Вирок № 70515683, 24.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2017 Справа №607/13578/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010002679 від 14 серпня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня ДНЗ Тернопільського вищого професійного училища Технологій та дизайну, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, несудимого,

у вчиненні кримінального праовопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Хома І.А.

потерпілого: ОСОБА_2

законного представника

обвинуваченого: ОСОБА_3

захисника: адвоката Крічфалушій Л.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

інспектора ГУНП в

Тернопільській області Ярушиної І.В.

представника служби у справах

неповнолітніх та дітей

Тернопільської міської ради Чайковського В.В.

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2017 року близько 09.30 год неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1,

перебуваючи в парку Національного Відродження в м. Тернополі, а саме на площадці із тренажерами, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно з корисливих мотивів викрав із бетонної основи тренажера мобільний телефон торгової марки «SAMSUNG Galaxy J120Н», вартістю 2062,00 гри., який знаходився в силіконовому чохлі, вартістю 144,00 грн., на екрані якого знаходилась захисна плівка, вартістю 90 грн., в мобільному телефоні знаходилась сім-картка оператора «Київстар», вартістю 25 грн., картка пам'яті об»ємом на 16 ГБ, вартістю 161.00 грн., що належать потерпілому ОСОБА_2

В подальшому обвинувачений ОСОБА_1. з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 2482,00 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 13 серпня 2017 року близько 09.30 год перебував в парку Національного Відродження в м. Тернополі, та на площадці із тренажерами, викрав із бетонної основи тренажера мобільний телефон торгової марки «SAMSUNG». У вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати те, що завдана шкода повністю відшкодована, а тому просить його не карати суворо.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що на даний час завдана шкода йому повністю відшкодована, майнових та моральних претензій до обвинуваченого не має.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що вчинок свого сина оцінює негативно, він має на нього позитивний вплив, може здійснювати за ним постійний контроль, шкоду відшкодовано в повному об'ємі, претензій матеріального та морального характеру до них у потерпілого немає, його син вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, став на шлях виправлення.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, який слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У судовому засіданні захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Крічфалушій Л.І. заявила клопотання у якому просить з врахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду та потерпілий немає претензій матеріального характеру до нього, після вчинення злочину своїми діями та вчинками довів можливість подальшої бездоганної поведінки, у відповідності до ч.1 ст.105 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від покарання та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батька ОСОБА_3 терміном до досягнення повноліття.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_3 підтримали вказане клопотання та просять його задовольнити, у відповідності до ч.1 ст.105 КК України звільнити обвинуваченого від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру передбачених п.3 ч.2 ст.105 КК України у виді передачі під нагляд батька ОСОБА_3 терміном до досягнення повноліття.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання.

За таких обставин, заслухавши думку прокурора Хома І.А., яка не заперечила щодо задоволення заявленого клопотання та звільнення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 від покарання із застосуванням до нього примусових заходів передбачених п.3 ч.2 ст.105 КК України у виді передачі під нагляд батька, потерпілого, який відносно задоволення заявленого клопотання та звільнення обвинуваченого від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру не заперечив, міркування представників ГУНП в Тернопільській області Ярушиної І.В. та служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради Чайковського В.В., які не заперечили щодо задоволення клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин середньої тяжкості, у вчиненому щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю даного злочину, добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду, потерпілий претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого немає, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, батько може забезпечити позитивний вплив та постійний контроль за його поведінкою, суд приходить до переконання, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки обвинуваченого на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, у зв'язку з чим вважає, що клопотання захисника Крічфалушій Л.І. підлягає до задоволення, а неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінального покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру.

Вирішуючи питання про те, який саме примусовий захід виховного характеру, перелік яких визначений ч.2 ст.105 КК України буде найбільш ефективним та забезпечить позитивний виховний вплив, суд з урахуванням вищезазначених позитивних даних про особу обвинуваченого, вважає за доцільне застосувати до нього примусовий захід виховного характеру, передбачений п.3 ч.2 ст.105 КК України у виді передачі під нагляд батька ОСОБА_1 на термін до досягнення повноліття, який на думку суду має реальну можливість забезпечити позитивний вплив на виховання сина та здійснювати постійний контроль за його поведінкою.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 973/17-22 від 19 жовтня 2017 року в сумі 1980,00 грн., які суд вважає слід стягнути з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.

Речовий доказ - мобільний телефон торгової марки «SAMSUNG Galaxy J120Н» переданий потерпілому ОСОБА_2, суд вважає, слід залишити у власності потерпілого ОСОБА_2, після вступу вироку в законну силу.

Керуючись статтею 105 КК України, статтями 349, 369, 373, 374, п.1 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

На підставі ч.1 ст.105 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від покарання, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру, передбачені п.3 ч.2 ст.105 КК України, у виді передачі його під нагляд батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя АДРЕСА_1, на термін до досягнення повноліття.

Стягнути із законного представника ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 973/17-22 від 19 жовтня 2017 року в сумі 1980,00 грн. ( одна тисяча дев'ятсот вісімдесят гривень) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речовий доказ - мобільний телефон торгової марки «SAMSUNG Galaxy J120Н» переданий потерпілому ОСОБА_2, слід залишити у його власності, після вступу вироку в законну силу.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо