Рішення № 70516043, 22.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2017 Справа № 904/8557/17

За позовом Божедарівської селищної ради, смт. Божедарівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна алкогольна компанія", м. Київ

про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 65 936,00 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 20.09.2017;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Божедарівська селищна рада (далі Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна алкогольна компанія" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 65 936,00 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 60 898,26 грн., пеня у розмірі 2 336,66 грн., 3% річних у розмірі 457,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 243,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором оренди земельної ділянки №336 від 29.08.2011, в частині повної та своєчасної плати орендних платежів.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду, яка направлялася на адресу Відповідача, повернувся з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Враховуючи те, що згідно даних сайту Міністерства юстиції України Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) адреса Відповідача відповідає тій адресі, на яку направлялися процесуальні документи, суд дійшов висновку про належне повідомлення Відповідача про розгляд справи.

В судовому засіданні 22.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2011 між Щорською селищною радою, найменування якої змінено на Божедарівську селищну раду (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лікеро-Горілчаний Завод Карат (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна алкогольна компанія") (надалі відповідач, орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 336.

Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для промислового використання із земель державної власності (землі промисловості), яка знаходиться в межах населеного пункту на території Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

У пункту 2 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка, яка розташована в межах населеного пункту загальною площею 1,5077 га, в тому числі землі промисловості 1,5007 га.

На земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна, а також інші обєкти інфраструктури: відстійник каналізаційних стоків з колодязями та 2 карти наземних полів фільтрації. (пункт 3 договору).

Земельна ділянка надається в оренду з обєктами нерухомого майна та іншими обєктами інфраструктури: комплекс будівель та споруд в смт. Щорськ (пункт 4 договору).

Відповідно до п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: - 628 168,00грн.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

За умовами пункту 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що використовується в промислових цілях в розрахунку 13,02 грн./1кв.м. х 3,20 х 10% х 15077 кв.м. = 62 817 гривень на рік, на момент укладення договору на розрахунковий рахунок Щорської селищної ради.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації та коригується орендарем (п. 10 договору).

Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься в такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, ставок орендної плати за землю, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

-в інших випадках, передбачених законодавчими актами України;

-у разі невиконання орендодавцем обовязку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку;

-орендна плата переглядається один раз на три роки;

-в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 18 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом її приймання передачі.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв за актом прийому-передачі (а.с.17) земельну ділянку загальною площею 1,5077га, в тому числі землі промисловості 1,5077га для промислового використання.

05.03.2014 між Щорською селищною радою (найменування якої змінено на Божедарівську селищну раду)(надалі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Щорський завод Карат (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна алкогольна компанія") було укладено додаткову угоду №03 до договору земельної ділянки №336 від 29.08.2011.

Зазначеною додатковою угодою сторони прийшли до згоди внести зміни до пунктів 2, 5, 9 договору та виклали їх у наступній редакції:

п. 2. В оренду передається земельна ділянка, яка розташована в межах населеного пункту загальною площею 1,5077га, в тому числі землі промисловості 1,5007га. Та кадастровим номером 1222055700:03:002:6008, яка розташована за адресою: вул.. Виконкомівська, 16-д в смт. Щорськ, Криничанського району Дніпропетровської області.

п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2014 становить 641979,00грн. для промислового використання.

п.9. Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - в розрахунку 42,58 грн./1кв.м. х 15077кв.м. х 10% = 64 197,86 гривень на рік на рахунок Щорської селищної ради..

12.06.2015 сторонами було укладено додаткову угоду №30 до договору земельної ділянки №336 від 29.08.2011.

Зазначеною додатковою угодою сторони прийшли до згоди внести зміни до пунктів 5, 9 договору та виклали їх у наступній редакції:

п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015 становить 801945,63грн. для промислового використання.

п.9. Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - в розрахунку 53,19 грн./1кв.м. х 15077 кв.м. х 10% = 80194,56гривень на рік на рахунок Щорської селищної ради..

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем порушено зобовязання щодо сплати орендних платежів за період січень 2017 червень 2017, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 60 898,26 грн., що і є причиною цього спору.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендодавцеві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальністю за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі, згідно ст. 15 Закону України Про оренду землі.

Згідно статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно cтатті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 615 зазначеного Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача, сума заборгованості з орендної плати за період з січня 2017 по червень 2017 становить 60 898,26 грн.

На час розгляду справи сторонами не надано доказів сплати вказаної заборгованості.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 60 898,26 грн.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 13 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України діючого на день виникнення заборгованості або на день прострочення платежу, залежно від того яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення платежу орендної плати.

Позивачем надано розрахунок пені за загальний період прострочення з 01.03.17 по 15.08.17 (по кожному місяцю окремо), розмір якої склав 2 336,66 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що сума пені розрахована вірно.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 01.03.17 по 15.08.17 (по кожному місяцю окремо), розмір яких склав 457,99 грн. та розрахунок інфляційних втрат за період з 01.03.17 по 15.08.17 (по кожному місяцю окремо) у розмірі 2 243,09 грн.

Згідно з пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Під час здійснення перевірки розрахунку інфляційних нарахувань, судом встановлено, що здійсненні нарахування, Позивачем невірно визначено сукупний індекс інфляції.

Здійснивши перерахунок судом встановлено наступне:

- заборгованість за січень 2017, період прострочення з 01.03.2017 15.08.2017 сукупний індекс інфляції становить 105,9%, інфляційні втрати складають 601,65 грн.;

- заборгованість за лютий 2017, період прострочення з 01.04.2017 15.08.2017 сукупний індекс інфляції становить 104,1 %, інфляційні втрати складають 411,55 грн.;

- заборгованість за березень 2017, період прострочення з 01.05.2017 15.08.2017 сукупний індекс інфляції становить 103,1%, інфляційні втрати складають 317,35 грн.;

- заборгованість за квітень 2017, період прострочення з 01.06.2017 15.08.2017 сукупний індекс інфляції становить 101,8%, інфляційні втрати складають 183,02 грн.;

- заборгованість за травень 2017, період прострочення з 01.07.2017 15.08.2017 сукупний індекс інфляції становить 100,2%, інфляційні втрати складають 20,30 грн.;

- заборгованість за червень 2017, період прострочення з 01.08.2017 15.08.2017 сукупний індекс інфляції становить 100%, тобто мала місце дефляція, інфляційні втрати складають - 0,00 грн.

З врахуванням викладеного, розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню за період з березня 2017 по серпень 2017 становлять 1 533,87 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 60 898,26 грн., пені у розмірі 2 336,66 грн., трьох процентів річних у розмірі 457,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 533,87 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 38, 43, 49, 75, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна алкогольна компанія" (01004, м. Київ, вул. Антоновича, 13, офіс 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 38504152) на користь Божедарівської селищної ради (52323, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Божедарівка, вул. Чкалова, 17А, код ЄДРПОУ 04338397) суму основного боргу у розмірі 60 898,26 грн., пеню у розмірі 2 336,66 грн., три проценти річних у розмірі 457,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 533,87 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 582,79 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.11.2017

Суддя ОСОБА_2