Постанова № 70515870, 15.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа № 927/8/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017

у справі№ 927/8/17 господарського суду Чернігівської областіза позовомКерівника Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської областідо третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво" Державна екологічна інспекція у Чернігівській областіпровідшкодування шкоди в розмірі 40 050, 39 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники :

Генеральної прокуратури УкраїниДоценко Т.С.ДП "Бахмачрайагролісництво"Дубін В.І.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року керівником Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави подано позов про стягнення з Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво" 40 050,39 грн. шкоди завданої внаслідок незаконної порубки дерев.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13.03.2017 (суддя Бобров Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 (колегія суддів: Ткаченко Б.О., Зубець Л.П., Зеленіна В.О.), позов задоволено повністю, стягнуто з Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво" 40 050,39 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування одержувачам: 12 015,12 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 8 010,08 грн. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 20 025,19 грн. до фонду охорони навколишнього природного середовища Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області; стягнуто з Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво" на користь Прокуратури Чернігівської області 1 378,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Бахмацьке районне дочірнє спеціалізоване агролісогосподарське підприємство "Бахмачрайагролісництво" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 13.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на невірне застосування судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України, ст.ст.1166, 1172 ЦК України, ст.ст.43, 101 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п. 2.1 Статуту Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво" (далі - ДП "Бахмачрайагролісництво") підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Відповідно до п. 2.2.1 Статуту предметом діяльності ДП "Бахмачрайагролісництво" є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу.

У пункті 3.5 Статуту зазначено, що підприємство є лісокористувачем згідно з рішенням обласної ради від 27.03.2001 року "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює його повноваження відповідно до положень Лісового кодексу України та інших нормативних актів.

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації № 51 ДП "Бахмачрайагролісництво" від 10.02.2003 видано державний акт І-ЧН № 001564 від 20.02.2003 на право постійного користування землею площею 241,9 га на території Батуринської селищної ради для ведення лісового господарства. Даний державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1.

Судами зазначено, що лісником ДП "Бахмачрайагролісництво" 11.06.2014 складено протокол про лісопорушення згідно з яким при обході виявлено незаконну порубку 19 дерев в обході № 3 кварталу № 12 виділі № 8, на території ДП "Бахмачрайагролісництво" в адміністративних межах Батуринської міськради. За даним протоколом лісопорушення здійснено невстановленими особами з 05.06.2014 по 10.06.2014.

ДП "Бахмачрайагролісництво" звернулося з заявою вих. № 35 від 11.06.2014 до начальника Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області, в якому просило провести розслідування по факту самовільного порубу лісу в кварталі № 12 виділ № 8 Батуринської міської ради. Вказану заяву зареєстровано 12.06.2014 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014270070000393 за ст. 246 КК України і розпочато досудове розслідування. Вказане провадження 29.07.2014 слідчим СВ Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України. Проте, за результатами розгляду скарги ДП "Бахмачрайагроліснитцво", ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.01.2017, постанову слідчого від 29.07.2014 про закриття кримінального провадження скасовано, матеріали кримінального провадження повернуто до Бахмацького ВП ГУНП.

Старшим Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області складено 09.09.2016 розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу пошкодженням дерев до ступеня припинення росту в кварталі 12 виділи 8 обходу № 3 ДП "Бахмачрайагролісництво" на землях Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, згідно з протоколом про лісопорушення від 11.06.2014. Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, додаток № 1. Згідно з розрахунком загальна сума заподіяної шкоди заподіяної внаслідок самовільної рубки 19 сироростучих дерев породи вільха чорна склала із врахуванням індексації - 40 050,39 грн.

З огляду на вищезазначене, керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області звернувся до суду з позовом до ДП "Бахмачрайагролісництво" про стягнення 40 050,39 грн. шкоди.

Предметом позовних вимог є вимога прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування про відшкодування шкоди, заподіяної державі порушенням вимог лісового законодавства (незаконна порубка дерев).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, як постійний лісокористувач, за шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев на підвідомчій йому території, повинен нести деліктну відповідальність в повному обсязі без застосування зниження її розміру згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, оскільки відповідачем в порушення ст.ст. 19, 64, 69,105, 107 Лісового кодексу України та п.2.1 Статуту не було забезпечено охорону та збереження лісу від незаконної порубки, а тому в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення.

Колегія суддів вважає, що суди припустилися порушень норм матеріального права, зокрема, ст.1166 ЦК України, та норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи з огляду на наступне.

Пунктом 5 ст. 64 Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

При цьому, постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 105 Лісового кодексу України встановлено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Питання про наявність або відсутність всіх елементів цивільно-правової відповідальності має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Посилаючись на те, що незаконна рубка дерев здійснена невстановленими особами, суди зазначили, що мала місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягала у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів. Однак, як свідчать матеріали справи, саме під час виконання лісником ДП "Бахмачрайагролісництво" своїх посадових обов'язків була виявлена самовільна рубка дерев, саме посадовими особами ДП "Бахмачрайагролісництво" складено польова перелікова відомість самовільної рубки дерев, про факт самовільної рубки дерев повідомлено Бахмацьке РВ УМВС України в Чернігівській області, за скаргою ДП "Бахмачрайагролісництво" ухвалою місцевого суду скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 28.04.2015.

З огляду на вищезазначене, колегія вважає, що судами попередніх інстанцій не надано правову оцінку усім наявним в матеріалах справи документам та доводам сторін, зокрема, щодо самого факту вчинення правопорушення, суб'єктному складу правопорушення, наявності всіх його елементів, крім того не обґрунтовано позивачем та не встановлено судами в чому полягало недотримання відповідачем своїх обов'язків, як постійного лісокористувача, в чому полягала його бездіяльність, і чим підтверджується недотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Згідно п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, оскаржувані постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення господарського суду Чернігівської області від 13.03.2013 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі №927/8/17 та рішення господарського суду Чернігівської області від 13.03.2013 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук