Ухвала суду № 70515976, 22.11.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

"22" листопада 2017 р. Справа № 902/918/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність "Агрофірма "Ободівська", с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область

до: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ободівка-Агро", с. Нова Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область

про стягнення 1 030 590,00 грн збитків

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.09.2017 р., довіреність видана строком на три роки; паспорт АВ № 207706 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 05.05.2001 р.

ОСОБА_3, довіреність № 89 від 18.08.2017 р., паспорт серії АА № 348925 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.09.1996 р.

відповідача: ОСОБА_4, довіреність № б/н від 05.12.2016 р., довіреність дійсна до 31.12.2018 р.; паспорт НМ № 150610 виданий Сосницьким РС УДМС України в Чернігівській області 14.07.2015 р.

ОСОБА_5, довіреність № 246 від 28.03.2017 р., довіреність дійсна до 31.12.2017 р.; паспорт АА № 943415 виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 02.09.1999 р.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність "Агрофірма "Ободівська" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ободівка-Агро" про стягнення 1 007 688,00 грн збитків заподіяних збиранням відповідачем урожаю зерна кукурудзи вирощеного позивачем на земельних ділянках які перебувають у його користуванні.

Ухвалою суду від 03.10.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/918/17 та призначено до розгляду на 08.11.2017 р.

08.11.2017 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що він являється власником вирощеного урожаю позаяк посів, догляд, обробіток, збирання урожаю зерна кукурудзи здійснювалось за його рахунок.

Ухвалою суду від 08.11.2017 р. відкладено розгляд справи до 22.11.2017 р.

22.11.2017 р. представником позивача супровідним листом (вх.канц. 06-52/11148/17 від 22.11.2017 р.) на виконання вимог ухвали суду подано ряд документів.

22.11.2017 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.канц. 06-52/11149/17 від 22.11.2017 р.) в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 030 590,00 збитків та 15 458,00 грн витрат по сплаті судового збору.

22.11.2017 р. представником відповідача подано клопотання (вх.канц. 06-52/11147/17 від 22.11.2017 р.) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які витребовувались ухвалою суду.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 22.11.2017 р. представником відповідача в усному порядку заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості відзняти копії з матеріалів кримінального провадження.

Представник позивача заперечив стосовно задоволення вказаного клопотання.

Суд розглянувши клопотання відповідача дійшов висновку про його відхилення як необґрунтованого з урахуванням приписів ч.3 ст.22 ГПК України відповідно до якої сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою від 08.11.2017 р. з поміж іншого витребувано від Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області належним чином засвідчені копії матеріалів кримінального провадження № 12014020300000243 уповноваживши на отримання вказаних матеріалів представника відповідача ОСОБА_5.

Разом з тим, незважаючи на сплив достатнього строку вимоги ухвали суду від 08.11.2017 р. відповідачем не було виконано.

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог суд дійшов висновку про прийняття її до розгляду з огляду на наявність у позивача процесуального права до прийняття рішення у справі, з поміж іншого, збільшити розмір позовних вимог у відповідності до приписів ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі документи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про призначення комплексної судово-економічної та судової товарознавчої експертизи та зупинення провадження у справі виходячи з таких міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи в якості підстави позовних вимог про стягнення збитків ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" посилається на те, що навесні 2014 року ОСОБА_1 було здійснено посів, догляд та обробіток урожаю кукурудзи на земельних ділянках, які перебували в його користуванні на підставі договорів оренди (кадастровий номер № 0524184200:01:002:0347, № 0524184200:01:003:0153), однак вирощений урожай зібрало ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ободівка-Агро" чим заподіяло збитки позивачу.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що посів, догляд, обробіток кукурудзи на земельних ділянках (кадастровий номер № 0524184200:01:002:0347, № 0524184200:01:003:0153) здійснювався за його рахунок на підставі затверджених проектів сівозмін щодо обробітку земельних ділянок директором ОСОБА_6, який в той час одночасно являвся директором ТОВ "Ободівка-Агро".

Отже із матеріалів справи № 902/918/17 вбачається, що окрім іншого, до предмету доказування у цій справі входить встановлення якою із сторін в 2014 році понесені витрати з посіву, догляду, обробітку та збору кукурудзи на площі 79 га на земельних ділянках (кадастровий номер 0524184200:01:003:0153 (номер поля в сівозміні 8) - 15 га, земельній ділянці кадастровий номер 0524184200:01:002:0347 (номер поля в сівозміні 4) - 15 га та земельній ділянці (номер поля в сівозміні 211) - 64 га.), з огляду на взаємосуперечливі процесуальні позиції сторін з цього приводу кожна з яких на підтвердження власних доводів надала відповідний перелік письмових доказів.

Крім того для правильного вирішення спору необхідно встановити дійсну ринкову вартість зерна кукурудзи з метою перевірки обґрунтованості визначеного позивачем розміру збитків.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктами 2-3, 6, 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" наголошено на тому, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Частинами 1, 2 ст. 42 ГПК України передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання; висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Згідно з п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р., судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду.

Відповідно до частини другої статті 41 ГПК учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.

Особи, які беруть участь у справі, мають право пропонувати суду залучення як експертів визначених ними осіб, а також проведення експертизи у визначеній ними експертній установі. З цього приводу вони повинні подати суду відповідне клопотання. Однак суд не є зв'язаним цим клопотанням і може визначити особу експерта чи експертну установу, не зважаючи на клопотання осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи суперечливість доказів та пояснень наданих сторонами, суд позбавлений можливості встановити обєктивну істину стосовно вказаних вище обставин виходячи із переліку засобів доказування передбачених чинним господарським процесуальним законодавством, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду спору та приймаючи до уваги те, що встановлення обставин, які входять до предмету доказування при вирішенні даного спору потребує спеціальних знань суд дійшов висновку про необхідність призначення комплексної судової експертизи.

Згідно ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 ГПК України).

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення" встановлює, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.

При цьому рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

В п.п.1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 23.03.2012 р. № 6 " Про судове рішення" вказано, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У відповідності до п. 9 Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" експертиза, для вирішення питань якої необхідно знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих установах, у тому числі працівники інших установ, органів виконавчої влади тощо.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

При цьому суд зауважує, що переліку питань від сторін не надходило.

При цьому суд наголошує, що згідно з п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід:

- визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи;

- визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню;

- максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності;

- за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта) тощо.

Пунктом 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. передбачено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення експертизи. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Визначаючись щодо особи, яка має здійснити оплату вартості судової експертизи судом покладається оплата на позивача за її проведення, позаяк обов'язок доведення розміру та обґрунтованості заявлених до стягнення збитків за загальним принципом доказування покладається саме на позивача.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

У п.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. роз'яснено, що визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.

Додатком 1 до Інструкції від 08.10.1998 р. № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" визначено перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, відповідно якого м. Київ, Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області обслуговуються Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що об'єктом проведення судової експертизи є, з поміж іншого, письмові докази сторін, які розташовані та здійснюють господарську діяльність на території Вінницької області суд приходить до висновку, що проведення вказаної експертизи слід доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

З огляду на призначення комплексної судової експертизи суд зауважує, що виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі визначено приписами ч. 2 ст. 79 ГПК України, а саме: господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

За змістом ч.2 ст.79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України (постанова від 11.04.2016 у справі № 910/16151/15 ) та Верховного Суду України (постанова від 20.01.2009 у справі № 24/489), суд вважає, що ухвала про призначення судової експертизи та ухвала про зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною, адже зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням в зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи й щодо зупинення провадження у справі.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 23.03.2012 р. року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. № 53/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5) строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи в межах строку від 10 до 90 календарних днів й більше.

За відсутності критеріїв, вихідних даних та повноважень щодо визначення статусу складності дослідження й інших необхідних відомостей на час призначення судової експертизи, відтак інформації з приводу можливого терміну виконання судової експертизи, з врахуванням приписів ст.69 ГПК України щодо строку вирішення спору у двомісячний строк з дня надходження позовної заяви, господарський суд зобов'язаний одночасно з призначенням судової експертизи зупинити провадження у справі на підставі ст.79 ГПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні ЄСПЛ "Дульський проти України" від 01.06.2006 р. (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до пункту 1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (далі - Інструкція) експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів.

На підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 ГПК судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду. Відповідно до частини другої статті 41 ГПК учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.

У рішення ЄСПЛ по справі "Бендерський проти України" №22750/02 від 15.11.2007 р. зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип незалежного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

З огляду на наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, оскільки визначення особи, яка понесла витрати на посів, догляд, обробіток спірного урожаю тощо неможливо встановити судом самостійно та враховуючи призначення у даній справі судової експертизи суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 902/918/17.

Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст.41, 65, п.1 ч.2 ст.79, ст.ст. 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Призначити у справі № 902/918/17 судову комплексну судово-економічну та судово-товарознавчу експертизу.

2. Проведення судової експертизи доручити Вінницькому відділенню КНДІСЕ.

3. На розгляд судової-економічної експертизи поставити наступні питання:

3.1. Чи підтверджуються документально витрати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" на посів, догляд, обробіток та збирання урожаю кукурудзи (збирання урожаю відбулось в 2014 році) на земельних ділянках (кадастровий номер № 0524184200:01:002:0347, № 0524184200:01:003:0153) ?

3.2. Чи підтверджуються документально витрати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ободівка-Агро" на посів, догляд, обробіток та збирання урожаю кукурудзи (збирання урожаю відбулось в 2014 році) на земельних ділянках (кадастровий номер № 0524184200:01:002:0347, № 0524184200:01:003:0153) ?

3.3. Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" розмір збитків (неодержаного доходу) і в якій сумі, у тому числі з урахуванням висновку судової товарознавчої експертизи ?

3.4. Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судової експертизи.

4. На розгляд судової товарознавчої експертизи поставити наступні питання:

4.1. Яка ринкова вартість зерна кукурудзи (об'єктів дослідження) на внутрішній території України станом на дату надання висновку ?

4.2. Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судової експертизи.

5. Доручити керівнику ВВ КНДІСЕ визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.

6. Зобовязати позивача здійснити оплату за проведення судової експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).

7. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків.

8. Зобовязати експертну установу на протязі 5-ти днів з дня складання висновку, направити висновок разом з матеріалами справи № 902/918/17 до Господарського суду Вінницької області.

9. Зобовязати експертну установу відповідно до ст.42 ГПК України надіслати копію експертного висновку сторонам по справі, докази направлення надати до суду разом з експертним висновком.

10. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких фахівцям не були поставлені питання, зобовязати та надати можливість експертам у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

11. Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають право:

а) заявляти відвід експерту;

б) заявляти клопотання про внесення до ухвали про призначення експертизи додаткових питань, що виносяться на вирішення експерта;

в) давати пояснення експерту;

г) ознайомлюватися з висновком експерта або повідомленням про неможливість дати висновок;

д) заявляти клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи.

12. Провадження у справі № 902/918/17 зупинити до отримання висновку судової експертизи.

13. Ухвалу надіслати Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул.Батозька, 1, м.Вінниця) рекомендованим листом разом з матеріалами господарської справи № 902/918/17.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - ВВКНДІСЕ - вул. Батозька, 1, м. Вінниця, 21000.