Постанова № 70515981, 22.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа № 917/430/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівГольцової Л.А. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу відХарківського апеляційного господарського суду 13.09.2017у справі Господарського суду№ 917/430/14 Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" доПублічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" 2. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Українипрозвернення стягнення на предмет іпотеки

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Пономаренко П.І.;- відповідача - третіх осіб Білявський В.В.; 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/6217 від 20.11.2017 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 917/430/14 у зв`язку з відпусткою судді Барицької Т.Л.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.11.2017 у справі № 917/430/14 визначено наступний склад колегії суддів: Губенко Н.М.- головуючий (доповідач), Гольцова Л.А., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 917/430/14 (колегія суддів у складі: Гетьман Р.А. - головуючий суддя, судді Россолов В.В., Тихий П.В.) призначено у справі № 917/430/14 судову комплексну оціночно-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) Чи відповідають наявні в матеріалах справи розрахункові документи сумам виданих кредитних коштів за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 205/31/2 від 09.10.2008, які зазначено в розрахунку заборгованості, наданого ПАТ "Банк "Ощадбанком"; 2) Чи враховано всі розрахункові документи, за якими було здійснено погашення заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 205/31/2 від 09.10.2008, сумам, які зазначено в розрахунку заборгованості, наданого ПАТ "Ощадбанк"?; 3) Який розмір фактичної заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 205/31/2 від 09.10.2008 по сплаті заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитом та пенею за кожним траншем, виданим в межах Договору про відновлювальну кредитну лінію № 205/31/2 від 09.10.2008?; 4) Чи підтверджується документально розрахунок ПАТ "Ощадбанк" суми заборгованості ПАТ "АвтоКрАЗ" за договором відновлюваної кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008?; 5) Яка ринкова вартість предмета іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 205/31/2-3 від 09 жовтня 2008 року, станом на час проведення експертизи. Проведення експертизи доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, який знаходиться за адресою: пров. Гористий, 11, м. Полтава, 36026. Матеріали справи № 917/430/14 вирішено надіслати до Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, який знаходиться за адресою: пров. Гористий, 11, м. Полтава, 36026. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків. Зобов'язано Полтавське відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, по закінченню проведення експертизи направити експертний висновок разом із матеріалами справи № 917/430/14 на адресу Харківського апеляційного господарського суду, копію висновку експерта надіслати сторонам відповідно до частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Сплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судової експертизи, покладено на відповідача. Експертній установі направити ПАТ "АвтоКрАЗ" на адресу: 39631, м. Кременчук, вул. Київська, 62 - рахунок на оплату вартості експертизи. Зобов'язано відповідача на протязі трьох банківських днів із дня отримання рахунку, оплатити рахунок та докази оплати надати господарському суду протягом семи днів із моменту оплати. Попереджено сторони про відповідальність згідно із ст. 83 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону. Провадження у справі №917/430/17 зупинено до закінчення проведення призначеної судової експертизи.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до п. 1.2 договору іпотеки нерухомого майна № 205/31/2-3 від 09.10.2008 (в редакції додаткового договору № 1 від 24.02.2009 до договору іпотеки нерухомого майна № 205/31/2-3) загальна вартість предмета іпотеки, визначена шляхом проведення оцінок предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, складає 252 262 780,00 грн. При цьому, сторони погоджуються із тим, що договірна заставна вартість предмету іпотеки становить 119 334 731,00 грн.

Позивач під час розгляду даного спору надав до суду першої інстанції: звіт про оцінку ринкової вартості предмета іпотеки, відповідно до якого вартість іпотечного майна станом на 30.11.2014 складає 76 101 000, 00 грн.; звіт про оцінку ринкової вартості предмета іпотеки, відповідно до якого вартість іпотечного майна станом на 01.07.2015 складає 65 532 000, 00 грн.; звіт про оцінку ринкової вартості предмета іпотеки, відповідно до якого вартість іпотечного майна станом на 01.05.2016 складає 55 512 000, 00 грн.

В свою чергу, відповідач просив суд першої інстанції призначити судову експертизу для визначення ринкової вартості предмета іпотеки посилаючись на те, що з моменту укладення договору іпотеки він здійснив покращення предмета іпотеки.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.06.2016 у справі № 917/430/14 звернуто стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки нерухомого майна № 205/31/2-3 від 09.10.2008, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, для чого надано AT "Ощадбанк" всі повноваження продавця (в тому числі, але не виключно: право на укладання договорів купівлі-продажу, договорів про внесення змін та доповнень до зазначених договорів, їх розірвання з будь-якою особою-покупцем, право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для укладення зазначених договорів, право на отримання будь-яких платежів за відчуження предмета іпотеки тощо. Початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації визначена згідно із звітом про оцінку ринкової вартості предмета іпотеки від 10.05.2016, виконаним суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "ВП Консалтінг", а саме в сумі 55 512 000,00 грн. без ПДВ.

При цьому, даним рішенням відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, оскільки позивачем надано звіт про оцінку ринкової вартості предмета іпотеки від 10.05.2016, відповідно до якого вартість предмета іпотеки складає 55 512 000,00 грн., при цьому суд зазначив, що призначення експертизи призведе до порушення строків вирішення спору.

Публічне акціонерне товариство "АвтоКраЗ" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із клопотаннями про призначення оціночної та бухгалтерської судових експертиз на вирішення яких просило поставити наступні питання: 1. Чи відповідають наявні в матеріалах справи розрахункові документи сумам виданих кредитних коштів за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 205/31/2 від 09.10.2008, які зазначено в розрахунку заборгованості, наданого ПАТ "Банк "Ощадбанком". 2. Чи враховано всі розрахункові документи, за якими було здійснено погашення заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 205/31/2 від 09.10.2008, сумам, які зазначено в розрахунку заборгованості, наданого ПАТ "Ощадбанк"? 3. Який розмір фактичної заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 205/31/2 від 09.10.2008 по сплаті заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитом та пенею за кожним траншем, виданим в межах Договору про відновлювальну кредитну лінію № 205/31/2 від 09.10.2008 року? 4. Чи підтверджується документально розрахунок ПАТ "Ощадбанк" суми заборгованості ПрАТ "АвтоКрАЗ" за договором відновлюваної кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008? 5. Яка ринкова вартість предмета іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 205/31/2-3 від 9 жовтня 2008 року, станом на час проведення експертизи.

Обгрунтовуючи дані клопотання відповідач послався на те, що він не погоджується із вартістю предмета іпотеки визначеною у рішенні Господарського суду Полтавської області від 01.06.2016 у справі № 917/430/14 та вважає її заниженою, при цьому відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що матеріали справи містять докази, відповідно до яких вартість предмета іпотеки суттєво відрізняється. Крім того, відповідач заперечував правильність нарахування позивачем простроченої заборгованості по відсоткам та пені нарахованої на заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана, відповідно до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, довести інший розмір початкової ціни предмета іпотеки, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення судової експертизи (відповідна правова позиція наведена у листі Верховного Суду України від 01.02.2015 "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна").

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Верховний Суд України у постанові від 10.06.2015 у справі № 6-449цс15 вказав, що встановлення початкової ціни предмета іпотеки означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, та визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 Закону "Про іпотеку".

Пунктом 4.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз'яснено, що якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки. З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Водночас господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК України вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Статтею 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу ст. 41 ГПК України господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає, і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи (така правова позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Беручи до уваги вищенаведене та встановлені обставини справи, Харківський апеляційний господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової комплексної оціночно-економічної експертизи, з огляду на те, що між сторонами існує спір щодо визначення дійсної вартості предмета іпотеки та щодо фактичного розміру заборгованості по відсоткам і пені, та враховуючи, що матеріали справи містять докази, відповідно до яких вартість предмета іпотеки суттєво відрізняється, а також зважаючи на дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, адже висновок експерта у даній справі не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки, в силу п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи, а таке зупинення провадження у справі є, у свою чергу, наслідком призначення судової експертизи (незалежно від того, чи призначається первісна чи повторна експертиза), що унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, суд касаційної інстанції вважає, що зупинивши провадження у справі на час проведення судової комплексної оціночно-економічної експертизи, Харківський апеляційний господарський суд вчинив дії у межах наданих йому законом повноважень.

Отже, враховуючи, що зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що остання містить аргументовані мотиви її винесення, висновок суду апеляційної інстанції про зупинення провадження в справі ґрунтується на матеріалах справи та вимогах чинного процесуального законодавства. При цьому, скаржник не спростував наявності підстав, зумовлених призначенням експертизи, для зупинення апеляційного провадження у справі відповідно до приписів статті 79 ГПК України.

Що стосуються посилань скаржника на постанови Вищого господарського суду України у справах № 922/4725/14 та № 917/457/15, то вони відхиляються колегією суддів, з огляду на те, що питання призначення експертизи та зупинення провадження у справі вирішується у кожному конкретному випадку, на підставі вивчення наявних матеріалів конкретної справи, та у випадку, коли суд не може самостійно встановити ті чи інші обставини справи.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що доводи касаційної скарги в цілому зводяться до недоцільності призначення судової комплексної оціночно-економічної експертизи у даній справі, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 917/430/14.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок суду про наявність фактичних та правових підстав для зупинення провадження у справі є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 917/430/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

В.І. КАРТЕРЕ