Ухвала суду № 70508624, 21.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6047/16 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Мєзєнцев Є.І.

Секретар судового засідання: Хаврат О.О.

За участі представників:

позивача: Третьякова Л.М.; Гавриленко Т.А.;

відповідача: Кунда А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.17р. у справі №826/6047/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Каргес» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.11.15р. №72426552209.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.17р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські відносини позивача з його контрагентами - ТОВ «Баско 94» та ПАТ «Деражнянський молочний завод» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.13р. по 31.12.14р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13р. по 31.12.14р., за результатами якої складено акт від 27.10.15р. №455/26-55-22-09/33744863.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.11.15р. №72426552209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 1 134 416 грн., в т.ч.: за основним платежем - 756 277 грн., штрафні (фінансові) санкції - 378 139 грн.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення вимог: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 756 277 грн., у тому числі за серпень 2014року на 405 000 грн., грудень 2014 року на 351 277 грн.

Такий висновок ґрунтується на тому, що придбана позивачем у ТОВ «Баско 94» соя не була придбана за межами України, а є продукцією рослинного походження, вирощена або зібрана в Україні; позивачем до перевірки була надана податкова накладна не підписана уповноваженою особою ПАТ «Деражнянський молочний завод», що не дає право на формування податкового кредиту на підставі такої накладної.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Судом першої інстанції установлено, що між позивачем та ТОВ «Баско 94» було укладено договір поставки від 22.12.14р. №СБ 22/12/14, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупцю сою, насипом, врожаю 2014 року, країна походження - Україна, на умовах передбачених цим договором, а покупець зобов'язується прийняти товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим договором, та оплатити його вартість.

На підтвердження виконання вказаного договору матеріали справи місять: податкову накладну від 26.12.14р. № 3 на суму 2 107 662,40 грн., в т.ч. ПДВ - 351 277,01 грн., видаткову накладну №46 від 26.12.14р. на суму 2 107 662,40 грн., в т.ч. ПДВ - 351 277,01 грн. та рахунок на оплату від 26.12.14р. №39 суму 2 107 662,40 грн., які відповідають вимогам статті 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання обумовленого договорами товару (містять найменування товару, одиницю виміру, ціну та прізвища осіб, відповідальних за передачу-отримання МТЦ).

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі.

Між позивачем та ПАТ «Деражнянський молочний завод» було укладено договір поставки від 04.08.14р. №1/04/2014, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю казеїн технічний, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату.

На підтвердження виконання умов цього договору матеріали справи місять: податкову накладну від 13.08.14р. №15174 на суму 2 430 000 грн., в т.ч. ПДВ - 405 000 грн., видаткову накладну №55799 від 20.08.17р. на суму 2 435 000г грн.., в т.ч. ПДВ - 405 833 грн. та рахунок на оплату №1310 від 12.08.14р. які відповідають вимогам статті 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання обумовленого договорами товару (містять найменування товару, одиницю виміру, ціну та прізвища осіб, відповідальних за передачу-отримання МТЦ).

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі.

Позивачем також було надано докази відповідності придбаного ним у ПАТ «Деражнянський молочний завод» казеїну технічного вимогам законодавства, а саме: експертний висновок №005129 д.к./14 від 11.08.14р., акт прийому-передачі товару по показникам якості, ветеринарне свідоцтво АС №339203, атестат виробництва молочних продуктів №6810031 від 30.07.10р.

ПАТ «Деражнянський молочний завод» надано довідку №488 від 20.08.14р., згідно з якою казеїн технічний кислотний виготовлений з молока-сировини зібраної на території Дережанського, Летичівського, Ярмолинецького районів Хмельницької області.

Транспортування придбаного позивачем у ТОВ «Баско 94» та ПАТ «Деражнянський молочний завод» здійснювалось залученим Товариством транспортним перевізником, що вбачається з наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних щодо яких у податкового органу відсутні зауваження.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Як пояснив Позивач, товар придбавався з метою подальшої його реалізації.

Згідно з підпунктом 14.136 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Як свідчать матеріали справи та установлено судом першої інстанції, придбаний позивачем товар у ТОВ «Баско 94» був реалізований на користь Компанії Everest Exports L.P., що підтверджується контрактом №SB 22/12/14 від 22.12.14р., укладеним між позивачем і Компанією Everest Exports L.P.; вантажно-транспортною декларацією №100165 від 13.01.15р.

Придбаний позивачем товар у ПАТ «Деражнянський молочний завод» був реалізований на користь Компанії «SIA CCM TRADING», Рига, Латвія, що підтверджується вантажно-митною декларацією №580166 від 21.08.14р.; актом прийому-передачі виконаних робіт по інспектуванню ветеринарно-санітарному стану автомобіля від 21.08.14р. №029/585; довідкою про надання адміністративних послуг за видачу міжнародного ветеринарного сертифікату від 21.08.14р. №029/АП/540; міжнародною товарно-транспортною накладною №0715279 від 21.08.14р.

З метою експорту придбаного позивачем у ТОВ «Баско 94» та ПАТ «Деражнянський молочний завод» товару на користь нерезидентів, ТОВ «ТД «Каргес» було залучено до співпраці експедиторів ТОВ «ТАБРО» та Компанію «Нортроп» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами та рахунками на оплату.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо товарності господарських операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «Баско 94» та ПАТ «Деражнянський молочний завод» та правомірності формування позивачем податкового кредиту за вказаними операціями.

Доводи апелянта щодо невідповідності податкової накладної ПАТ «Деражнянський молочний завод» вимогам податкового законодавства не заслуговують на уваги, оскільки така податкова накладна від 13.08.14р. №15174 містить електронний підпис посадової особи, яка відпустила товар. Податковим законодавством не обмежено право осіб підписувати первинні документи електронним підписом, за його наявності.

Щодо покликань податкового органу на те, що у податковій накладній виписаній ТОВ «Баско 94» на користь позивача вказаний код товару згідно з УКТ ЗЕД - 1201001000, що відповідає коду товару підакцизних товарів або товарів ввезених на митну територію України, тоді як придбана позивачем соя є продукцією рослинного походження, вирощена або зібрана в Україні - не заслуговують на увагу, з огляду на те, що вищевказаним договором поставки було обумовлено, що предметом поставки є соя, насипом, врожаю 2014 року, країна походження - Україна.

Інших підстав для висновку про завищення позивачем податкового кредиту за господарським відносинами з ТОВ «Баско 94» та ПАТ «Деражнянський молочний завод» податковим органом не зазначено.

За наведених обставин та правових норм колегія, суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.17р. у справі №826/6047/16 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.17р. у справі №826/6047/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Мєзєнцев Є.І.

Повний текст ухвали складений: 27.11.2017