Постанова № 70515913, 20.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року Справа № 904/10891/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Корнілової Ж.O. Нєсвєтової H.M. розглянувши матеріали касаційноїскаргиприватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.17у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/10891/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доприватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 84 396,00грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - Овчинніков Б.С.,

від відповідача - Діденко В.А.,

У С Т А Н О В И В:

25.11.2016 публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 81 380,88грн. плати за користування вагонами та 3 015,12грн. збору за зберігання вантажу. В обгрунтування позовних вимог зазначали, що у червні 2016 на адресу останніх по перевізним документам надходили порожні власні вагони, які були затримані на станціях підходу у зв'язку з тим, що одержувачем не забиралися на свою під'їзну колію попередні вагони, про що залізницею складено акти загальної форми ГУ-23а та видано наказ про затримку.

Заперечуючи проти позовних вимог, приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" стверджували, що готові були прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані відповідно до наказів №615, 616, оскільки колії приймання були вільні. Вказували, що ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" неправомірно посилалися у позовних вимогах на акти загальної форми відносно вагонів, які на час видання наказів №615, 616 ще не були затримані. Зазначали, що документи, згідно яких була нарахована плата за користування вагонами, не відповідають дійсним обставинам справи, тому не мають доказової та юридичної сили. Не погоджувалися з платою за користування вагонами та збором за зберігання вантажу, з приводу чого відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 були підписані з запереченнями.

14.02.2017 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Кеся Н.Б.), залишеним без змін 25.04.2017 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Пархоменко Н.В., Коваль Л.А., Чередка А.Є.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення з приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 81 380,88 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 3 015,12 грн., та судові витрати.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" посилалися на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та ухвалення незаконних судових рішень, які просили скасувати, а справу скерувати для нового розгляду до суду першої інстанції.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Суди обох інстанцій установили, що 21.09.2012 року між державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (залізниця) та публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (після перейменування - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") (власник колії) був укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч, відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Терни та Рядова Придніпровської залізниці стрілками №№2, 4, 6 до колій №6 та №8 станції Терни, стрілкою №8 до колії №6 станції Рядова.

Договір укладено терміном на 5 років з 29.10.2012 по 28.10.2017 (п.20 договору).

Згідно пункту 11 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до п.15 договору власник колії сплачує залізниці плату, зокрема: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Як свідчать матеріали справи, за залізничними накладними №№41335183, 41317702, 41357856, 41355405, 41353848 залізницею були прийняті до перевезення порожні вагони власності Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". Станція та залізниця призначення цих вагонів - Терни Придніпровської залізниці.

06.06.2016 відповідно до наказу №615 були затримані вагони на станції Рядова Придніпровської залізниці через неприйняття вантажовласником - ПАТ "Північний ГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", а також в зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За вказаним наказом затримці підлягали вагони №№голова 56998776 хвіст 53526968 у кількості 61 вагон, індекс поїзда 4085-087-4573 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді №2102.

На підтвердження таких обставин станцією затримки Рядова складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 708 від 06.06.2016 року, що прибули поїздом 06.06.2016 року о 09:00 год., що прямували на адресу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 №708 від 06.06.2016 року.

06.06.2016 о 09:20 год. відповідач отримав повідомлення про затримку вагонів за наказом №615 від 06.06.2016.

У відповідності до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №57 від 06.06.2016, затримані вагони, які прибули поїздом №2102, відправлені поїздом №2101 08.06.2016 року о 00:25 год.

06.06.2016 згідно наказу №616 були затримані вагони на станції Мусіївка Придніпровської залізниці через неприйняття вантажовласником - ПАТ "Північний ГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", а також в зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. Затримці підлягали вагони №№голова 564806846 хвіст 59984628 у кількості 62 вагони, індекс поїзда 4011-41-4873 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді №2108.

За вказаним фактом станцією затримки Мусіївка складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 210 від 06.06.2016 року, що прибули поїздом №2108 06.06.2016 року о 09:07 год., що прямували на адресу ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", а також акт загальної форми ГУ-23 №33 від 06.06.2016 року.

06.06.2016 о 09:25 год. відповідач отримав повідомлення про затримку вагонів за наказом №616 від 06.06.2016.

Актом про затримку вагонів форми ГУ-23а №34 від 06.06.2016 посвідчується, що затримані вагони прибули поїздом №2108, відправлені поїздом № 2108 09.06.2016 року о 03:35год.

За весь час затримки вагонів на станціях підходу Рядова та Мусіївна до станції призначення №№2716/2694, 2713/2693, 2723/2709, 2720/2706, 2736/2701, 2724/2722, №№2729/2701, 2727/2699, 2734/2715, 2733/2705, 2937/2732, 2742/2728, 2740/2700, 2744/2730, 2743/2731, №№2751/2711, 2750/2710, 2753/2721, 2752/2719, 2760/2745, 2755/2728, 2762/2756, 2761/2746, 2764/2748, 2763/2741, 2767/2747, 2766/2749, 2770/2756, 2768/2748, 2777/2772, 2771/2754, №№ 2779/2769, 2778/2769, 2791/2759, 2790/2758, №2792/2765 по наказу №615 за період з 09:00 хв. 06.06.2016 року по 07.06.2016 року 23:10 хв. та по наказу №616 за період з 09:07 хв. 06.06.2016 року по 09.06.2016 року 02:30 хв., складено акти загальної форми ГУ-23, які підписані відповідальними працівниками відповідача.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондують положенням ч.2 ст.908, ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Відповідно до ст.46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 року №644 (надалі - Правила) визначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п.п.8, 9 розділу ІІІ Правил).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції застосовуючи вищенаведені положення діючого законодавства, виходили з того, що станціями затримки Рядова, Мусіївка та станцією призначення Терни Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 №№10069170, 10069225, 11069228, 10069167, 10069227, 10069224, 09069223, 10069166 у загальній сумі 81 380,88 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №13069036, №17069037 у загальному розмірі 3 015,12 грн. Установивши, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача та неприйняттям ним цих вагонів і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, дійшли висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Твердженням скаржника про наявність на станції вільних колій, зокрема, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, було надане обгрунтоване спростування судами обох інстанцій, якими зазначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції, а не на колії, які мають бути вільними, що свідчить про затримку вагонів саме з вини відповідача.

Що стосується заперечень заявника касаційної скарги відносно розміру плати за користування вагонами та зберігання вантажу, то враховуючи зібрані у справі докази, яким судами попередніх інстанцій з врахуванням вимог ст.ст.32-34, 43 ГПК України надано належну правову оцінку у їх сукупності, відповідні доводи не знайшли свого підтвердження.

Належних обґрунтувань, із посиланням на норми права, які б спростовували висновки судів обох інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Відповідно до ст.111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2017 у справі №904/10891/16 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Ж.О. Корнілова

Суддя Н.М. Нєсвєтова