Ухвала суду № 70509469, 21.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року № 876/5390/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

представника позивача Феделещака М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулось до суду з позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства за період з 01.12.2012 року до 31.08.2014 року, яка оформлена актом від 29.12.2015 року № 1038/07-14-15-0/03344326.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відповідачем при проведенні доперевірочного аналізу за допомогою інформаційно-аналітичних систем було встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань із плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води за період з 01.12.2012 року до 31.08.2014 року, що слугувало підставою для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Суд відхилив твердження позивача про те, що вказаний період вже був предметом перевірки у 2014 році, оскільки тоді перевірений період становив з 27.12.2012 року до 02.09.2014 року, а у спірному випадку з 01.12.2012 року до 31.08.2014 року. Також суд зазначив, що оцінка правомірності наказу про проведення податкової перевірки повинна надаватися із врахуванням достатності змісту наказу для висновку про фактичну підставу проведення відповідної перевірки, а окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним, якщо зі змісту наказу видається можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки. Крім того, з матеріалів справи вбачається та не заперечувалося сторонами, що позивач своєчасно отримав накази про призначення перевірки та повідомлення про час і місце її проведення.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Просить скасувати повністю постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для призначення позапланової перевірки, передбачені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки на запит контролюючого органу від 04.09.2015 року, отриманий 14.09.2015 року, підприємством у встановлений цією нормою строк 21.09.2015 року надано запитувані пояснення та їх документальні підтвердження. Питання та періоди, які були предметом спірної перевірки, вже були перевірені в ході раніше проведених камеральних перевірок, а також за результатами спірної перевірки були повторно нараховані штрафні санкції за ті ж порушення, що є грубими порушеннями норм Податкового кодексу України. Також позивач вказує, що в наказах, на підставі яких була проведена спірна перевірка, визначені різні дати початку перевірки. Крім того, в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач не повідомив його у встановленому цим Кодексом порядку та строк про час та місце проведення перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 16-22.12.2015 року працівники Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на підставі наказів керівника Інспекції від 23.11.2015 року № 476 і від 14.12.2015 року № 512, провели документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань із плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства за період з 01.12.2012 року до 31.08.2014 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2015 року № 1038/07-14-15-0/03344326.

В акті зазначено про порушення позивачем вимог: п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за IV квартал 2012 року, за І-IV квартали 2013 року і за I квартал 2014 року та несвоєчасно сплачено збір за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства за2012 рік, I квартал 2013 року, І півріччя 2013 року, три квартали 2013 року, 2013 рік вцілому і I квартал 2014 року. Зазначені порушення призвели до нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань із плати за користування надрами в загальному розмірі 80422,77 грн., в тому числі 20235,38 грн. у розмірі 10% суми податкового боргу і 60187,39 грн. 20% суми податкового боргу, та збору за спеціальне використання води в загальному розмірі 39422,69 грн., в тому числі 7339,30 грн. у розмірі 10% суми податкового боргу і 32083,39 грн. 20% суми податкового боргу.

Колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних дій відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. п. 78.4, 78.5, 78.8 цієї статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 цього Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктами 86.1, 86.6 ст. 86 цього Кодексу передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Також відповідно до п. 1-5 розділу ІІ «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2015 року № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою). Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

А згідно з п. 2 розділу І цього Порядку акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як встановив суд, керівник Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області 23.11.2015 року виніс наказ № 476 про проведення документальної невиїзної перевірки КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року до 31.08.2014 року. Перевірку визначено провести з 10.12.2015 року.

На підставі цього наказу також було виписане повідомлення про проведення перевірки від 23.11.2015 року 20/15-0, в якому зазначено, що перевірка буде проведена з 10.12.2015 року за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 10 а.

Також керівник відповідача 14.12.2015 року прийняв наказ № 512 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року. Наказом визначено провести перевірку з 16.12.2015 року терміном 5 робочих днів.

Як встановив суд, копія заказу від 23.11.2015 року № 476 і повідомлення про проведення перевірки від 23.11.2015 року 20/15-0 були надіслані позивачу рекомендованим поштовим відправленням і вручені 30.11.2015 року, а копія наказу від 14.12.2015 року № 512 - вручена під розписку головному бухгалтеру підприємства Зоркіній Г.В. 14.12.2015 року,що зафіксовано у вступній частині акту перевірки від 29.12.2015 року і не заперечується сторонами.

Також, оскільки під час проведення перевірки, на думку перевіряючих, було встановлено, що позивач порушив вимоги податкового законодавства, за наслідками даної перевірки був складений акт від 29.12.2015 року № 1038/07-14-15-0/03344326 про результати документальної позапланової невиїзної перевірку КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань із плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства за період з 01.12.2012 року до 31.08.2014 року.

Враховуючи положення наведених вище норм та встановлені судом фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що при проведенні оскарженої перевірки та оформленні її результатів Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області діяла на підставі, в порядку та у спосіб, встановлені законодавством, оскільки перевірка проводилась на підставі відповідних наказів керівника податкового органу, які, як і повідомлення про проведення невиїзної перевірки, були вручені позивачу до її початку, а результати перевірки були оформлені актом, який за формою і змістом повністю відповідає відповідним вимогам законодавства.

Також колегія суддів зазначає, що відповідач, складаючи акт документальної перевірки, реалізував свою функцію - контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків у спосіб, що встановлений Законом, а саме шляхом проведення перевірок та з метою встановлення правильності визначення об'єкта оподаткування. Тобто дії відповідача щодо складання актів перевірок є правомірними.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України та п. 6 розділу ІV даного Порядку у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які, у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. А висновки акта перевірки не є остаточними, оскільки платник податків має право надати свої зауваження до відповідного акта, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків.

Пунктом 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

При цьому, питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

Таким чином, діяльність зі складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому акт перевірки і дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акта перевірки. Водночас таке право виникає у зв'язку із самим фактом складення акта безвідносно до його конкретного змісту. Відповідно акт перевірки і дії посадових осіб із включення до такого акта певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. Висновки, викладені працівниками відповідача в акті перевірки, є лише думкою відповідних осіб, які не є обов'язковими і безумовними для позивача чи для контролюючого органу, а тому не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав позивача, крім права на надання зауважень до акта перевірки. При цьому, в процесі судового розгляду позивачем не доведено, а судом не встановлено факту вчинення відповідачем дій чи прийняття податкового повідомлення-рішення, які б змінювали стан суб'єктивних прав позивача чи створювали для нього якісь додаткові обов'язки.

Щодо доводів позивача про відсутність правових підстав для призначення спірної перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, відповідно до норм ст. 78 Податкового кодексу України перевірка призначається наказом керівника органу державної фіскальної служби за наявності підстав, передбачених цією статтею.

Таким чином, функції щодо визначення підстав для проведення перевірки та її призначення органи державної фіскальної служби реалізують виключно шляхом прийняття керівником такого органу відповідного наказу.

Тому питання наявності чи відсутності передбачених законом підстав для призначення перевірки може досліджуватись судом лише при розгляді справи про оскарження платником податків наказу про призначення перевірки, а оцінка зазначених обставин під час розгляду і вирішення даної справи, на думку колегії суддів, виходить за межі предмета спору та заявлених позовних вимог.

Крім того, як встановив суд з додаткових пояснень відповідача, за результатами зазначеної перевірки Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області прийняла податкові повідомлення-рішення від 18.01.2016 року № 0000011500, № 0000021500 і № 0000041500, якими до КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» застосовано штрафні санкції за порушення встановлених законом строків сплати узгоджених грошових зобов'язань із плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води. Зазначені податкові повідомлення-рішення підприємство оскаржило в судовому порядку, що підтверджується листом позивача від 29.01.2016 року № 140 про оскарження цих рішень та ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 року про відкриття провадження у справі № 807/94/16. Також, як пояснив відповідач та підтверджується відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на даний час вказана справа не розглянута, а ухвалою від 24.01.2017 року провадження у справі № 807/94/16 зупинено до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 807/89/16, тобто у справі, що розглядається.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі № 807/89/16 за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання дій протиправними - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 27.11.2017 року