Ухвала суду № 70508448, 21.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/13500/17 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 жовтня 2017 року залишено позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» без руху, встановлено позивачу строк до 07 листопада 2017 року для усунення недоліків позовної заяви.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з мотивів невідповідності висновків суду вимогам процесуального законодавства і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення не впливає на зміну складу майна позивача та позовні вимоги носять немайновий характер.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, дійшов висновку, що позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір з огляду на майновий характер позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ерлайт» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «П» від 03 серпня 2017 року №0006211401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: за 2015 рік - 10560616,00 грн., за 2016 рік - 18082218,00 грн. Загальна сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за вказаним податковим повідомленням-рішенням становить 28642834,00 грн.

Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною 3 ст.106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Залишаючи позовну заяву ТОВ «Ерлайт» без руху, суд першої інстанції зазначив, що згідно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 серпня 2017 року №0006211401, ціна позову становить 28642834,00 грн., а тому сума судового збору за подання даного адміністративного позову відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» становить 429642,51 грн., однак, позивачем надано доказ сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн., також суд вказав, що зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 428042,51 грн.

У відповідності до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В силу ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп.1) п.3 ч.2 ст.4 вищезазначеного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, тобто реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи; відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Колегія суддів зазначає, що спір майнового характеру це не лише спір, який містить майнові вимоги, а й спір, предметом якого є рішення суб'єкта владних повноважень, яке породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку є втручанням до його майнових прав у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таким чином, згідно практики Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного нарахування та стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою, а тому звернення до суду з вимогою про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.

В силу пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

В силу п.137.1 ПК України податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу, якою є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

З наведеного вбачається, що саме податкове повідомлення-рішення містить підстави для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і породжує обов'язок платника вчинити виправлення у показниках податкової звітності, що матиме наслідком позбавлення платника права на використання суми цього від'ємного значення для зменшення фінансового результату податкового (звітного) періоду та може призвести до збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток при розрахунку об'єкта оподаткування в подальших звітних податкових періодах, що, в свою чергу, впливає на майновий стан платника податків, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають вартісній оцінці та відносяться до вимог майнового характеру.

Враховуючи, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення форми «П» від 03 серпня 2017 року №0006211401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 28642834,00 грн., відповідно, вимоги позивача щодо визнання його протиправним та скасування підлягають вартісній оцінці, а отже висновки суду першої інстанції щодо необхідності сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру є обґрунтованими, а ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без руху прийнята з дотриманням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27 листопада 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук