомірним визнається судом, застосування для визначення обсягу реалізованої споживачам теплової енергії за розрахунковий період саме постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” № 630 від 21.07.05р., в редакції постанови КМУ "Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря" №1037 від 30.10.15р.

Слід зазначити, що відповідач не довів перед судом корегування позивачем понаднормативних втрат теплової енергії, у місяці коли теплова енергія не транспортувалась. Матеріали справи містять інформаційну довідку ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" (т.1 а.с.136), у відповідності до якої, коригування втрат теплової енергії відбувається за рахунок дорахування у місяцях, коли теплова енергія не транспортувалась, реалізованої теплової енергії в березні та квітні 2016р. Після коригування, фактичні втрати теплової енергії в мережах відповідача за березень 2016р. становлять 941,536 Гкал, а понаднормативні - 0,000Гкал. Коригування втрат теплової енергії, у місяцях, коли теплова енергія не транспортувалась не має жодного відношення до суми відшкодування понаднормативних втрат теплової енергії за січень 2016р.

Одночасно судом встановлено, що нормативні втрати теплової енергії в теплових мережах в січні 2016р., визначені позивачем з врахуванням фактичної середньомісячної температури в цьому місяці -3,4 0С, у відповідності до даних Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій №50/27.04-М-50 від 04.02.16р. (т.2 а.с.137). Таким чином, при розрахунку нормативних втрат, середньомісячну температуру не було завищено.

Крім того, п. п. 3.1.6., 5.4. Договору, обумовлено, що при встановленні факту понаднормативного витоку води в розподільчих теплових мережах Теплотранспортуючої організації Теплогенеруюча організація зобов"язується викликати її представника для складання відповідного двостороннього акту. На підставі даного акту Теплогенеруюча організація зобов"язується представити Теплотранспортуючій організації калькуляцію на відшкодування вартості понаднормативного витоку теплоносія, що розраховується відповідно до вимог Додатку № 3 до цього Договору. Акт про наявність витоків теплоносія та акт про понаднормативні втрати води в мережах Теплотранспортуючої організації оформляється після отримання повідомлення від будь-якої із сторін цього Договору. Обов"язок із оформлення таких актів покладається на сторону, яка першою довідалась про пошкодження мереж та витоки в них. В даному випадку, факту понаднормативного витоку води в розподільчих теплових мережах відповідача, встановлено не було, акт про наявність витоків теплоносія чи акт про понаднормативні втрати води, між сторонами не складався (підтверджено як позивачем так і відповідачем в судовому засіданні).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, листом №07/301 від 09.02.16р. (т.1 а.с.26), направив відповідачу розрахунок суми відшкодування понаднормативних втрат теплової енергії за січень 2016р.; розрахунок нормативних втрат теплової енергії при її транспортуванні від котельні на вул.Індустріальна, 34, в мережах ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" в січні 2016р.; розрахунок нормативних втрат теплової енергії при її транспортуванні від котельні на вул. Індустріальна, 34, в мережах ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в січні 2016р.; розрахунок нормативних втрат теплової енергії при її транспортуванні від котельні на вул.Індустріальна, 34, в мережах ГВП ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в січні 2016р. та адресував відповідачу вимогу №13/617 від 01.03.16р., про оплату суми понаднормативних втрат - 530 360, 01грн.

Проте, як вбачається з позовної заяви та встановлено постановою Вищого господарського суду України від 08.08.17р., предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" до ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 530 360,01грн. - збитків у вигляді понаднормативних втрат.

Так, за змістом ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічне положення міститься нормах ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, згідно яких, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз вищенаведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов’язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності в сукупності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов’язання; наявності шкоди (збитки – це грошове вираження шкоди); причинного зв’язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування збитків не настає. Відсутність такого обов'язкового елементу складу правопорушення як збитки є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

Розрахунок понаднормативних втрат, в сумі зазначеній позивачем у позові, виник внаслідок застосування порядку нарахування понаднормативних втрат, визначеного Додатком №4 до Договору та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” № 630 від 21.07.05р., в редакції постанови КМУ "Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря" №1037 від 30.10.15р.

Отже, позивачем не доведено перед судом, що сума понаднормативних втрат відповідає характеру збитків, містить всі необхідні ознаки збитків в сукупності: - протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов’язання; - наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); - причинного зв’язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника, а тому, є втратами, які мають компенсуватись шляхом відшкодування збитків.

Позивач не надав будь-яких доказів в підтвердження того, що понаднормативні втрати в сумі 530 360, 01грн., виникли у зв"язку з порушенням відповідачем п.п. 4.1, 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. Договору, щодо неналежного утримання відповідачем власних мереж; неналежного транспортування відповідачем теплової енергії; невжиття відповідачем заходів з метою недопущення поривів та інших пошкоджень мереж і втрат теплоносія під час транспортування відповідно до умов цього Договору.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи №3152 від 29.11.2016р., про невідповідність фактичного технічного стану теплових мереж, які знаходяться на балансі ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", через які транспортується теплова енергія ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" вимогам Державних будівельних норм, не є тотожним обов"язкам відповідача, визначеними вищезазначеними пунктами Договору, а тому не може бути доказом вини останнього. Слід зазначити, що в силу ч.5 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов"язковим і оцінюється господарським судом за правилами встановленими ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з приписів ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, збитки мають правову природу яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити у зв’язку виконанням умов договору, оскільки, під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Виходячи з аналізу правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, на основі вище вказаного, вимога позивача про стягнення з відповідача 530 360, 01грн. - збитків, визнається судом недоведеною, а відтак, в позові слід відмовити.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.1291 Конституції України, ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.11.17р.

Суддя С.Кобецька