Постанова № 70508202, 27.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2017 року № 826/14798/16

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Разнобитпродукт» звернулося до суду з позовом:

- про зобов’язання Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві здійснити облікову операцію з коригування облікових показників інтегрованої картки ПрАТ «Разнобитпродукт» платника податків з податку на прибуток шляхом виключення з них суми податкового боргу по постійно визначеним податковим зобов’язанням, згідно податкових декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року;

- про зобов’язання Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві здійснити облікові операції з коригування облікових даних ПрАТ «Разнобитпродукт» в інтегрованих картках обліку платника податків з податку на прибуток та податку на додану вартість шляхом відображення записів про фактичну сплату грошових коштів 17 травня 2016 року, згідно платіжних доручень від 17 травня 2016 року № 328 про сплату податку на додану вартість в сумі 429 000 грн., згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, від 17 травня 2016 року № 326 про сплату податку на прибуток в сумі 5 300 грн., згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року, від 17 травня 2016 року № 327 про сплату податку на прибуток в сумі 1 318 000 грн., згідно декларації з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та 19 травня 2016 року, згідно платіжного доручення від 19 травня 2016 року № 329 про сплату податку на прибуток в сумі 194 300 грн., згідно декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, закони України «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422, Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою Національного банку України від 22 січня 2004 року № 22, Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 липня 2012 року № 2, та зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Разнобитпродукт» виконало свій обов’язок щодо сплати податків та зборів та подало платіжні доручення до установи банку з метою сплати відповідних зобов’язань, проте ПАТ «Фідобанк» платіжні доручення не виконало.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422, та зазначив, що нормами чинного законодавства не визначено процедуру здійснення дій відповідними органами ДФС у разі не зарахування до бюджету сплачених платником податків своїх податкових зобов’язань з вини банку та вказав на те, що єдиною підставою для внесення інформації про сплату ПрАТ «Разнобитпродукт» сум ПДВ та з податку на прибуток підприємств можливо лише за умовою зарахування зазначених коштів на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства та отримання від таких органів відомостей про зарахування та повернення коштів з відповідних рахунків.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство «Разнобитпродукт» є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 5 травня 2016 року за І квартал 2016 року, Приватне акціонерне товариство «Разнобитпродукт» самостійно визначило суму податкового зобов’язання в розмірі 554 068 грн.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 25 липня 2016 року за півріччя 2016 року, Приватне акціонерне товариство «Разнобитпродукт» самостійно визначило суму податкового зобов’язання в розмірі 600 848 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17 червня 2016 року за травень 2016 року, Приватне акціонерне товариство «Разнобитпродукт» самостійно визначило суму податкового зобов’язання в розмірі 279 335 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою сплати задекларованих податкових зобов’язань та у відповідності до договорів від 23 лютого 2001 року № 475/01 на здійснення розрахунково-касового обслуговування та від 18 грудня 2001 року № ПС 121/02 на розрахункове обслуговування за допомогою програмного комплексу «Клієнт-Банк», укладених між Закритим акціонерним товариством «Разнобитпродукт» та Акціонерним банком «АЖІО», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», Приватним акціонерним товариством «Разнобитпродукт» направлено Публічному акціонерному товариству «Фідобанк» платіжні доручення про сплату податку на прибуток № 326 від 17 травня 2016 року на суму 5 300 грн., № 327 від 17 травня 2016 року на суму 1 318 000 грн., № 329 від 19 травня 2016 року на суму 194 300 грн. та про сплату податку на додану вартість № 328 від 17 травня 2016 року на суму 429 000 грн.

Платіжні доручення від 17 травня 2016 року № 326, № 327 та № 328 прийняті банком, що підтверджується відміткою банку на платіжних дорученнях.

Платіжне доручення від 19 травня 2016 року № 329 направлено банку за допомогою системи «Клієнт-банк», що підтверджується скріншотом з системи дистанційного обслуговування.

Проте, Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» не виконало платіжні доручення позивача.

При цьому, судом встановлено наявність достатньої суми коштів на поточному рахунку Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» для сплати відповідних зобов’язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку.

30 травня 2016 року позивач через систему «Клієнт-Банк» отримав від банківської установи повідомлення про повернення платіжних доручень без виконання у зв’язку з тим, що згідно з підпунктом 1.26 розділу 3 Положення виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 липня 2012 року № 2, під час виконання своїх повноважень Фонд або уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію у разі делегування їй повноважень не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку.

Враховуючи невиконання банком платіжних доручень та не зарахування банком суми переказу на рахунок отримувача, в інтегрованих картках обліку платника податків з податку на прибуток та податку на додану вартість відображено інформацію щодо наявності заборгованості у Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 № К/800/13275/13, від 15.12.2014 № К/800/45490/14.

Враховуючи наведене та з огляду на встановлені у суді обставини суд приходить до висновку про належне виконання позивачем податкового обов’язку щодо перерахування податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та податку на додану вартість та травень 2016 року, а кошти не надійшли до бюджету у встановлений строк з вини банку.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» з претензією щодо невиконання банком платіжних доручень Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» (листи від 27 травня 2016 року № 23/05, від 15 червня 2016 року № 7/06).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві з метою стягнення податкового боргу, направлено Приватному акціонерному товариству «Разнобитпродукт» податкову вимогу від 27 травня 2016 року № 652-17 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 6512-17 від 27 травня 2016 року.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року у справі № 826/9310/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 27 травня 2016 № 6512-17, прийняту Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна ПрАТ «Разнобитпродукт» у податкову заставу від 27 травня 2016 № 6512-17, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У вказаному рішенні зазначено, що позивач сплатив зазначене у спірній вимозі податкове зобов’язання у визначений Податковим кодексом України строк, проте на рахунок одержувача зазначена сума не надійшла не з вини платника податків (позивача), а з вини банку, отже позивач звільняється від відповідальності, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржених податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З вищенаведених доказів вбачається своєчасна сплата позивачем сум податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та податку на додану вартість та травень 2016 року.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мірно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов’язаннями.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи відсутність податкового боргу у Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та з податку на додану вартість та травень 2016 року, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов’язання відповідача здійснити облікові операції з коригування облікових даних ПрАТ «Разнобитпродукт» в інтегрованих картках обліку платника податків з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим та визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві здійснити облікову операцію з коригування облікових показників інтегрованої картки Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» платника податків з податку на прибуток шляхом виключення з них суми податкового боргу по постійно визначеним податковим зобов’язанням згідно податкових декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві здійснити облікові операції з коригування облікових даних ПрАТ «Разнобитпродукт» в інтегрованих картках обліку платника податків з податку на прибуток та податку на додану вартість шляхом відображення записів про сплату грошових коштів згідно платіжних доручень від 17 травня 2016 року № 328 про сплату податку на додану вартість в сумі 429 000 грн., згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, від 17 травня 2016 року № 326 про сплату податку на прибуток в сумі 5 300 грн., згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року, від 17 травня 2016 року № 327 про сплату податку на прибуток в сумі 1 318 000 грн., згідно декларації з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та згідно платіжного доручення від 19 травня 2016 року № 329 про сплату податку на прибуток в сумі 194 300 грн., згідно декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 рок.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» (код ЄДРПОУ 234949737) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева