Постанова № 70510024, 07.11.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/11000/17

Провадження №2-а/263/660/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Добровольській Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати неправомірним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя № 47 від 19.06.2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя зарахувати до пільгового стажу позивача періоди його роботи водієм міських маршрутів з повним робочим днем з 09.02.1984 р. по 31.03.1984 р., з 01.07.1984 р. по 30.09.1984 р., з 01.01.1985 р. по 31.03.1985 р. , з 01.01. 1986 р. по 31.03.1986 р., з 01.10.1986 р. по 31.12. 1986 р., з 01.04.1987 р. по 30.09.1987 р., з 01.07. 1989 р по 30.09.1989 р., з 01.01.1990 р. по 26.10.1999 р. відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 14 грудня 2016 року.

На обґрунтування вимог позову позивач посилається на те, що 13.12.2016 року він досяг 55-ти річного віку, має не менше 30 років загального трудового (страхового) стажу, і з них не менше 12 років 6 місяців, а саме з 09.02.1984 року по 24.01.2017 року він працював водієм міського пасажирського транспорту. 27.02.2017 року він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області - (далі Відповідач) з заявою про призначення пенсії за віком за нормами п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців. Рішенням № 47 від 19.06.2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки довідкою №231 від 30.04.2004 року підтверджується, що позивач працював повний робочий день водієм міського пасажирського транспорту з 09.02.1984 року по 01.09.1996 року, всього 12 років 6 місяців 22 дня. Інший період роботи позивача на вказаній посаді підтверджується трудовою книжкою. Таким чином, відповідач неправомірно не зарахував періоди роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту: з 09.02.1984 р. по 31.03.1984 р., з 01.07.1984 р. по 30.09.1984 р., з 01.01.1985 р. по 31.03.1985 р. , з 01.01. 1986 р. по 31.03.1986 р., з 01.10.1986 р. по 31.12. 1986 р. , з 01.04. 1987 р. по 30. 09. 1987 р., з 01.07. 1989 р по 30.09.1989 р., з 01.01.1990 р. по 26.10.1999 р., що складає 11 років 8 місяців 19 днів.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, надіслали до суду заяви з проханням розглянути справу за їхньої відсутності.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, наполягала на відмові в їх задоволенні з підстав, викладених у поданих запереченнях на позовні вимоги. У свої запереченнях на позов відповідач зазначив, що рішенням № 47 від 19.06.2017 року позивачу було правомірно відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Так, згідно з цим рішенням було відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоди роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту: з 09.02.1984 р. по 31.03.1984 р., з 01.07.1984 р. по 30.09.1984 р., з 01.01.1985 р. по 31.03.1985 р., з 01.01. 1986 р. по 31.03.1986 р., з 01.10.1986 р. по 31.12. 1986 р. , з 01.04. 1987 р. по 30. 09. 1987 р., з 01.07. 1989 р по 30.09.1989 р., з 01.01.1990 р. по 26.10.1999 р., що складає 11 років 8 місяців 19 днів, так як ці період не підтверджено первинними документами, а саме: наказами про закріплення водія за маршрутами, та з наявністю розбіжностей в наданих первинних документах в ініціалах позивача. Відповідач до пільгового стажу зарахував періоди роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту: з 01.04.1984 р. по 30.06.1984 р. , з 01.10 1984 р. по 31.12.1984 р., з 01.04.1986 р. по 30.09.1986 р., з 01.10.1987 р. по 30.06.1989 р., з 23.10 2013 р. по 24.01.2017 р, що складає 06 років 0 місяців 2 днів та врахував, що загальний страховий стаж позивача з 01.09.1979 року по 24.01.2017 року складає 36 років 3 місяці 16 днів.

Судом встановлено, що позивач 13.12.2016 року досяг 55-ти річного віку.

27.02.2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком за нормами п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням № 47 від 19.06.2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням обґрунтовано тим, що період роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту: з 09.02.1984 р. по 31.03.1984 р., з 01.07.1984 р. по 30.09.1984 р., з 01.01.1985 р. по 31.03.1985 р. , з 01.01. 1986 р. по 31.03.1986 р., з 01.10.1986 р. по 31.12. 1986 р. , з 01.04. 1987 р. по 30. 09. 1987 р., з 01.07. 1989 р по 30.09.1989 р., з 01.01.1990 р. по 26.10.1999 р., що складає 11 років 8 місяців 19 днів, не підтверджено первинними документами, а саме: наказами про закріплення водія за маршрутами та з наявністю розбіжностей в наданих первинних документах в ініціалах позивача.

Суд не погоджується з доводами відповідача, вважає їх необґрунтованим та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з урахуванням наступного.

Спірним у справі є протиправність (правомірність) рішення пенсійного органу щодо призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яке має похідний характер від зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту: з 09.02.1984 р. по 31.03.1984 р., з 01.07.1984 р. по 30.09.1984 р., з 01.01.1985 р. по 31.03.1985 р. , з 01.01. 1986 р. по 31.03.1986 р., з 01.10.1986 р. по 31.12. 1986 р. , з 01.04. 1987 р. по 30. 09. 1987 р., з 01.07. 1989 р. по 30.09.1989 р., з 01.01.1990 р. по 26.10.1999 р., що складає 11 років 8 місяців 19 днів

Оцінюючи спірні відносини, суд виходить з того, що відповідно до згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі відсутності відповідних записів у ній, для визначення права на пенсію на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України приймають уточнюючі довідки підприємств і організацій, оформлені відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993 р. У зазначених довідках має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано довідку. Крім цього має бути зазначено, чи виконувалась робота протягом повного робочого дня та результату атестації робочих місць. Під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками.

Відповідно до п.1 Наказу Міністерства праці і соціальної політики України «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 18.11.2005 № 383 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 18 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення, про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення, відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Отже, зазначеним нормативно-правовим актом не встановлено вимогу щодо запису до трудової книжки особливого характеру роботи працівника.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1993 року № 637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якого у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, вказаної в листі від 14 серпня 2008 р., для підтвердження стажу роботи, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення, приймаються показання свідків, які працювали з позивачами на даному підприємстві та уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Згідно п.1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Період з 09.02.1984 р. по 31.03.1984 р., з 01.07.1984 р. по 30.09.1984 р., з 01.01.1985 р. по 31.03.1985 р. , з 01.01. 1986 р. по 31.03.1986 р., з 01.10.1986 р. по 31.12. 1986 р. , з 01.04. 1987 р. по 30. 09. 1987 р., з 01.07. 1989 р по 30.09.1989 р., з 01.01.1990 р . по 26.10.1999 р., що складає 11 років 8 місяців 19 днів, безпідставно не зараховано до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Так, довідкою №231 від 30.04.2004 року та трудовою книжкою позивача підтверджується, що позивач працював повний робочий день водієм міського пасажирського транспорту з 09.02.1984 року по 01.09.1996 року, всього 12 років 6 місяців 22 дня.

Відповідач не заперечує щодо зарахування періодів роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту: з 01.04.1984 р. по 30.06.1984 р. , з 01.10 1984 р. по 31.12.1984 р., з 01.04.1986 р. по 30.09.1986 р., з 01.10.1987 р. по 30.06.1989 р., з 23.10 2013 р. по 24.01.2017 р, що складає 06 років 0 місяців 2 днів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту: з 09.02.1984 р. по 31.03.1984 р., з 01.07.1984 р. по 30.09.1984 р., з 01.01.1985 р. по 31.03.1985 р. , з 01.01. 1986 р. по 31.03.1986 р., з 01.10.1986 р. по 31.12. 1986 р. , з 01.04. 1987 р. по 30. 09. 1987 р., з 01.07. 1989 р по 30.09.1989 р., з 01.01.1990 р . по 26.10.1999 р., що складає 11 років 8 місяців 19 днів

Згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Позивач 13.12.2016 року досяг 55-ти річного віку, має не менше 30 років загального трудового (страхового) стажу, із них не менше 12 років 6 місяців на роботі, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсію 27.02.2017 року, так як 13.12.2016 року позивач досяг 55 річного віку. Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та те, що то заява про призначення пенсії була подана позивачем до відповідача в межах трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, то позивач має право на призначення пенсії з 14.12.2016 року.

Згідно з ч.3 cт.2КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 11, 17, 70, 72, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя №47 від 19.06.2017 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя врахувати в пільговий стаж періоди роботи ОСОБА_1 водієм міських маршрутів з повним робочим днем з 09.02.1984 року по 31.03.1984 року, з 01.07.1984 року по 30.09.1984 року, з 01.01.1985 року по 31.03.1985 року, з 01.01.1986 року по 31.03.1986 року, з 01.10.1986 року по 31.12.1986 року, з 01.04.1987 року по 30.09.1987 року, з 01.07.1989 року по 30.09.1989 року, з 01.01.1990 року по 26.10.1999 року на підставі п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 14 грудня 2016 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя О.Г.Васильченко