Постанова № 70507152, 23.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року Справа № 813/3633/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Галицької обєднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Львівській області, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Галицької обєднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Львівській області з вимогою: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 30.06.2017 року №4248-1350.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач володіє транспортним засобом марки Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 MATIC (реєстраційний номер НОМЕР_1, обєм двигуна 2987; 2013 року випуску). Вказує на те, що обєктом оподаткування у 2016 році є лекові автомобілі з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 11033500,00 грн. Зазначає, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 MATIC не може бути обєктом оподаткування, оскільки його середньо ринкова вартість становить 932233,44 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Суд заслухав пояснення представника позивача, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 MATIC (реєстраційний номер НОМЕР_2, обєм двигуна 2987; 2013 року випуску), що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ233798.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №4248-1350 від 30.06.2017р., яким визначено позивачу податкове зобов'язання за 2016 рік за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 внесено зміни до Податкового кодексу України (надалі ПК України), які набрали чинності з 01.01.2015, зокрема, введено новий транспортний податок.

Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі - Закон №909) внесені зміни до ПК України, зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування транспортним податком, відповідно до ПК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом №909-VIII), стали легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (підпункт 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Кодексу).

Отже, згідно з вказаними положеннями законодавства, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Судом встановлено, що на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення середньоринкова вартість автомобіля позивача складала 932233,44 грн. 00 коп. Вказана вартість автомобіля розрахована за формулою: Сср = Цн х (Г/100) х (1+(Гк /100), вказаною в «Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403, де: Цн - ціна нового автомобіля; Г коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу. Коефіцієнти коригування ринкової вартості транспортних засобів наведені в методиці визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016.

Таким чином, з урахуванням положень підп.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком, а в позивача у 2016 році був відсутній обов'язок його сплати.

Крім того судом враховано, що транспортний податок відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 та п.п.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України, відноситься до місцевих податків.

Одним із принципів податкового законодавства згідно з положеннями п.п.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України є стабільність, зміст якого полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Дана норма кореспондується з положеннями п.п.12.3.4 п.12.3 ст.12 цього ж Кодексу, згідно з якою рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно з позицією Європейського суду у справіYvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобовязання, взяті державою, навіть якщо такі зобовязання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу повязана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобовязань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обгрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при внесенні змін до порядку оподаткування (принцип стабільності податкового законодавства), то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Як вже зазначалось, 24.12.2015 Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про знесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», згідно із яким п.п. 267.2.1 п.267.2 ст. 267 ПК України викладено в новій редакції, а саме змінено визначення обєкта оподаткування транспортним податком.

На виконання вимог цього закону, 14.01.2016 ухвалою №121 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 19.01.15р. №4263 «Про затвердження положення про транспортний податок» Львівською міською радою викладено у новій редакції Положення про транспортний податок.

Отже, вказані зміни, відповідно до положень пп. 4.1.9 п. 4.1 ст.4 ПК України, можуть застосовуватись лише у 2017 році.

У спірних правовідносинах суд також застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами, як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів, практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2016 рік. А тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення слід скасувати.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути з Галицької ОДПІ за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 30.06.2017 року №4248-1350.

3. Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_3) з Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області ( м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ЄДРПОУ 39508163), за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір, в сумі 640 (три тисячі двісті) грн. 00 коп

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 24.11.2017 року.