Ухвала суду № 70512669, 22.11.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.11.2017

Справа № 334/7629/17

Провадження № 1-кс/334/1792/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Турбіна Т.Ф., при секретарі Нестеренко Ю.І., за участі прокурора Гресь Я.Б., слідчого Корнієнко О.О., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі клопотання слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4, у кримінальному провадженні №12017080050004498 від 07.10.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. кв.47, раніше засудженого:

- 14.12.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 1 ст. 309. ч.2 ст.,309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 років з випробуванням строком 1 роки;

- 20.12.2012 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст. 186, КК України па підставі ст.71 КК України приєднати до вироку від 14.12.2011 остаточне покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнився 28.07.2014 з Беленковської ВК №99 згідно ст.2 ЗУ «Про амністію у 2014 році»;

- 11.04.2017 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 років з випробуванням строком 3 роки;

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.10.2017. приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, під приводом надання винагороди у розмірі 100 гривень за знайдений гаманець, знаходячись навпроти третього під'їзду будинку №65 по вулиці Сергія Синеика в місті Запоріжжя, попрохав ОСОБА_5. розміняти грошові кошти номіналом 500 гривень, на що остання погодилась. Після, ОСОБА_2 1.Г. передав останній одну купюру - сувенір номіналом 500 гривень, та в свою чергу отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 400 гривень.

Далі, діючи згідно свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_7 після отримання грошових коштів, покинув вищевказане місце, чим довів свій злочинний умисел до кінця та отримав можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_2, завдав збиток потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму у розмірі 400 гривень.

Також 13.10.2017 приблизно о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій. передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, під приводом розміну грошових коштів, знаходячись поблизу будинку 34 по вулиці Маршала Чуйкова в місті Запоріжжя, попрохав ОСОБА_8. розміняти грошові кошти номіналом 500 гривень, на що остання погодився. Після, ОСОБА_2 передав останній одну купюру - сувенір номіналом 500 гривень, та в свою чергу отримав від ОСОБА_8 одну купюру номіналом 200 гривень та одну купюру номіналом 100 гривень. Далі, діючи згідно свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_8, після отримання грошових коштів, покинув вищевказане місце, чим довів свій злочинний умисел до кінця та отримав можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_2 завдав збиток потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму у розмірі 300 гривень.

Також 14.10.2017. приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, під приводом надання винагороди у розмірі 450 гривень за знайдений гаманець, знаходячись біля будинку № 10 по вулиці Руставі в місії Запоріжжя, попрохав ОСОБА_9. розміняти грошові кошти номіналом 1000 гривень, на що останній погодився. Після, ОСОБА_2 передав останньому дві купюри - сувенір номіналом 500 гривень кожна, та в свою чергу отримав від ОСОБА_9 МЛІ. грошові кошти у сумі 650 гривень. Далі, діючи згідно свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_9, після отримання грошових коштів, покинув вищевказане місце, чим довів свій злочинний умисел до кінця та отримав можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд. Таким чином. ОСОБА_2, завдав збиток потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму у розмірі 650 гривень.

Також 23.10.2017 приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2 маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, під приводом надання винагороди у розмірі 250 гривень за знайдений гаманець, знаходячись поблизу будинку 14 по вулиці Зестафонській в м. Запоріжжя, попрохав ОСОБА_10, розміняти грошові кошти номіналом 500 гривень, на що останній погодився. Після, ОСОБА_2 передав останньому одну купюру - сувенір номіналом 500 гривень, та в свою чергу отримав від ОСОБА_10ГІ. грошові кошти у сумі 250 гривень. Далі, діючи згідно свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_10 після отримання грошових коштів, покинув вищевказане місце, чим довів свій злочинний умисел до кінця та отримав можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_2, завдав збиток потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму у розмірі 400 гривень.

Зібраними під час досудового розслідування доказами встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

06.11.2017 слідчим Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 3, ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у звязку з тим, що без застосування даного запобіжного заходу неможливо уникнути ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_2 процесуальних обовязків.

У судовому засіданні прокурор, слідчий просили суд задовольнити клопотання, посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, раніше неодноразово судимий, перебуває на випробувальному терміні, а відтак має реальну можливість переховуватися від слідства або суду, продовжити займатися злочинною діяльністю, чинити тиск на потерпілих, свідків, перешкоджаючи встановленню істини у кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_2 пояснив, що кається у скоєнні кримінального правопорушення, яке вчинив через скрутне матеріальне становище. Просив врахувати, що він має сімю, малолітню дитину, постійне місце проживання, і обрати щодо нього більш мякий запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що прокурор не довів неможливості застосування до обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу.

Заслухавши доводи та пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.10.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080050004498 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 14.10.2017; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, протоколом допиту свідка Ґедзь Г.Є., протоколами предявлення особи для впізнання, встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

06.11.2017 слідчим Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 3, ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя виходить з наступного.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду та інших дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри в скоєнні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають слідчому судді підстави, що підозрюваний може не виконати покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України, який віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Підозрюваний ОСОБА_2, будучи засудженим вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.04.2017 за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів щодо осіб похилого віку. Таким чином ОСОБА_2 є особою, схильною до вчинення злочинів. Підозрюваний не працевлаштований і не має джерела постійного доходу, при цьому перебуває на обліку у наркологічному диспансері з діагнозом психічні поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, психостимуляторів, алкоголю, синдром залежності.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд також враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за ч.2 ст. 190 КК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим, наявність судимостей, скоєння ОСОБА_2 злочину в період іспитового строку. Обставин, що за станом здоровя підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора, судом не встановлено.

Таким чином, приймаючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, дані про особу підозрюваного, суд приходить до висновку, що застосування більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави. Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 16840,00 грн.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

УXВАЛИВ:

Клопотання слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №12017080050004498 від 07.10.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, з часу взяття під варту з 22.11.2017р. по 20.01.2018р. включно.

Визначити ОСОБА_2альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 16840,00 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: № 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_2, провадження по справі №1-кс/334/1792/17, ЄУН 334/7629/17.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Суддя: Турбіна Т. Ф.