Ухвала суду № 70515569, 16.11.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 449/1037/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.

Провадження № 22-ц/783/3061/17 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Приколоти Т.І.

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря: Іванової О.О.,

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_6, ОСОБА_7, з участю третьої особи: ТзОВ «Ференц і К», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,-

ВСТАНОВИЛА:

РішеннямПеремишлянського районного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_6, ОСОБА_7, з участю третьої особи: ТзОВ «Ференц і К» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.

Рішення суду оскаржує Моторне (транспортне) страхове бюро України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що з вини ОСОБА_6 сталася дорожньо - транстпортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль, що належав ТзОВ «Катран». Вказує, що на дату скоєння пригоди відповідач мав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений з АСТ «Вексель», однак такий припинився у зв'язку визнанням АСТ «Вексель» банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури. Вважає, що на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу не була застрахована. Стверджує, що відповідач, на час ДПТ мав трудовий договір з ОСОБА_7 від 29 листопада 2010 року, однак такий не був зареєстрований у Державній службі зайнятості. Зазначає, що згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України трудовий договір від 29 листопада 2010 року не може вважатися дійсним на дату ДТП. Вказує, що Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 13474,97 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Згідно із ст.ст. 3, 4 ЦПК України, ст. ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч.1 ст.60, ст. 10 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З копії постанови Перемишлянського районного суду від 28 січня 2011 року вбачається, що ОСОБА_6 3 грудня 2010 року у м. Львові на вул. Скрипника, керуючи автомобілем марки «Богдан А9202», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не врахував стан дорожнього покриття та дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не справився з керуванням, в результаті чого виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем ІЖ 27175-036, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автобуса марки Богдан А-9202, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8), не була застрахована.

Згідно п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, та майну, яке знаходиться у такому транспортному засобі.

Встановлено, що АСК «Вексель», з якою ОСОБА_8 мав договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів ВС/9066065, (термін дії з 5 грудня 2009 року до 4 грудня 2010 року), визнано банкрутом, на підставі судового рішення від 18 травня 2010 року та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля №83/11 від 9 лютого 2011 року, складеного оцінювачем Войтиком Я.М., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ІЖ 27175-036 становить 15 809,96 гривень.

Завдана потерпілій особі шкода винуватцем ДТП не відшкодована.

ТзОВ «Катран-М» звернулося до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про здійснення відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу автомобіля ІЖ 27175-036, на підставі ст.35 та п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

З платіжного доручення №1019 від 15 березня 2011 року вбачається, що Моторне (транспортне) страхове бюро України у зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» перерахувало ТОВ «Катран-М» компенсацію витрат страхового відшкодування в сумі 13 474,97 гривень.

Відповідно до п.п. 38.2.1. п. 38.2 ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Згідно ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином строк для пред»явлення позову у позивача сплинув 15 березня 2014 року, а представник позивача звернувся до суду лише 21 серпня 2015 року.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На цій підставі суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

З висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України відхилити.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді