Постанова № 70511242, 24.11.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/279/2017(м)

263/11918/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2017 року м.Маріуполь

Суддя судової палати в кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області Гєрцик Р.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу останнього на постанову судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 вересня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресоюАДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,-

ВСТАНОВИВ:

Як встановив суд, ОСОБА_2 26 серпня 2017 року о 03 годині 30 хвилин в м.Маріуполі на перехресті пр.Металургів та вул. Пушкіна керував автомобілем ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Огляд на стан сп'яніння проводився у Міському наркологічному диспансері м. Маріуполя.

На зазначену постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а також визнати висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №413 від 26 серпня 2017 року недопустимим доказом. Посилається на те, що в судовому засіданні не був присутній, судових повісток не отримував, тому був позбавлений права надати пояснення, відповідні докази та приймати участь у їх дослідженні під час судового розгляду. Також зазначає, що суд однобічно та неповно з'ясував обставини справи, не допитав жодного свідка для встановлення істини по справі та обставин самого правопорушення. Вказує, що працівниками поліції було порушено сам порядок проведення огляду на стан сп'яніння, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сам він не відмовлявся від проходження такого огляду, але на місці складання протоколу працівниками поліції йому не було запропоновано пройти первинний огляд з застосуванням технічних засобів, а одразу направлено до медичної установи, що доводить хибність самої процедури огляду та нівелює його результати, як доказ, відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП.

Заслухавши апелянта ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю що вона підлягає частковому задоволенню, а постанова судді скасуванню за таких підстав.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, суддя місцевого суду розглянув справу за відсутності ОСОБА_2, вважаючи останнього повідомленим належним чином про дату та місце судового розгляду. Однак з таким висновком неможна погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.277-2, 278 КУпАП, повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є компетенцією виключно суду, який розглядає цю справу (а не органу (особи), яка склала протокол). Єдиним та офіційним засобом виклику цієї особи до суду, відповідно до зазначених норм закону, є тільки вручення повістки не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не був повідомлений належним чином про розгляд справи. З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати в суді свої права, передбачені ст.268 КУпАП, якими наділена особа, що притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо, тобто фактично був позбавлений права на захист, а в решті й на справедливий суд, право на який передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З врахуванням наведеного, слід визнати, що строк на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_2 пропустив з поважних причин, та цей строк підлягає поновленню, а доводи апеляційної скарги останнього в цій частині є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, суддя місцевого суду прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про порушення з боку водія ОСОБА_2 п.2.9а Правил дорожнього руху України та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №016153 від 26.08.2017 року (а/с 3), письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а/с 4,5), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя» № 413 від 26.08.2017 року (а/с 6), згідно якого у ОСОБА_2 виявлена гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, неускладнена.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтвердив обставини, зазначені ним в апеляційній скарзі, наполягав на тому, що на місці йому не пропонувалося пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів, а у медичному закладі результати дослідження не довели знаходження його у стані алкогольного сп'яніння. Однак, жодних відомостей щодо підтвердження даного факту до апеляційної скарги та під час розгляду в суді апеляційної інстанції не надав. Натомість, дані протоколу про адміністративне правопорушення та письмові пояснення свідків свідчать про додержання процедури такого огляду з боку працівників поліції. Крім того, в матеріалах справи міститься висновок належного закладу охорони здоров'я (місцевого наркологічного диспансеру), який є визначальним доказом (навіть у порівнянні з первинним оглядом на місці), доказів щодо хибності висновків якого (або порушення самої процедури огляду) апелянтом не надано та не спростовано, а тому доводи останнього про порушення вимог ст.266 КУпАП або зазначених інструкцій не є слушними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 вересня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн. (отримувач коштів - Бахмутське УК /м.Бахмут/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37868870, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) - 834016, рахунок отримувача - 31212206780015).

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних справах

та справах про адміністративні правопорушення

Апеляційного суду Донецької області Р.В.Гєрцик