Постанова № 70508106, 22.11.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року Чернігів Справа № 825/1573/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Шелеста С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить суд визнати неправомірною відмову відповідача у видачі відомостей, які містилися в декларації за 1993-1994 роки та Книгах обліку доходів та витрат за 1993-1995 роки; зобов'язати відповідача видати довідку про загальний розмір доходу позивача за період ІІ півріччя 1993 року по вересень 1994 року на підставі висновку експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.03.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з 13.07.1993 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку у відповідача. Вказує, що звернувся до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області з проханням надати йому декларації за 1993-1994 роки та Книги обліку доходів та витрат за 1993-1995 роки, однак отримав відмову. Вважає, що такою відмовою були порушені його права на отримання інформації про заробітну плату для обчислення пенсії, оскільки Книги обліку доходів і витрат повинні зберігатися у податковій службі. Крім того, зазначає, що висновком експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.03.2016 встановлено загальний розмір його доходу за період з ІІ півріччя 1993 року по вересень 1994 року.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, надав суду заперечення, в яких зазначив, що згідно описів тимчасового зберігання в архіві Чернігівської ОДПІ окремо Книга обліку доходів і витрат ОСОБА_1 не зберігається, а для видачі довідки про доходи контролюючий орган не може використовувати будь-яку іншу інформацію, крім тієї, що міститься в податковій звітності платника.

Вислухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 07.08.2017 звернувся до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області з заявою щодо отримання декларацій за 1993-1994 роки та Книги обліку доходів та витрат за 1993-1995 роки, однак отримав відповідь від 05.09.2017 № 10432/У/25-22-02-06, в якій контролюючий орган зазначив, що строк зберігання облікових справ платників податків і зборів, декларацій, які відображають доходи, складає 5 років, а тому Чернігівська ОДПІ не має можливості надати декларації про доходи від підприємницької діяльності за 1993-1994 роки. Крім того, було повідомлено, що Книга обліку доходів та витрат повинна зберігатися у платника (а.с. 11).

Позивач, вважаючи, що відповідачем були порушені його права на отримання інформації про заробітну плату для обчислення пенсії, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання такої відмови неправомірною, в якому також просить зобов'язати відповідача видати довідку про розмір доходу на підставі висновку експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.03.2016, якою встановлено, що загальний розмір доходу ОСОБА_1 за період ІІ півріччя 1993 року по вересень 1994 року ймовірно становитиме 1784,938 грн., в тому числі по періодах: за ІІ півріччя 1993 року - 50,00 грн., січень 1994 року - 52,11733 грн., лютий 1994 року - 110,41156 грн., березень 1994 року - 64,54178 грн., квітень 1994 року - 64,54289 грн., травень 1994 року - 1022,6689 грн., червень - липень 1994 року - 192,81111 грн., серпень - вересень 1994 року - 227,84444 грн. (а.с. 17-21).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пункту 179.12 статті 179 Податкового кодексу України за зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано податкову декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм оформлення і видачі контролюючими органами довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) відповідно до пунктів 179.3, 179.12 статті 179 розділу IV Податкового кодексу України визначає Порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707.

Згідно пункту 2 вказаного Порядку, довідка видається безоплатно на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до цього Порядку; податкової декларації про майновий стан і доходи.

Приписами підпункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

В силу підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема, інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах.

Крім того, згідно підпункту 72.1.6 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що для видачі довідки про доходи контролюючий орган може використовувати тільки ту інформацію, що міститься в податковій звітності платника.

Так, згідно статті 283 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884, строк зберігання декларацій, що відображають звітність усіх платників податків, та документів (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них, складає 5 років.

Враховуючи, що строк зберігання декларацій позивача за 1993-1994 роки закінчився, то суд не вбачає підстав для визнання неправомірної відмови відповідача у видачі відомостей, які містилися в таких деклараціях, за їх відсутності у контролюючого органу.

Стосовно відмови у наданні відомостей, які містилися в Книгах обліку доходів та витрат за 1993-1995 роки, то позивачем в судовому засіданні не було доведено здачу вказаних Книг на зберігання до контролюючого органу, а з пояснень представника відповідача в судовому засіданні було встановлено, що вказані Книги за відповідні роки відсутні в реєстраційній справі позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати довідку про загальний розмір доходу позивача за період ІІ півріччя 1993 року по вересень 1994 року на підставі висновку експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.03.2016, то суд зазначає, що, як вже було встановлено судом, видача довідок про доходи контролюючим органом здійснюється тільки на підставі інформації, що міститься в податковій звітності платника, а висновок експертизи, яким встановлено ймовірний розмір доходів позивача, не є належним документом відповідно до чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірної відмови відповідача у видачі відомостей, які містилися в декларації за 1993-1994 роки та Книгах обліку доходів та витрат за 1993-1995 роки, зобов'язання відповідача видати довідку про загальний розмір доходу позивача за період ІІ півріччя 1993 року по вересень 1994 року на підставі висновку експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.03.2016 задоволенню не підлягають з огляду на їх безпідставність.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна