Ухвала суду № 70509006, 23.11.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"23" листопада 2017 р. Справа № 806/1836/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

представників сторін, третьої особи:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" серпня 2017 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гукової Наталії Євгеніївни, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

В липні 20017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобер" звернулося з позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гукової Наталії Євгеніївни про визнання протиправним та скасувати рішення від 23.06.2017року, індексний номер 35837454, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на будівлю, виставочний павільйон літ.Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи позов, підприємство зазначило, що в провадженні Корольовського районного суду м.Житомира перебуває цивільна справа за позовом ТОВ "Бобер" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Житомирській області, державного підприємства "СЕТАМ" і ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки. В рамках вказаної цивільної справи 12.06.2017року судом з метою забезпечення позову було прийнято Ухвалу про накладання арешту на вказане спірне майно та про заборону органам державної реєстрації і нотаріусам здійснювати дії, спрямовані на реєстрацію виникнення, переходу або припинення права власності на це спірне майно. Позивачу стало відомо, що всупереч вказаній ухвалі суду 23.06.2017року державним реєстратором було прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане майно. На думку представника позивача, таке рішення було прийнято протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.08.2017р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гукової Наталії Євгеніївни від 23.06.2017року, індексний номер 35837454, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на будівлю, виставочний павільйон літ.Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, третя особа звернулась до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення про відмову в позові. На думку скаржника, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гукової Наталії Євгеніївни відповідало всім приписам ЗУ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що стосується реєстрації права власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 44733018101 внесені відомості про об'єкт нерухомого майна - будівлю, виставочний павільйон літ.Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, власником якого на момент державної реєстрації зазначалося ТОВ "Бобер" (а.с.12).

Вказаний державний реєстр з 30.04.2013 року містив також інформацію про наявність заборони на відчуження цього майна, зумовленої договором іпотеки від 30.04.2013року.

Сторони не заперечують, що за результатами електронних торгів, що мали місце 12.04.2017 року вказане майно було придбано у власність ОСОБА_3

Правомірність такого відчуження цього нерухомого майна є предметом судового розгляду в цивільній справі №296/4617/17, що перебуває у провадженні Корольовського районного суду м.Житомира. Саме в рамках даної цивільної справи за заявою ТОВ "Бобер" про забезпечення позову 12.06.2017року було прийнято ухвалу про накладання арешту на вказане спірне майно та про заборону органам державної реєстрації і нотаріусам здійснювати дії, спрямовані на реєстрацію виникнення, переходу або припинення права власності на це спірне майно (а.с.26).

Обтяження на вказане майно, що зумовлені зазначеною ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира були внесені 13.06.2017року до спеціального розділу Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (номер запису 20895356 (а.с.15).

Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до того чи перешкоджала така ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 12.06.2017року проведенню Відповідачем 23.06.2017року державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будівлю, виставочний павільйон літ.Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із статтею 46-1 Закону України "Про нотаріат" нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Абзацом третім частини першої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Абзацом другим пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Зі змісту наведених норм слідує, що в спірних правовідносинах нотаріус виконує функції державного реєстратора, а отже, при вчинені дій зобов'язаний дотримуватися порядку та вимог встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 -1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5- 2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 -3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Частиною дев'ятою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Відповідно до пункту 1 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, електронні торги - прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі; прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 868 нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 57 Закону України від 21квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" арешт майна полягає в обмеженні розпорядження, володіння і користування майном.

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку № 868).

Пунктом 15 Порядку № 868 передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 28 Порядку № 868).

Згідно із пунктом 94 Порядку № 868 під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння адміністративного збору та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 95 Порядку № 868 державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:

- державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав;

- обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав;

- обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

- обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Оскільки запис про обтяження нерухомого майна, в даному випадку - арешту на будівлю, виставочний павільйон літ.Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до дня звернення ОСОБА_3 до відповідача про державну реєстрацію права власності , то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог, з огляду на те, що відповідач повинен був відмовити у проведені державної реєстрації прав на зазначену будівлю.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржену постанову винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені третьою особою, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" серпня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" листопада 2017 р.