Постанова № 70507265, 02.11.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

02 листопада 2017 року Справа № 814/1527/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, Южноукраїнська ОДПІ), в якому просить:

- визнати дії Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо відмови нарахування компенсації за затримку виплати доходів протиправними;

- стягнути з Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області компенсацію за затримку виплати зарплати в сумі 43096,55грн., в т.ч.: компенсацію за затримку виплати індексації грошових доходів за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року включно в сумі 23628,00 грн; компенсацію за затримку виплати надбавки за особливі умови праці в розмірі 50 % за період з 01.08.1997 року по 31.12.2000 року включно в сумі 8910,11 грн; компенсація за затримку виплати грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період роботи з 07.10.1993 року по 09.07.2014 року включно в сумі 10558,44грн.

В обгрунтування свої вимог позивач зазначила, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 року та додаткової постановою від 13.09.2016 року по справі № 814/1007/16 її позовні вимоги було задоволено: Южноукраїнську ОДПІ зобов'язано нарахувати та виплатити їй індексацію грошових доходів за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 в сумі 28265,74 грн., надбавку за особливі умови праці в розмірі 50% за період з 01.08.1997 року по 31.12.2000 року в сумі 2096,30 грн., грошову винагороду державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період роботи з 07.10.1993 року по 09.07.2014 року в сумі 8528,14 грн. Разом: 388890,18 грн. Враховуючи порушення строків виплати індексації, відповідач відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» повинен здійснити компенсацію позивачу втрати зарплати в сумі 43096,55 грн.

Відповідач позов не визнав, в письмових запереченнях вказав на безпідставність вимог позивача, оскільки індексацію грошових доходів за постановою суду № 814/1007/16 нарахована судом та має одноразових характер, а за Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» громадяни мають право на компенсацію за умови порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, які не мають разового характру.

Позивач надала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У період з 07.10.1993 року по 15.04.2016 року позивач працювала на різних посадах у Первомайській ОДПІ. Відповідно до Наказу № 75-о від 15.04.2016 року позивач звільнена з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Під час звільнення з нею було проведено не повний розрахунок, в зв'язку із чим вона звернулась до суду з позовом про нарахування та виплату їй сум індексації доходів, надбавки за особливі умови праці та грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період з серпня 1997 року по листопад 2015 року на загальну суму 38890,18 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 року та додатковою постановою від 19.09.2016 року по справі № 814/1007/16 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Суму заборгованості за рішенням суду виплачено 13.07.2017 року, що самостійно зазначено позивачем у позовній заяві.

Разом з цим, за думкою позивача, Южноукраїнською ОДПІ під час розрахунку не були враховані вимоги Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови КМУ від 21.02.2001 року № 159 «Про затвердження порядку проведеннЯ компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», не нараховано та невплачено суму компенсації за затримку виплати заборгованості, нарахованої за період з серпня 1997 року по листопад 2015 року, в розмірі 43096,55 грн.

Питання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати визначені Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону встановлено, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

В статті 3 Закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З аналізу вищевказаних норм, вбачається що компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати підлягають лише нараховані, але невиплачені грошові доходи, які не мають разового характеру.

Оскільки, як встановлено судом, позивачу за період з вересня 1997 року по листопад 2015 року не нараховувалась індексація заробітної плати, за період з серпня 1997 року по грудень 2000 року - надбавка за особливі умови праці. а за період з жовтня 1993 року по липень 2014 року - грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади в повному обсязі, а сума, що має бути виплачена, була предметом спору у справі № 814/1007/16, то терміни її виплати не можуть бути порушені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 року по справі № 822/504/13-а.

Згідно з ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи той факт, що позивачем заявлена вимога про нарахування компенсації щодо оспорюваної суми (індексації), яка позивачеві нарахована не була, то і позовні вимоги про нарахування та виплату компенсації є передчасними.

За таких обставин, суд вважає за необхідне в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв