Ухвала суду № 70508418, 22.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2017 рокусправа № 804/8873/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі № 804/8873/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи та пристрої автоматизації» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи та пристрої автоматизації» (далі позивач) задоволено, визнано протиправними та скасовані оскаржені податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі відповідач) форми «Р» №0007571402 та №0007581402 від 20.10.2016р..

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів, відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, прохав залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що фахівцями контролюючого органу було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р..

За результатами перевірки складено акт №497/04-36-14-02/38299029 від 07.09.2016р.. За висновками акту, під час перевірки виявлено наступні порушення:

- п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 35816,00грн., у тому числі у 2013 році у сумі 8837,00грн. та у 2014 році на 26979,00грн.;

- п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у сього у сумі 758509,00 грн., у тому числі у січні 2013 року у сумі 6495,00 грн., у лютому 2013 року на 1167,00грн., у березні 2013 року на 7517,00грн., у квітні 2013 року на 1567,00 грн., у жовтні 2014 року на 3333,00грн., у грудні 2015 року на 636869,00грн., у червні 2016 року на 101561,00 грн..

Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що на підтвердження виконання господарських операцій з контрагентами: ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М", ТОВ "ТАКАРА-Д", ТОВ "СІРІУС ОПТ", ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН" позивачем не надано сертифікатів походження товарів, паспортів, інструкцій, документів щодо технічних характеристик обладнання, що придбавалося, документів щодо вводу та експлуатації обладнання, гарантійних талонів, заявок на відвантаження. З отриманої податкової інформації по контрагентам позивача встановлено, що вказані підприємства знаходяться у "неосновних" станах та не мають основних засобів та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарських операцій, не подають податкову звітність та згідно з аналізу зареєстрованих податкових накладних не підтверджено придбання контрагентами позивача товарів (робіт, послуг), які у подальшому реалізовувалися на адресу ТОВ "Системи та пристрої автоматизації". Також, по ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН" встановлено ознаку фіктивного суб'єкта господарювання в рамках кримінального провадження №32014100020000093 від 07.10.2014р., під час розслідування якого проведено експертизу та встановлено, що підписи в реєстраційних та установчих документах ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН" виконано не ОСОБА_1 (рахується як директор підприємства), а іншою особою.

Також, під час перевірки встановлено, що ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування у 2014 році у сумі 148541,00грн., які відображені у додатку ІВ до податкової декларації з податку на прибуток (реєстраційний номер 9081267492 від 27.02.2015р.), рядок 06.4.28 "Перерахунок витрат у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+,-)", в той час, як позивач мав би вести облік таких доходів/витрат на бухгалтерських рахунках 714 "Дохід від операційної курсової різниці" та 945 "Витрати від операційної курсової різниці". При цьому, позивачем не надано жодних первинних документів, на підставі яких сформовано витрати у сумі 148541,00грн. Також, ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" при реалізації готової продукції та робіт (послуг) не враховано усі понесені витрати (списання продукції, замовлення послуг у сторонніх організацій, загальновиробничі витрати) на їх виробництво, у зв'язку із чим позивачем було реалізовано продукцію/роботи/послуги за цінами нижче їх собівартості, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток.

На підставі акта перевірки відповідачем 20.10.2016 року винесено податкові повідомлення -рішення:

- №0007581402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 741763,00грн. та нараховано штрафні санкції на суму 185440,75 грн.;

- №0007571402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 35816,00грн. та нараховано штрафні санкції на суму 8954,00 грн..

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржених рішень, суд першої інстанції вказав, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки щодо виявлених порушень вимог податкового законодавства, не підтверджено належними доказами, в той час як позивачем надано докази на спростування таких висновків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" є спеціалізованим підприємством широкого профілю в області автоматичного управління і контролю параметрів технологічних процесів, основними видами діяльності якого є проектування, виготовлення, модернізація, ремонт і обслуговування систем автоматичного управління; підбір і постачання устаткування для АСУ по технічних завданнях Замовника; розробка, конструювання, виготовлення автоматизованого нестандартного устаткування по технічних завданнях Замовника; тестування і відновлення працездатності мікросхем систем управління; розробка програмного забезпечення збору даних; створення резервних копій вживаного програмного забезпечення у разі його відсутності, створення образу операційної системи працюючого устаткування (для мінімізації витрат по відновленню працездатності у разі аварії); технічна підтримка і консультації фахівців.

У періоді, що перевірявся, позивачем було укладено ряд договорів, а саме:

- з ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М" №0103 від 01.03.2013р., відповідно до якого ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М" (постачальник) зобов'язується надати ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" (покупцю) послуги з розробки програмного забезпечення. Суми податку на додану вартість у розмірі 7517,00грн. за такою господарського операцією включено позивачем до податкового кредиту березня 2013 року. Станом на 01.04.2013р. заборгованість між ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" та ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М" по рахунку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відсутня;

- з ТОВ "ТАКАРА-Д" №01/11 від 01.11.2012р., згідно якого постачальник (ТОВ "ТАКАРА-Д") зобов'язується поставити покупцю (ТОВ "Системи та пристрої автоматизації") обладнання загальною кількістю і по цінах, зазначених сторонами в рахунках на оплату товару на умовах і у порядку, передбаченим цим договором, а покупець прийняти та сплатити товар. Суми податку на додану вартість у розмірі 6495,00грн. за господарськими операціями з поставки включено позивачем до податкового кредиту січня 2013 року. Станом на 01.04.2013р. заборгованість між ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" та ТОВ "ТАКАРА-Д" по рахунку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відсутня;

- з ТОВ "СІРІУС ОПТ" №28/0213 від 28.02.2013р., згідно якого ТОВ "СІРІУС ОПТ" (постачальник) зобов'язався надати ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" (покупцю) обладнання. Суми податку на додану вартість у розмірі 2733,34грн. за вищевказаним договором включено позивачем до податкового кредиту лютого та квітня 2013 року. Станом на 01.04.2013р. заборгованість перед ТОВ "СІРІУС ОПТ" по рахунку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відсутня;

- з ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН" №3110/2014-1 від 31.10.2014р., згідно якого з ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН" (постачальник) зобов'язався надати ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" (покупцю) послуги з розробки електросхем пожежогасіння, а покупець прийняти та сплатити за послуги. Суми податку на додану вартість у розмірі 3333,33грн. включено позивачем до податкового кредиту жовтня 2014 року. Станом на 01.01.2015р. заборгованість у позивача перед ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН" по рахунку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відсутня.

На підтвердження господарських операцій позивачем надано первинні документи: договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, журнали-ордери, відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", роздруківки аналізу бухгалтерських рахунків у розрізі субрахунків, податкові декларації з ПДВ з додатками, податкові деклараціі з податку на прибуток з додатками.

Документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Зауважень до їх оформлення у контролюючого органу не виникло.

Щодо доводів контролюючого органу на відсутність сертифікатів походження товарів, паспортів, інструкцій, документів щодо технічних характеристик, документів щодо вводу та експлуатації обладнання, гарантійних талонів, заявок на відвантаження.

Позивачем до перевірки були надані усі необхідні первинні документи для фактичного встановлення реальності господарських операцій між ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" та ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М", ТОВ "ТАКАРА-Д", ТОВ "СІРІУС ОПТ", ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН". В даному випадку відсутність наведених у акті документів за наявності належним чином оформлених первинних документів не може бути підставою для визнання господарських операцій нереальними.

Первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, відображають зміст та обсяг господарських операцій, свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отриманий товар/послуги та підтверджують подальше використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності.

В свою чергу відповідач не надав належних та допустимих доказів нікчемності договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету, а у випадку невиконання свого обов'язку, понести за це відповідальність.

Сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту чи витрат покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету настає відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Обґрунтованість формування платником податків витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Колегія суддів, з урахуванням досліджених доказів, що є в матеріалах справи, погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку висновки відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій з наведеними вище контрагентами є безпідставними.

Доводи відповідача щодо існуючого кримінального провадження №32014100020000093, в рамках якого проведена почеркознавча експертиза, якою встановлено, що підписи в реєстраційних та установчих документах ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН" виконано не ОСОБА_1 (рахується як директор підприємства) колегія суддів сприймає критично. Висновок експертизи є доказом у кримінальній справі, якому оцінка буде надаватися судом при винесенні вироку у сукупності із дослідженими іншими доказами. На час прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, як і на час розгляду адміністративної справи судом, був відсутній вирок суду, яким було б встановлено факт створення фіктивного підприємства та факт того, що це підприємство не вело господарську діяльність взагалі. Доказів того, що первинні документи, що надані позивачем на підтвердження господарської операції з ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН" були підписані не директором ОСОБА_1, а іншою особою, та не під час здійснення господарської операції, матеріали справи не містять.

Відповідачем не доведено, що зміст укладених позивачем у перевіряємому періоді угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Щодо посилань відповідача на отриману податкову інформацію по контрагентам позивача, перебування їх "неосновних" станах, відсутність необхідних основних засобів та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарських операцій, не підтвердження придбання контрагентами позивача товарів (робіт, послуг), які у подальшому реалізовувалися на адресу ТОВ "Системи та пристрої автоматизації", слід зазначити наступне.

Господарські операції мали місце у 2013-2014 роках, в той час як перевірка проводилася у 2016 році. На час здійснення господарських операцій, контрагенти позивача мали статус платника ПДВ та були зареєстровані у порядку, передбаченому законом. Операції з реалізації товару чи виготовлення схем, не потребують задіяння великої кількості робітників, а тому доводи про недостатність трудових ресурсів для виконання поставок чи надання послуг є безпідставними. Щодо не підтвердження факту поставки обладнання, оскільки по ланцюгу постачання не можливо встановити факт придбання контрагентом такого обладнання, колегія суддів звертає увагу, що з акту перевірки вбачається, що ланцюг постачання досліджувався лише у місяці того року, в якому відбулася подія реалізації, проте не було досліджень по ланцюгу попередніх періодів діяльності контрагентів позивача.

Щодо висновків контролюючого органу про завищення витрат на суму 148541,00грн у зв'язку з не веденням позивачем бухгалтерського обліку субрахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці" та субрахунку 945 "Витрати від операційної курсової різниці".

З матеріалів справи встановлено, що в межах своєї господарської діяльності позивач уклав договір поставки №789208 від 12.04.2013р. з ДП "Сіменс Україна" на поставку продукції виробничо-технічного призначення. Пунктом 2 договору передбачено, що ціна товарів договірна, зміна ("sliding price") відповідно курсу гривні до євро.

Згідно з ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Тобто, валютою зобов'язання може бути як грошова одиниця України, так і грошова одиниця іншої країни - іноземна валюта.

Проте, згідно із ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. При цьому, якщо валюта зобов'язання і валюта виконання грошового зобов'язання не співпадають, тобто якщо валютою зобов'язання є не гривня, а іноземна валюта, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вартість товарів, що постачалися за договором поставки №789208 від 12.04.2013р., включає імпортну складову, і сторони домовились при оформленні специфікацій в гривні визначати грошовий еквівалент зобов'язань (ціни та загальної вартості товарів) по специфікації в іноземній валюті, а саме в євро (п.2.2 договору).

Протягом 2014 року при зміні офіційного валютного курсу НБУ на дату оплати ціна специфікації в гривнях перераховувалась продавцем виходячи з офіційного курсу НБУ на дату оплати. В зв'язку з тим, що зміна ціни договору після постачання товару це окрема господарська операція, яка вимагає окремого первинного документа з усіма обов'язковими реквізитами, передбаченими ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постачальником надавались розрахунки-коригування до конкретної видаткової накладної.

Розрахунок-коригування складався на дату фактичної оплати товару, коли нова ціна з урахуванням актуального курсу валют уже відома. Аналогічний алгоритм рекомендує Мінфін (лист від 13.01.15 р. № 31-11410-08-10/699).

При цьому, всі коригування до видаткових накладних відповідають вимогам первинних документів, встановленим ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що відповідачем не заперечується.

У зв'язку із тим, що після покупки товарів змінилася сума компенсації їх вартості, відповідно до п.140.2 ст.140 Податкового кодексу (в редакції до 01.01.2015р.) позивачем в періоді зміни суми компенсації зроблено перерахунок витрат.

Коригування витрат підтверджене первинними документами, а саме коригуваннями до видаткових накладних, які також були надані до перевірки. У декларації з податку на прибуток за 2014 рік коригування витрат у сумі 148 541,00 грн. відображено в рядку 06.4.28 додатка.

Щодо твердження контролюючого органу стосовно відсутності бухгалтерського обліку курсових різниць та завищення через це позивачем витрат на суму 148 541,00грн..

Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти одного найменування при різних валютних курсах. Курсова різниця це та сума, яка виникає під час обліку активів і пасивів за курсом НБУ на момент здійснення операцій по розрахунках, або на момент складання звітності, і які виражені в іноземній валюті. Реальна оцінка валютних ресурсів залежить від коливання валютного курсу.

Разом з тим, як зазначалося раніше, позивач у періоді, що перевірявся, не здійснював зовнішньоекономічної діяльності, та відповідно не мав валютних ресурсів, про що також вказано в акті перевірки (сторінка 48).

На субрахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці" узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць за активами й зобов'язаннями підприємства - пов'язаними з операційною діяльністю підприємства, а на субрахунку 945 "Витрати від операційної курсової різниці" ведеться облік витрат за активами й зобов'язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти.

Таким чином, підстав для ведення в бухгалтерському обліку субрахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці" та субрахунку 945 "Витрати від операційної курсової різниці" немає. Висновки контролюючого органу про завищення позивачем витрат у 2014 році на суму 148541,00 грн. є безпідставними.

Щодо тверджень відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 738 430,00грн. у зв'язку із реалізацією продукції та робіт (послуг) за цінами нижче їх собівартості.

Так, контролюючим органом при розрахунку собівартості реалізованих товарів та робіт (послуг) враховані витрати на гарантійне обслуговування, загальновиробничі витрати та витрати на виготовлення демонстративних стендів.

Судом встановлено, що в 2015 році для виконання своїх гарантійних зобов'язань перед замовниками позивачем були придбані послуги сторонніх організацій на суму 950952грн., в т.ч. ПДВ у сумі 158 452,00грн..

Так, 28.01.2015 року позивачем, як постачальником, було укладено договір №84 з ТОВ "Агіс-Центр" на здійснення робіт з виготовлення системи управління до гідростанції ГСП7523.

Пунктом 11 договору було визначено, що гарантійний строк на товар складає 12 (дванадцять) місяців з дати поставки товару.

В червні 2015 року ТОВ "Агіс-Центр" надана претензія вих. №58 від 18.06.2015року, стосовно виявлення в період гарантійного строку недоліків: пошкоджень гідростанції ГСП 75233, внаслідок короткого замикання, яке виникло у процесі підключення електрошафи ГСП 75233 та пульта ЕШ2540.

На підставі претензії та на виконання наказу по підприємству №3 від 18.06.2015р. з залученням послуг сторонніх організацій, а саме: ТОВ "ТОВ "Астіон Девелопмент", проведено відновлення електричних схем, що підтверджується актом виконання гарантійних зобов'язань №1 від 26.06.2015р..

Таким чином, роботи із відновлення були здійснені відповідно до договору та в межах встановленого гарантійного строку.

Крім того, 01 червня 2013 року позивачем, як постачальником, було укладено договір №010613 із ТОВ "НПФ "ВОСТОК-ПЛЮС" на здійснення робіт з виготовлення та поставки пристрою автоматизації стана ХПТР 15-30. П.

Пунктом 4.3 Договору (з урахування положень Додаткової угоди №1 від 02.06.2013р.) було визначено, що гарантійний строк на комплект обладнання, що поставляється, складає 60 місяців з моменту введення обладнання в експлуатацію.

В грудні 2015 року ТОВ "НПФ "ВОСТОК-ПЛЮС" надана претензія вих. №0712-15 від 07.12.2015р., стосовно виявлення в період гарантійного строку недоліків: при використанні придбаного електрообладнання (згідно з договором поставки №010613 від 01 червня 2013 року) у виробничому процесі підприємства, виникло ушкодження підводящої лінії.

На підставі претензії та на виконання наказу по підприємству №8 від 08.12.2015р. з залученням послуг сторонніх організацій, а саме: ТОВ "Сайрез", проведено відновлення електричних схем, що підтверджується актом виконання гарантійних зобов'язань №3 від 11.12.2015р..

Таким чином, роботи із відновлення були здійснені відповідно до договору та в межах встановленого гарантійного строку.

17 квітня 2014 року позивачем, як постачальником, укладено Договір №22 із ТОВ "МЕТАЛТЕХГРУП" на здійснення поставки товарів виробничо-технічного призначення.

Пунктом 6.1 договору було визначено, що гарантійний строк на товар складає 12 місяців з моменту введення обладнання в експлуатацію.

У вересні 2015 ТОВ "МЕТАЛТЕХГРУП" надана претензія вих.№23 від 11.09.2015р., стосовно виявлення в період гарантійного строку недоліків: при використанні придбаного електрообладнання (згідно з договором поставки №22 від 17 квітня 2014р.) у виробничому процесі підприємства виник збій в роботі частотного перетворювача, що призвело до пожежі електрообладнання та як наслідок були пошкоджені електрокабеля.

На підставі претензії та на виконання наказу по підприємству №5 від 14.09.2015р. з залученням послуг сторонніх організацій, а саме: ТОВ "Сайрез", ТОВ "Хауз", проведено відновлення електричних схем, що підтверджується актом виконання гарантійних зобов'язань №2 від 30.10.2015р..

Таким чином, роботи із відновлення були здійснені відповідно до договору та в межах встановленого гарантійного строку.

В даному випадку витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування не приймають участі в формуванні собівартості реалізованої продукції та послуг, та повинні обліковуватися у витратах на збут у розумінні приписів п."є" п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України.

Щодо витрат на виготовлення демонстраційних стендів.

Згідно ч.2 ст.699 ЦК України виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того, чи зазначено ціну та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно зазначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

В 2015 році для просування товару на ринку були придбані товари на суму 631279,62грн., в т.ч. ПДВ у сумі 89 920,5грн..

Позивач стверджує, що для розробки і проектування систем автоматизації фахівцями товариства були розроблені і зібрані демонстраційно-випробувальні стенди, які забезпечують можливість провести випробування пристроїв автоматизації і зробити моделювання виробничих процесів. Це підвищує швидкість розробки програмного забезпечення і скорочує час пусконалагоджувальних робіт. Також використання стендів дозволяє проводити перевірку працездатності пристроїв автоматизації, скоротити час ремонту і визначення несправність. Випробувальні стенди були розроблені також як виставкові зразки і виставляються на виставках промислової автоматизації ЕЛКОМ, використовуються при проведенні виїзних презентацій, навчання і рекламної демонстрації продукту. Використання зразків для демонстрації клієнтам здійснюється в рамках господарської діяльності позивача, пов'язаної з реалізацією товарів і спрямованої на отримання доходу.

За таких обставин, витрати на виготовлення демонстративних стендів, також, не приймають участі в формуванні собівартості реалізованої продукції та послуг і обліковуються у витратах на збут у розумінні приписів п."г" п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України (редакції, що діяла на чачс виникнення спірних відносин.

Судом також встановлено, що в 2015 році для загальновиробничих витрат позивачем були придбані товари, послуги на загальну суму 1498400,60 гривень у т.ч. ПДВ - 249733,43 гривні.

Так, ТОВ "Системи та пристрої автоматизації" орендує виробниче приміщення та для його утримання були придбані пелети деревні у ТОВ "Сайрез" на загальну суму 143940,00грн. у т.ч. ПДВ 23990,00грн.

З метою покращення виробничих умов співробітників підприємства було прийняте рішення про проведення ремонтних робіт виробничого приміщення. Ремонтні роботи виконало ТОВ "Сайрез" у грудні 2015 року, на суму 134880,00грн., у т.ч. ПДВ - 22480,00грн.

Крім того, для оптимізації роботи відділу збуту позивач придбав у ТОВ "Сайрез" наступні послуги: розробку програми Call-центра та комплексне налаштування та тестування програми Call-центра.

Загальна сума витрат склала 203618,00грн у т.ч. ПДВ - 33936,33грн.

Для реалізації стратегії розвитку позивач, також, звернувся до сторонніх організацій, а саме ТОВ "Кепітал Бізнес Трейд", ТОВ "НВП "Універсал-Сервіс" загальна сума витрат склала 532072,60 гривень, у т.ч. ПДВ - 88678,77 гривень.

Також, до загальновиробничих витрат позивачем віднесено надані послуги ДП "Сіменс Україна" по проведенню платних курсів по технічним питанням для дистриб'ютерів.

Так, у листопаді 2015 року співробітники позивача приймали участь у семінарі на тему "Регульований електропривод змінного струму SINAMICS S120. Обслуговування, ввід в експлуатацію: DR-SNS-SI". Вартість участі склала 7140,00 гривень, у т.ч. ПДВ - 1190,00 гривень.

Крім того, у 2015 році з метою усунення технічних помилок співробітників при монтажу шаф та електромонтажних робот, у зв'язку з виконанням робіт по гарантійному зобов'язанню позивач придбав електромонтажні роботи та зборку шафи керування, сума витрат склала 476750,00грн., у т.ч. ПДВ - 79458,33грн..

Зазначені вище витрати відносяться також не приймають участі у формуванні собівартості реалізованої продукції та послуг.

Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 738 430,00грн. у зв'язку із реалізацією продукції та робіт (послуг) за цінами нижче їх собівартості не знайшли свого підтвердження під час розгляду судом даної справи та спростовані наданими позивачем доказами.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції обґрунтовано їх скасував.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі № 804/8873/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак