Постанова № 70507890, 14.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2017 року

справа № 804/6071/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Картсервіс плюс" до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним дії,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2016 року товариство обмеженою відповідальністю "Картсервіс плюс" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "Картсервіс плюс" з податку на додану вартість за липень 2016 року, а податкову декларацію ТОВ "Картсервіс плюс" з податку на додану вартість визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 15.08.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "Картсервіс плюс" з податку на додану вартість за липень 2016 року.

Визнано податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "Картсервіс плюс" з податку на додану вартість за липень 2016 року такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 15.08.2016 року.

Стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 1 378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням суду, Державна фіскальна служба України та Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору про визнання електронних документів №091020151 від 09.10.2015 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Картсервіс плюс" направлено 15.08.2016 року засобами електронного зв’язку податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року.

У день направлення податкових декларацій ТОВ "Картсервіс плюс" отримано квитанцію №1 від 15.08.2016 року, в якій зазначено, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.08.2016 року, однак, документ не прийнято через наявність помилок, а саме: документ не може бути прийнятий – порушено вимоги пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, ІПН 336348726537 не був платником ПДВ в періоді липень 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з рішення суду, яке набрало законної сили, яким скасовано рішення податкового органу про анулювання свідоцтва позивача платника ПДВ, а порушення прав позивача допущено як територіальним органом ДФС, так і центральним.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За правилами п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наслідками безпосереднього дослідження поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року судом встановлено її відповідність наведеним формальним вимогам у частині заповнення обов'язкових реквізитів, що відповідачем не заперечується.

Єдиною підставою для відмови в прийнятті названої податкової звітності стало анулювання реєстрації ТОВ "Картсервіс плюс" як платника податку на додану вартість рішенням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №151/28-048 від 24.04.2015 року про анулювання реєстрації.

Згідно з п. 9 р. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Податкового кодексу України.

При цьому, як судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 року по справі №804/6902/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №151/28-048 від 24.04.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Картсервіс плюс".

За правилами ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, рішення суду набрало законної сили та відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України має преюдиційне значення у даній справі.

Згідно з п. 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130, підставою для внесення до Реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

При цьому, рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість скасовується судом з моменту його прийняття, таке рішення не створює будь-яких правових наслідків.

Отже, оскільки анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, є протиправним то позивача поновлено у реєстрі платників податків на додану вартість з 24.04.2015 року .

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у розглядуваному випадку правових підстав для неприйняття поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2016 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначати щодо належності відповідача у справі за заявленими позовними вимогами, що призвело до прийняття помилкового рішення у справі.

Так, у відповідності до пункту 4.1 Тимчасового порядку надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672 (далі - Тимчасовий порядок), податкова звітність до органів державної податкової служби може бути подана (надіслана) в електронному вигляді до приймального шлюзу органу ДПС України за допомогою програмних засобів та будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, які гарантують доставку електронного пакета звітних документів платника податків до органу ДПС протягом однієї години.

Пунктом 4.8 Тимчасового порядку встановлено перелік заходів, які здійснюють органи ДПС, для включення платників податків в систему подання податкової звітності в електронному вигляді.

ДПІ районного рівня, зокрема, здійснюють наступні заходи: отримання від органу ДПС, де розташовано приймальний шлюз, перевірених файлів електронної податкової звітності XML-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації при передачі електронної податкової звітності (підрозділи автоматизації процесів оподаткування); імпорт отриманих та розшифрованих файлів XML - формату до баз даних податкової звітності з перевіркою їх на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Орган ДПС, де розташовано приймальний шлюз, зокрема, здійснює такі заходи: прийом електронної податкової звітності з перевіркою її на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування); передача до ДПІ перевірених файлів електронної податкової звітності XML-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Згідно Переліку органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді, який є додатком 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672 приймальний шлюз податкової звітності в електронному вигляді розміщений в ДПС у м. Києві (зона дії приймального шлюзу - м. Київ), ДПС України (зона дії приймального шлюзу - Україна).

Згідно п. 2 Указу Президента "Про Міністерство доходів і зборів України" від 18.03.2013 р. № 141/2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Постановою Кабінету Міністрів від 21 травня 2014 р. шляхом реорганізації Міністерства доходів і зборів утворено Державну фіскальну службу України.

Як вбачається з квитанції №1 від 15.08.2016 року в ній зазначено, що податкову декларацію позивача з ПДВ за липень 2016 року було доставлено саме до центрального рівня Державної податкової служби України і відправник повідомлення про її неприйняття зазначено автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС України.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку що належним відповідачем у справі є Державна фіскальна служба України.

Таким чином, з огляду на те, що належним відповідачем у справі є Державна фіскальна служба України суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо скасування судового рішення.

Таким чином, враховуючи що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду з прийняттям нової постанови по суті заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України – задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 р. – скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Картсервіс плюс" – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ “КАРТСЕРВІС ПЛЮС” з податку на додану вартість за липень 2016 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю “КАРТСЕРВІС ПЛЮС” з податку на додану вартість за липень 2016 року такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 15.08.2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова виготовлена 20.11.2017 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим