Постанова № 70508508, 22.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року справа № 805/3933/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю представників позивача Тяпкіної А.В., Зоріна С.В., представника відповідача Колеснікової О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2", Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 805/3933/16-а за позовом публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми, яка дорівнює 17772031,00 гривень протиправною та зобов'язання збільшити реєстраційну суму,-

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2", звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року яка дорівнює 17772031,00 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк та зобов'язання збільшити реєстраційну суму на рахунку позивача №37519000231470 у системі електронного адміністрування ПДВ на величину від'ємного значення, що була задекларована у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, яка дорівнює 17772031,00 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року позовну заяву публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" до Державної фіскальної служби України в частині позовних вимог про зобов'язання збільшити реєстраційну суму на рахунку позивача №37519000231470 у системі електронного адміністрування ПДВ на величину від'ємного значення, яка дорівнює 17586828 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування залишено без розгляду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року відмовлено у задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що буда задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року яка дорівнює 17772031,00 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк.

Не погодившись з ухвалою та постановою суду від 27 березня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду та відмови у задоволені позову, позивач подав апеляційні скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод № 2" - задоволено частково. Ухвалу і постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі № 805/3933/16-а - скасовано, а справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що 16 липня 2015 року позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року № 9148915957. 20 липня 2015 року позивачем було подано нову звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року № 9152996935, у рядку 24 якої відображено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 17772031,00 гривень. При цьому, відповідачем в порушення вимог пп. 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України 03 серпня 2015 року здійснив обнуління показників формули реєстраційної суми на рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ, але автоматичного збільшення реєстраційної суми на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року не відбулось. Просив суд визнати протиправною бездіяльність по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року яка дорівнює 17772031,00 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк та зобов'язати збільшити реєстраційну суму на рахунку позивача № 37519000231470 у системі електронного адміністрування ПДВ на величину від'ємного значення, що була задекларована у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, яка дорівнює 17772031,00 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування.

02 лютого 2017 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати протиправною бездіяльність по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року яка дорівнює 17772031,00 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк та зобов'язати збільшити реєстраційну суму на рахунку позивача № 37519000231470 у системі електронного адміністрування ПДВ на величину від'ємного значення, яка дорівнює 17586828 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 805/3933/16-а позов задоволено частково. Зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити реєстраційну суму на рахунку позивача №37519000231470 у системі електронного адміністрування ПДВ на величину від'ємного значення, яка дорівнює 17586828,00 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги.

Позивач у апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду в частині відмови у задоволені позову і постановити в цій частині нове рішенні про задоволенні позову.

Відповідач просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у визнанні бездіяльності протиправною прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи. Позивачем, з одного боку, не порушено вимог податкового законодавства щодо складання Декларації з ПДВ. Було виконано всі умови реалізації вимог пункту 34 Податкового Кодексу України щодо проведення автоматичного збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року яка дорівнює 17772031 грн. и у системі електронного адміністрування податку та додану вартість у визначений законом строк. Шляхом листування з фіскальними органами різних рівнів було доведено до відома відповідача про наявність порушення права позивача на проведення вищезазначеного збільшення; в ході судового розгляду надано вичерпні пояснення своєї правової позиції та спростовано висновки відповідача про наявність порушень боку позивача. Відповідачем, з другого боку, всупереч вимогам законодавства не проведено збільшення суми та реєстраційному рахунку позивача. Після отримання запитів від позивача не вжито заходів щодо збільшення суми на рахунку позивача в Системі електронного адміністрування ПДВ на суму від'ємного значення, не надано позивачу будь-яких пояснень та рекомендацій по виправленню становища. В ході судового розгляду не було доведено правомірності не проведення автоматичного збільшення реєстраційної суми, та яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року.

На обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що з 26 січня 2015 року позивач перереєструвався за адресою: 84331, Донецька обл. м. Краматорськ, вул. О. Вишні, 22 та став на облік як платник податків та єдиного внеску в Ді II у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області, подавав звітність, в тому числі і з податку на додану вартість. В рамках позовних вимог та характеру спірних правовідносин посилання суду та позивача щодо фактичного знаходження всієї бухгалтерської документації за старою адресою у м. Донецьку, всі виробничі потужності Публічного акціонерною товариства «Донецький міський молочний завод №2» фактично також знаходились на тимчасово окупованій території є необґрунтованими, оскільки під час подання декларації за спірний період звітність все ж таки засобами електронного зв'язку позивач подав.

Крім того, відповідач вказує, що відповідно до вимог пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України з урахуванням роз'яснень, наданих листом ДФС України від 11.08.2015 року № 29562/7/99-99-19-03-02-17, реєстраційна сума може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків. За таких обставин, загальна сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2015 року (рядок 24 податкового декларації з податку на додану вартість за відповідний звітний період), та на яку має бути збільшена реєстраційна сума позивачу, дорівнює нулю, оскільки у поданій податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року рядок у рядку 24 було відображено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податковою) періоду у розмірі 17772031 грн. та у рядку 31 зазначено суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2630 зі знаком «-». Уточнюючі розрахунки до податкової декларації за червень 2015 року на коригування від'ємного значення по рядку 31 позивачем не надавались. Таким чином, не проведення відповідачем суми на яку Публічне акціонерне товариство «Донецький міський молочний завод №2» має право зареєструвати податкові накладні в Системі електронного адміністрування ПДВ пов'язано з тим, що сума по рядку 31 декларації від 20.07.2015 року №9152996935 за червень 2015 року мала від'ємне значення.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги позивача, просили останню задовольнити, та заперечували проти апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, та заперечував проти апеляційної скарги позивача.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача з наступних підстав.

Щодо порушення строку звернення до суду з зазначеним позовом колегія суддів зазначає наступне.

27 березня 2017 року представник позивача надав клопотання про визнання причини пропуску процесуального строку поважними та поновлення процесуального строку у справі №805/3933/16-а про визнання протиправною бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року яка дорівнює 17772031,00 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк. В обґрунтування заявленого клопотання позивач вказує на те, що з січня 2015 року перереєструвався та перемістив свої виконавчі органи з м. Донецька до м. Краматорська, але всі виробничі потужності та бухгалтерська документація підприємства залишилась за старою адресою у м. Донецьку який відноситься до тимчасово окупованих територій. Вказує на те, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач мав форс-мажорні обставини.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року позовну заяву публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" до Державної фіскальної служби України в частині позовних вимог про зобов'язання збільшити реєстраційну суму на рахунку позивача №37519000231470 у системі електронного адміністрування ПДВ на величину від'ємного значення, яка дорівнює 17586828 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування залишено без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, яка набрала законної сили, апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод № 2" - задоволено частково. Ухвалу і постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі № 805/3933/16-а - скасовано, а справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року про залишення позову без розгляду, колегія суддів зазначила наступне

Зі змісту ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) слідує, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

В той же час, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи період проведення АТО триває.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Так, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р м. Донецьк та м. Краматорськ включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Публічне акціонерне товариство «Донецький міський молочний завод № 2» зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: 83062, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Клінічна, 8. З 26 січня 2015 року позивач перереєструвався за адресою: 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. О. Вишні, 22.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з перебуванням на території АТО, в період з квітня 2014 року товариство позбавлено можливості здійснювати нормальну господарську діяльність: у позивача зменшився дохід від реалізації продукції, у зв'язку з припиненням її випуску, знизилась кількість працюючих робітників з 725 до 7 (т. 2 а.с. 102-111).

Всі виробничі потужності підприємства, матеріально-технічна база та бухгалтерська документація залишились у м. Донецьку. Місцезнаходження виробничих потужностей, матеріальних ресурсів та бухгалтерської документації на території, де органи виконавчої влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є обставинами, які не залежали від волевиявлення позивача.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище обставини об'єктивно унеможливили для позивача користування такими ресурсами, як бухгалтерська документація задля нормального забезпечення провадження господарської діяльності на території України та захисту своїх інтересів по взаємовідносинах з контролюючими органами.

Судом першої інстанції, в оскаржуваній постанові, крім вищезазначеного, як підставу для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду позивача зазначено наступне.

Позивач в позовній заяві зазначає, що про порушення своїх прав (бездіяльності відповідача) дізнався з витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 04 серпня 2015 року, згідно якого вбачалось, що органами ДФС не було здійснено збільшення суми на реєстраційному рахунку ПАТ "Донецький міський молочний завод № 2" в системі електронного адміністрування ПДВ на суму від'ємного значення.

Позивач вказує на те, що неодноразово звертався до податкового органу з письмовими зверненнями, проте відповіді до теперішнього часу так і не отримав. Однак, 13 вересня 2016 року позивачем було отримано лист № 658/10/28-10-01-03-11 від 17 серпня 2016 року від Офісу великих платників податків по дорученню Держаної фіскальної служби, зміст якого також не відповідав на поставленні питання, та позивач вкотре переконався у бездіяльності органів державної фіскальної служби. Дату отримання такого листа, тобто 13 вересня 2016 року позивач пов'язує з днем з якого розпочався перебіг строку звернення до суду з таким позовом. Фактично, бездіяльність носить триваючий характер.

У свою чергу, до суду із зазначеним позовом Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду звернулось 26 жовтня 2016 року.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. З зазначених підстав, причини пропуску строку звернення до суду позивача вірно визнані поважними.

Щодо безпосередньо незабезпечення автоматичного збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року, та визнання

бездіяльності Державною фіскальною службою незаконною.

Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за №00445162, зареєстрований в якості юридичної особи за адресою: 83062, Донецька область, м. Донецьк, вул. Клінічна, б.8.

З 26 січня 2015 року позивач перереєструвався за адресою: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд. 22 та став на облік як платник податків та єдиного внеску в державній податковій інспекцій у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.

З 01 січня 2016 року знаходився на обслуговувані в СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС України, з 12 вересня 2016 року перебуває на обслуговуванні у СДПІ з ОВП у м. Харкові.

Позивачем засобами електронного зв'язку 16 липня 2015 року за № 9148915957 до державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року з відображенням у рядку 24 суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 17772031,00 гривень та у рядку 31 суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2630,00 зі знаком "-" (том 1 а.с. 9-20).

20 липня 2017 року за № 9152996935 позивачем було подано нову звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, з відображенням у рядку 24 суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 17772031,00 гривень та у рядку 31 суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2630,00 зі знаком "-" (том 1 а.с. 24-35).

Вказані податкові декларації своєчасно були прийняті контролюючими органами, що підтверджується відповідними квитанціями (том 1 а.с. 21, 36) та не є спірним у справі.

Направлені розрахунки податкових зобов'язань декларації з ПДВ були прийняті системою електронного адміністрування ПДВ, однак коригування суми залишку від'ємного значення, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних фактично не відбулось.

13 січня 2016 року позивач звернувся до начальника державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області з листом за вих. № 6 щодо відновлення на рахунку № 37519000231470 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку на яку публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень 2014 - червень 2015 року у загальній сумі 17449088,00 гривень (том 1 а.с. 39).

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області листом від 28 січня 2016 року 1334/10/05-15-15-01 повідомила, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, сума податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податку, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового ) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосується спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього кодексу, за червень 2015 року. Зазначив, що відповідно до встановлено регламенту та діючих нормативних документів розрахунок ліміту здійснюється виключно на центральному рівні (том 1 а.с. 40).

Позивач листом від 11 лютого 2016 року за вих. №62 звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області відповідно до якого, зазначив про не проведення автоматичного збільшення розміру суми податку на додану вартість у розмірі 17772031,00 гривень та просив збільшити розмір суми ПДВ на рахунку № 37519000231470 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку на яку публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 17428330,00 гривень, що була задекларована позивачем в податковій декларації за червень 2015 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) (том 1 а.с. 41-42).

24 березня 2016 року позивач листом за вих. №76 звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС України, відповідно до якого так само просив збільшити розмір суми ПДВ на рахунку № 37519000231470 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку на яку публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 17428330 гривень, що була задекларована позивачем в податковій декларації за червень 2015 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) (том 1 а.с. 43-44).

05 липня 2016 року за вих. № 05-07-16/1 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з проханням збільшити розмір суми ПДВ на рахунку № 37519000231470 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку на яку публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 17428330,00 гривень, що була задекларована позивачем в податковій декларації за червень 2015 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) (том 1 а.с. 45-46).

Того ж дня, 05 липня 2016 року за № 05-07-16/2 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з запитом на отримання податкової консультації щодо причин, які перешкоджають збільшенню розміру суми ПДВ на рахунках підприємства в системі електронного адміністрування ПДВ на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 17772031,00 гривень, що була задекларована підприємством в податковій декларації за червень 2015 року та відображена у рядку 24 декларації за червень 2015 року (том 1 а.с. 48-49).

