Ухвала суду № 70514618, 22.11.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

при секретарі - Коваль О.І.

за участю: ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 і третьої особи Бучацької міської ради Тернопільської області про визнання будівництва самочинним та усунення перешкод в користуванні дворовою і прибудинковою територіями шляхом знесення самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И Л А:

в квітні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання будівництва самочинним та усунення перешкод в користуванні дворовою і прибудинковою територіями шляхом знесення самочинного будівництва.

В обґрунтування позовних вимог, позивачі зазначили, що вони проживають в будинках АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та відповідно до законодавства та рішення суду є користувачами прибудинкової території будинку за АДРЕСА_2. Внаслідок побудови торговельного металевого об'єкту на їхній прибудинковій території, у них фактично відсутній майданчик для прогулянки дітей, спортивний майданчик, відсутня можливість сушіння білизни і спірний об'єкт побудований впритул до будинку, в якому вони проживають, дах цього об'єкту розташований під таким кутом, що сміття та брудна вода, яка ллється з даху, псують їхнє майно та вхід до будинку.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - задоволено частково.

Усунуто мешканцям будинку АДРЕСА_2 перешкоди в користуванні дворовою та прибудинковою територіями шляхом знесення тимчасової споруди - торговельного павільйону, розташованого в АДРЕСА_2.

У решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 320 (триста двадцять) гривень судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення в частині задоволення позову прийнято з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 вересня 2012 року та залишено без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 квітня 2015 року визнано за ОСОБА_6 право власності на металевий гараж вартістю 4 100 (чотири тисячі сто) гривень, що розташований в АДРЕСА_2. Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 29 жовтня 2012 року на підставі даного рішення за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2. Рішенням сесії міської ради від 23 жовтня 2012 року № 951 на підставі витягу про державну реєстрацію прав від 29 жовтня 2012 року надано дозвіл ОСОБА_6 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального гаражного будівництва за вказаною адресою. В матеріалах по обміру земель і реєстрації документів на право користування земельними ділянками АДРЕСА_3 міститься рішення Бучацького виконавчого комітету Бучацької міської ради від 30 вересня 1976 року №178, де постановлено зареєструвати за землекористувачами даного кварталу 3 998 кв.м. Згідно карти, яка є в матеріалах, гараж є зазначений на карті по АДРЕСА_2 і встановлено, що ОСОБА_6 користувався металевим гаражем з 1975 року. Договір дарування від 20 січня 2014 року є дійсний та не скасований. Позивачі зазначили, що торговельний павільйон висотою 5,320 метра унеможливлює заїзд до багатоквартирного будинку, проте, між тимчасовою спорудою ОСОБА_1 та будинком є заїзд для автомобілів та доступ до комунікацій, оскільки є два входа (виходи), де з обох сторін є можливість під'їхати автомобілем. Відповідно до довідки Бучацького комбінату комунальних підприємств №137 від 15 травня 2017 року підтверджує, що мала архітектурна споруда ОСОБА_1 не перешкоджає доступу до комунікацій та обслуговування будинку. Відповідно до рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 вересня 2012 року встановлено, що ОСОБА_6 сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою під гаражем з 2007 по 2012 рік. З 1975 року по 2015 рік претензій та скарг жителів багатоквартирного будинку не було. Суд першої інстанції не взяв до уваги того, що у 2014 році ОСОБА_1 здійснив реконструкцію металевого гаража та влаштував тимчасову споруду - торговельний павільйон на підставі рішення виконавчого комітету Бучацької міської ради № 7 від 28 січня 2014 року та паспорта прив'язки торгового павільйону, який дійсний до 01 вересня 2020 року, а також те, що він не призупинений та не анульований. Відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09 грудня 2014 року порушень виявлено не було.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційної скарги не визнали, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що тимчасова споруда - торговельний павільйон біля будинку АДРЕСА_2, належний ОСОБА_1, створює перешкоди позивачам, як мешканцям і співвласникам багатоквартирного будинку, користуватися прибудинковою територією.

Колегія суддів погоджується з даним висновком і вважає, що він відповідає встановленим обставинам і зібраним по справі доказам.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч.3 ст. 42 Земельного кодексу України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Положеннями статті 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради № 178 від 30.09.1976 року, за багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка площею 350 кв.м як прибудинкова територія, в тому числі спірних 0,0028 га, на яких споруджена тимчасова споруда - торговельний павільйон.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 22 березня 2016 року по справі № 595/1465/15 вирішено:

- визнано незаконним і скасувано рішення Бучацької міської ради №1226 від 18 червня 2013 року "Про затвердження ОСОБА_6 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва в АДРЕСА_2";

- визнано незаконним і скасовано рішення Бучацької міської ради №7 від 28 січня 2014 року "Про надання дозволу СПД-ФО ОСОБА_1 на встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності АДРЕСА_2";

- визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0028 га по АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І., зареєстрованого у реєстрі за № 182.

Тому не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться торговельний павільйон, належить відповідачу на законній підставі.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що з 2007 по 2012 рік ОСОБА_6 сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою під гаражем, який реконструйований у спірний павільйон, а тому набув правових підстав на спірний об'єкт, оскільки Апеляційним судом Тернопільської області у зазначеному рішенні встановлено, що вказаний металевий гараж, який знаходився на даній земельній ділянці і який було забрано, не є капітальною спорудою, у нього відсутній фундамент, тобто він не є нерухомим майном, а тому, сам факт перебування рухомої речі - металевого гаража у власності ОСОБА_6 не є достатньою підставою для надання йому у власність земельної ділянки із земель, що відносяться до прибудинкової території багатоквартирного будинку без відому співвласників квартир цього будинку.

Судом встановлено, що на спірній прибудинковій території ОСОБА_1 спорудив двоповерховий торговельний павільйон висотою 5,320 м, який перебуває на відстані менше 1 метра від входу до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2. В зв'язку з побудовою спірного приміщення у мешканців будинку відсутній майданчик для прогулянки дітей, спортивний майданчик, відсутня можливість сушіння білизни. Дах спірного об'єкту розташований під таким кутом, що стічна вода, яка ллється зверху, псує майно та вхід до будинку. Торговельний павільйон унеможливлює заїзд до будинку автомобілів екстрених служб, чим порушує права мешканців.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією по АДРЕСА_2 шляхом знесення тимчасової споруди - торговельного павільйону.

Колегія суду з даним висновком повністю погоджується і вважає його законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені судом обставини, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: