Ухвала суду № 70513445, 23.11.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3286/16-ц

У Х В А Л А

23 листопада 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, суд

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30.10.2017р. задоволено позовну ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 та посвідчений 03.02.2010р. ОСОБА_5 державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 3-162.

Представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 жовтня 2017 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що за час розгляду справи не зловживав своїми процесуальними правами, не з’явився в судові засідання два рази, про що повідомляв суд. Крім цього, вказав, що судове рішення є передчасним, оскільки висновок проведеної судово-психіатричної експертизи є неповним, оскільки при складенні такого не досліджено усіх документів, що мають суттєве значення, а відтак, судом не враховано суттєвих обставин, які мають значення при вирішенні справи. З огляду на наведене просить скасувати прийняте заочне рішення.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 11.05.2015р. /а.с.34/ подану заяву підтримав, з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 та представник позивачів – адвокат ОСОБА_6 просили суд заяву залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді заяви, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для скасування заочного рішення у справі та призначення справи до розгляду в загальному порядку виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:

1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;

2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

Із оглянутих судом матеріалів справи № 462/3286/16-ц встановлено, що відповідач та його представник ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про кожне судове засідання по даній справі, що не оспорюється сторонами. Крім цього, його неявка в судове засідання 30.10.2017 року була повторною, що не перешкоджало суду на підставі ст. 169 ЦПК України проводити розгляд даної справи та прийняти рішення у ній.

Зі змісту ст.228 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Крім цього, саме по собі постановлення заочного рішення у відсутності відповідача, в разі його неявки, не є підставою для перегляду такого рішення.

Виходячи зі змісту ст.232 ЦПК України підставою для перегляду заочного рішення суду є наявність двох обставин : неявка відповідача в судове засідання з поважних причин та посилання відповідача на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Із роз’яснень, даних Верховним Судом України в узагальненні судової практики, вбачається, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Непоодинокими є випадки, коли суди скасовують заочні рішення, не переконавшись, чи є достатні для цього підстави, передбачені законодавством.

Судом встановлено, що заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30.10.2017 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено, визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_4, та посвідчений 03.02.2010р. державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 3-162.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Заявник ОСОБА_1 не вказав на будь-які докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при вирішенні спору.

Суд не приймає до уваги доводи заявника ОСОБА_1 про те, що висновок судово-психіатричної експертизи є неповним та ним досліджено не усі документи, що мають суттєве значення, оскільки такий врахований судом та узгоджується із доказами по справі. Доказів на обґрунтування тверджень щодо можливості ОСОБА_4 усвідомлення своїх дій в момент складання заповіту заявником суду не подано.

Крім цього, судом враховано, що експертиза проведена компетентним експертом в розпорядженні якого знаходились матеріали справи, медичні документи про стан здоров'я ОСОБА_4 саме в момент укладення ним спірного заповіту, а тому підстав для сумніву у висновку експерта немає.

Відтак, розглянувши заяву про перегляд заочного рішення суду, суд приходить до висновку, що така заява є необґрунтованою, доводи наведені у ній не дають підстав для скасування заочного рішення суду.

Зі змісту ч. 4 ст. 231 ЦПК України вбачається, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.10, 58-60, 74, 208, 209, 231, 232 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 жовтня 2017року залишити без задоволення.

Роз’яснити відповідачу, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не є перешкодою оскарження заочного рішення в загальному порядку, а саме до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський