Рішення № 70511671, 27.10.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3599/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі :

головуючого судді Бедьо В.І.

при секретарі - Пазяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про стягнення безпідставно набутих коштів.

Позивач зазначає, що Рішенням 4 сесії 5 скликання ОСОБА_2 міської ради №621 від 05.02.2008 року їй надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0850 га, для індивідуального житлового будівництва, в районі вулиці Озерної, поз. 55 в м. Ужгороді.

12.11.2008 року згідно квитанції № 2 позивачем через ОСОБА_2 ФВАТ АВ «Укргазбанк» було перераховано суму 21 250,00 грн. до міського бюджету м. Ужгорода, з призначенням платежу «розрахунок внесення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ужгород».

21.11.2008 року позивачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 4594775, згідно якого фактично передано на праві власності земельну ділянку площею 0,0850 га.

Рішенням 4 сесії 5 скликання ОСОБА_2 міської ради№ 99 від 23.11. 2006 року «Про умови надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та № 245 від 21.02.2007 року «Про зміни до Рішення 4 сесії міської ради 5 скликання № 99 від 23.11. 2006 року при вирішенні питань про надання у приватну власність громадянам земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва передбачено обовязкові умови: перерахування громадянами, яким міською радою виділено земельні ділянки для індивідуальної забудови, коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста. Вказане рішення носило зобовязальний характер для громадян, яким міською радою виділено земельні ділянки для індивідуальної забудови.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду по адміністративній справі № 2-а-1024/11 від 14.02.2013 р., яка набрала законної сили 20.03.2014 року на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 876/6629/13, рішення ОСОБА_2 міської ради від 23.11.2006 року № 99 визнано незаконним та скасовано.

Даною постановою встановлено, що всі питання, пов'язані з виготовленням будь-яких технічних умов будівництва житлового будинку на земельній ділянці та пов'язані з цим витрати, в т.ч. і сплата коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів згідно постанови КМ України «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів від 24.01.2007 р. № 40, повинні вирішуватися вже після отримання у власність земельної ділянки, а не при вирішенні питання її надання.

Таким чином на думку позивача ОСОБА_2 міська рада безпідставно володіла коштами позивача в сумі 21 250,00 грн. і після визнання рішення ОСОБА_2 міської ради від 23.11.2006 року № 99 незаконним, повинна була повернути їй такі, чого відповідачем не було здійснено.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму грошових коштів та сплачений позивачем судовий збір.

В судове засідання позивач та її представник не зявилися, хоч були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, однак представником було подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав до заяву, в якій просить провести судовий розгляд за його відсутності та прийняти відповідне рішення на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку кожного доказу, встановив наступні обставини справи.

Рішенням 4 сесії 5 скликання ОСОБА_2 міської ради №621 від 05.02.2008 року ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0850 га, для індивідуального житлового будівництва, в районі вулиці Озерної, поз. 55 в м. Ужгороді.

12.11.2008 року згідно квитанції № 2, що міститься в матеріалах цивільної справи, позивачем через ОСОБА_2 ФВАТ АВ «Укргазбанк» було перераховано суму 21 250,00 грн. до міського бюджету м. Ужгорода, з призначенням платежу «розрахунок внесення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ужгород».

21.11.2008 року позивачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 4594775, згідно якого фактично передано на праві власності земельну ділянку площею 0,0850 га.

Позивач вказує на те, що фактично внесені кошти із розрахунку 25 грн. за один квадратний метр відповідно рішення ОСОБА_2 міської ради № 99 від 23.11.2006 р. ІУ сесії У скликання.

Рішеннями ІУ сесії міської ради У скликання № 99 від 23.11.2006 р. «Про умови надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та № 245 від 21.02.2007 р. «Про зміни до рішення ІУ сесії міської ради У скликання №99.від 23.11.2006 р.» при вирішенні питань про надання у приватну власність громадянам земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва передбачено обов'язкові умови: перерахування громадянами, яким міською радою виділено земельні ділянки для індивідуальної забудови, коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста з розрахунку 25,00 гривень за 1 квадратний метр протягом 30-ти календарних днів з моменту підпису рішення сесії міським головою. Відповідно до п.З рішення ІУ сесії міської ради У скликання № 99 від 23.11.2006 р. «Про умови надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва - « у разі невиконання цих умов, рішення про надання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва втрачає чинність».

Тобто зі змісту вказаного рішення вбачається, що таке носило зобов'язальний характер для всіх громадян, яким міською радою виділено земельні ділянки для індивідуальної забудови.

Кошти на розвиток інфраструктури відраховуються на підставі постанови КМ України «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів» від 24.01.2007 р. № 40, яка втратила чинність на підставі постанови КМ України № 415 від 28.04.2009 р. Розмір відрахування залежить від вартості будівництва, однак мова про вартість будівництва при оформленні та отриманні державного акту на право власності на землю не йдеться.

Позивач вказує на те, що вкінці березня 2017 року від своєї сусідки по земельній ділянці ОСОБА_3, вона дізналася про те, що постановою Ужгородського міськрайонного суду по адміністративній справі № 2а-1024/11 від 14.02.2013 р., яка набрала законної сили 20.03.2014 року на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 876/6629/13, рішення ОСОБА_2 міської ради від 23.11.2006 року № 99 визнано незаконним та скасовано. Відтак вказана обставина спонукала позивача звернутись до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 міської ради безпідставно набутих коштів у розмірі 21 250,00 грн.

У звязку заведеним позивач просить суд поновити строк позовної давності для захисту її порушеного права.

Зазначеною позивачем постановою встановлено, що всі питання, пов'язані з виготовленням будь-яких технічних умов будівництва житлового будинку на земельній ділянці та пов'язані з цим витрати, в т.ч. і сплата коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів згідно постанови КМ України «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів від 24.01.2007 р. № 40, повинні вирішуватися вже після отримання у власність земельної ділянки, а не при вирішенні питання її надання.

Враховуючи, що про вказане рішення позивач дізналася тільки у 2017 році, суд вважає за можливе поновити позивачу строку позовної давності.

Згідно ч.2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів такого захисту є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 15 ЦК України).

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

На підставі викладеного, з врахуванням того, що положеннями ст. 118 ЗК України, якою визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, не передбачено встановлення додаткових умов при вирішенні питань стосовно передачі громадянам у власність земельних ділянок, суд приходить до переконання, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 60, 61 ч. 3 88, 224-228, ЦПК України, ст. ст. 14, 1212, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 міської ради (код ЄДРПОУ 33868924, м. Ужгород, пл. Поштова, 3) на користь ОСОБА_1 (інд. код НОМЕР_1, м. Ужгорд, вул. Яблунева, 32 ) безпідставно набутих грошових коштів в сумі 21 250,00 (двадцять одна тисяча двісті пятдесят гривень), згідно квитанції № 2 від 12.11.2008 року та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 640 ( шістсот сорок гривень) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4