Листом у відповідь від 17 серпня 2016 року за № 658/1/28-10-01-03-11 відповідач надав роз'яснення, відповідно до яких крім іншого зазначив, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України після "обнуління" показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності. При цьому чинним законодавством не передбачено виключень для окремих платників податку щодо врахування непогашеної суми від'ємного значення податку попередніх звітних (податкових) періодів при обрахунку реєстраційної суми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 200-1.1, п. 200-1.2 ст. 200-1 Податкового кодексу України (у редакції до 29 липня 2015 року), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі - Порядок №569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно п. 1 Порядку № 569, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 01 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому, п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що період із 01 лютого 2015 року до 01 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

За змістом приписів п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України (у редакції до 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, 29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", відповідно до якого, всі складові формули, визначені приписами п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи із 01 липня 2015 року (п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України). Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи із 01 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи із 01 липня 2015 року. Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу (абз. 9, 10 п. 200-1.3 ПК України).

Згідно з п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи із 01 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених ст. 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно п. 9-2 Порядку № 569, після закінчення перехідного періоду, зазначеного у п. 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до п. 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до п. 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

За змістом приписів п. 10 Порядку № 569, ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

30 липня 2015 року ДФС повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: - з 00 годин 00 хвилин 03 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643-VІІІ) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА"Накл), сформовану відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 та п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податкового кодексу України, крім показників "СУМА"НаклОтр, "СУМА"Митн та "СУМА"НаклВид, що були сформовані, починаючи із 01 липня 2015 року;

- протягом 03 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643-VІІІ) сума "СУМА"Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: - суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали ("СУМА"овердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року ("СУМА"Перепл); - суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; - суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року; - на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643-VІІІ сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА"Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 Податковим кодексом України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим: - починаючи із 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою "СУМА"Накл.; - до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА"Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем подано контролюючому органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року.

Вказані уточнюючі розрахунки прийняті податковим органом, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

Разом з цим, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, зазначені вище уточнюючі розрахунки контролюючим органом враховані не були, тобто суми, які визначені позивачем, в реєстрі не відображені.

Станом на час розгляду та вирішення справи по суті доказів зворотного відповідачами не надано, а судом не встановлено.

Що за змістом пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

До податкової звітності з ПДВ, згідно п. 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, у зв'язку з чим, суд першої інстанції застосував норми пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а не порядку № 569, який суперечить Податковому кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що подані позивачем до контролюючого органу є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже, сформовані у них показники (зокрема у рядку 24) мали бути враховані при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення.

Не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей, контролюючий орган, порушив ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до ст. 1 Протоколу 1, кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Суд першої інстанції зазначив, що тимчасове затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично завдало негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним контрактам та виконання останніх, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму переплати по податкових зобов'язаннях, позивач не має можливості вилучати з обігу грошові кошти.

Судом першої інстанції не була встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

Суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Ltd.v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvonne van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Таким чином, протягом серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягали врахуванню у збільшення реєстраційної суми (УНакл).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд першої інстанції прийшов вірного до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги шляхом зобов'язання ДФС, як органу, який, відповідно до Порядку № 569, здійснює управління на централізованому рівні системою електронного адміністрування ПДВ, збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 17 586 828,00 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідач не прийнявши податкові накладні для реєстрації, здійснив це необґрунтовано та своє рішення не спростував, чим порушив вимоги чинного податкового законодавства та передбачені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи, що дає суду підстави задовольнити позовні в частині визнання бездіяльності Державною фіскальною службою незаконною.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обставини справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що у свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з твердженнями позивача про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання бездіяльності Державною фіскальною службою незаконною.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід змінити.

В абзаці другому резолютивної частини постанови виключити слово "частково".

Абзац четвертий постанови викласти в новій редакції "Визнати протиправною бездіяльність по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк".

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

Відповідно до п.1.ч.1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни судового рішення є правильне по суті вирішення справи, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст.195-197, п.2 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2", на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 805/3933/16-а задовольнити.

Відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 805/3933/16-а.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 805/3933/16-а - змінити.

В абзаці другому резолютивної частини постанови виключити слово "частково".

Абзац четвертий постанови викласти в новій редакції "Визнати протиправною бездіяльність по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк".

В решті постанову залишити без змін.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" судові витрати з судового збору у розмірі 4409 (чотири тисячі чотириста дев'ять) гривень 60 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27 листопада 2017 року.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок