Ухвала суду № 70508849, 21.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2790/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі Ханділян Г.В.,

за участю представника позивача - Паламарчук О.А., представника відповідача Копиці С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Прогресфарм» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ПП «Прогресфарм» звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що В період з 27.04.2016 року по 13.05.2016 року ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Прогресфарм» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору за період з 01.08.2014 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт № 809/13-02-15-09/33137689 від 13.05.2016 року (далі - Акт перевірки). За результатами проведеної перевірки працівниками ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області було встановлено порушення ст.171, ст.176, ст.168, п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого донараховано військового збору у сумі 39587,15 грн.; наказу Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556.Позивач зазначив, що усі пункти Акту перевірки є взаємопов'язаними, оскільки стосуються визначення військового збору за перевіряємий період, однак Позивач не згоден із ними у цілому на підставі того, що у даному випадку перевіряючими невірно застосоване податкове законодавство, що призвело до безпідставних донарахувань. Так Позивач зазначав, що по Акту перевірки усі донарахування здійснено на підставі матеріалів кримінального провадження № 12015000000000349. Як вбачається із тексту Акта перевірки усі розписки працівників щодо отримання коштів надані перевіряючим у копіях. Однак, на думку позивача, для здійснення фактичних донарахувань працівники податкового органу повинні пересвідчитися у дійсності вказаних операцій, здійснювати донарахування лише на підставі оригіналів документів, а також отримати відомості від платника з даного питання, проте жодних запитів щодо фактичної виплати заробітної плати до ПП «Прогресфарм» не надходило. Позивач зазначав, що здійснював виплату заробітної плати у відповідності до вимог чинного законодавства, вчасно та у повному обсязі.

Також, Позивач послався на те, що згідно листа № 24/19вх.2371 від 16.05.2016 року кримінальне провадження, в рамках якого проводилася дана перевірка, було закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України за відсутністю складу злочину. При проведенні перевірки жодного документа, який підтверджує фактичне отримання коштів працівниками підприємства надано не було, фактично перевірка носила камеральний характер, всі донарахування було здійснено на підставі наданих слідчим копій документів. Позивач вважав податкове повідомлення-рішення рішення № 0009501302 від 30.05.2016 року винесене за результатами проведеної перевірки безпідставним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області № 0009501302 від 30.05.2016 року, яким Приватному підприємству «Прогресфарм» визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі, з військового збору, пені у розмірі 63661,39 грн. (за податковим зобов'язанням в розмірі 39587,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 24074,24 грн.).

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що в період з 27.04.2016 року по 13.05.2016 року, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.13 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 ПК України, на підставі наказу № 204 від 12.04.2016 року та повідомлення № 14 від 12.04.2016 року, посадовою особою ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Прогресфарм» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору за період з 01.08.2014 року, за результатами якої складено Акт позапланової невиїзної перевірки від 13.05.2016 року № 809/13-02-15-09/33137689.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач 17.05.2016 року надав на них заперечення до ДПІ у Біляївському районі ГУДФС в Одеській області. За результатами розгляду заперечень висновки Акту перевірки були залишені без змін.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009501302 від 30.05.2016 року, яким ПП «Прогресфарм» визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі, з військового збору, пені у розмірі 63661,39 грн. (за податковим зобов'язанням в розмірі 39587,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 24074,24 грн.).

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області № 0009501302 від 30.05.2016 року прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

За змістом пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Статтею 163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

На підставі статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Відповідно до статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

За змістом пункту 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже обов'язковою умовою для визначення податкового порушення в частині обов'язку сплати військового збору є встановлення таких обставин: чи відбулася у спірному випадку виплата доходу, в які строки, чи сплачено військовий збір з такою виплатою доходу або у разі невиплати доходу у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, оскільки сплата (перерахування) такого податку до бюджету пов'язується саме з оподатковуваним доходом.

При цьому, визначаючи предмет доказування у справі, слід виходити з обставин, якими податковий орган обґрунтовує свою позицію, виставляючи платнику податків відповідне податкове повідомлення-рішення.

Визначаючи оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суму грошового зобов'язання з військового збору та застосовуючи до позивача штрафні (фінансові) санкції на підставі наведених положень ст.127 ПК України, податковий орган послався на, нібито, встановлені порушення вимог статей 171, 176, 168, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. В Акті перевірки податковий орган, з посиланням на матеріали кримінального провадження № 12015000000000349 (протоколи огляду документів, розписки працівників), зазначив, що у період з березня по липень 2015 року ПП «Прогресфарм» виплачувало заробітну плату своїм працівникам «в конвертах» на загальну суму 2639143,10 грн., що призвело до заниження суми виплаченого доходу на 2639143,10 грн. та відповідно в результаті чого не нараховано та не утримано військовий збір на загальну суму 39587,15 грн.

Водночас, як вказано в Акті перевірки та підтверджується самим Відповідачем, при проведенні перевірки податковий орган використовував відомості податкового розрахунку ПП «Прогресфарм» форми 1-ДФ за І квартал 2015 року, копії матеріалів кримінального провадження № 12015000000000349, а саме відомості, що зазначені в копіях розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм».

З Акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки податковим органом не досліджувались відомості нарахування та виплати заробітної плати ПП «Прогресфарм», не здійснювалось співставлення цих даних з даними копій розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм», на які податковий орган посилався, як на докази отримання працівниками ПП «Прогресфарм» заробітної плати у сумі 2639143,10 грн.

Тобто, податковий орган фактично здійснив донарахування позивачу військового збору на загальну суму заробітної плати, що вказана в копіях розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм», без визначення відповідності такої суми відомостям нарахування та виплати заробітної плати ПП «Прогресфарм».

Крім того, використовуючи копії розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм», як доказ нарахування та виплати ПП «Прогресфарм» своїм працівникам заробітної плати у сумі 2639143,10 грн., податковий орган не визначив чи наявні на вказаних розписках будь-які ідентифікуючі ознаки складання таких розписок безпосередньо ПП «Прогресфарм», зокрема, підписів посадових осіб підприємства, відповідальних за нарахування та виплату заробітної плати, печатки ПП «Прогресфарм», інші реквізити, необхідні для визначення цих документів як бухгалтерських.

Таким чином, висновки Акту перевірки ґрунтуються лише на матеріалах кримінального провадження № 12015000000000349, а саме відомостях, що зазначені в копіях розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм».

В ході судового розгляду встановлено, що постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області від 05.05.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000349 від 09.06.2015 року, закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, тобто за відсутністю в діяннях складу кримінальних, правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 201-5, частиною 2 статті 212-1 КК України.

Водночас при вирішенні спірного питання суд враховує судову практику (а.с. 200-226), а саме постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року, постанову Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, якими надана правова оцінка стосовно виявленим в акті перевірки порушенням.

Отже, з огляду на відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається податковий орган, вказуючи на порушення ПП «Прогресфарм» статей 171, 176, 168, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Прогресфарм» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів частини 1 статті 94 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі 815/2790/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 24 листопада 2017 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк