Постанова № 70507124, 27.11.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 року Справа № П/811/1852/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітанівське зернозберігальне підприємство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2017 №0000141206 та зобов'язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження сум бюджетного відшкодування, які відображені у податкових деклараціях з ПДВ від 20.07.2016 №9125625859, від 19.11.2016 №9222713805 та від 20.02.2017 №9024182648.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, необґрунтованим та безпідставним, не відповідає фактичним обставинам справи, а також таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України. Зокрема, посилався на те, що ревізори дійшли висновку про порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого товариство не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку. Позбавлення права на бюджетне відшкодування, ревізори пов'язують з тим, що від'ємне значення з ПДВ, за рахунок якого сформовано суму, яка заявлена до відшкодування, виникло в результаті здійснення попередніх оплат постачальникам товарів (робіт, послуг), при тому, що поставка відбулася в інших податкових періодах. На думку позивача, такий висновок контролюючого органу є хибним, та не відповідає діючому законодавству України.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.145).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. При цьому надано письмові заперечення, відповідно до яких відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення (а.с.143).

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також неявку представника відповідача в судове засідання, який про розгляд справи був повідомлений належним чином, суд вважає можливим здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітанівське зернозберігальне підприємство" зареєстровано 20.11.2006, як юридична особа, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ (а.с.34-37) та перебуває на обліку у Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області як платник податків.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 14.06.2017 №639, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Капітанівське зернозберігальне підприємство" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2015 по квітень 2017, за результатами якої складено акт №41/11-28-12-06/34724540 (а.с.11-32)

Згідно акту перевірки встановлено, що позивачем не порушено вимоги Податкового кодексу в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку: за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, листопад 2016, лютий 2017. Проте встановлено порушення вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, в результаті чого на підставі п.200.14 ст.200 Податкового кодексу відмовлено в наданні заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 6241803,00 грн., в т.ч. за червень 2016 - 24867,00 грн., жовтень 2016 - 76,00 грн., січень 2017 - 6216860,00 грн.

На підставі даного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми В3 від 02.08.2017 №0000141206, яким ТОВ "Капітанівське зернозберігальне підприємство" визначено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за січень 2017, червень, жовтень 2016 та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі: січень 2017 - 6216860,00 грн., жовтень 2016 - 76,00 грн., червень 2016 - 24867,00 грн. (а.с.33)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи, зокрема, з п.3.15 акту перевірки вбачається, що податковий орган проаналізувавши податкові декларації за звітний (податковий) період, за наслідками якого виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині визначення залишку від'ємного значення, фактично сплаченої ТОВ "Капітанівське зернозберігальне підприємство" постачальникам, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2016 в розмірі 24867,00 грн., за жовтень 2016 - 76,00 грн., січень 2017 - 6216860,00 грн..

Висновки податкового органу про відмову позивачу у наданні заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 6241803,00 грн., ґрунтуються на тому, що від'ємне значення з ПДВ, за рахунок якого сформовано суму, яка заявлена до бюджетного відшкодування, виникло в результаті здійснення попередніх оплат позивачем на адресу постачальників олії соняшникової ПП «АФ Митрофанівська», ТОВ «Оситнянське», ПП «Агрофірма «Панчеве», СТОВ «Тясмин», ТОВ «Агрофірма «Хлібодар». Також, податковий орган зазначав, що фактичне отримання олії соняшникової від вищевказаних контрагентів, з урахуванням періоду грудень 2016 - січень 2017 року, відбулось лише на загальну суму 3561806,47 грн.

Проте, суд не погоджується з таким висновком відповідача з наступних підстав.

Згідно з п.198.2 ст.192 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з приписами вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

У відповідності до вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як випливає зі змісту зазначеної норми, ключовою умовою для виникнення у платника податків права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, є сплата такого податку у складі вартості товарів/послуг, при цьому фактичне отримання таких товарів для даної статті, не є умовою для отримання бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених норм також свідчить про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у будь-яких попередніх податкових періодах.

При цьому посилання відповідача на ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України, також є безпідставним, оскільки остання визначає момент набуття права власності за договором, що не є вирішальним для отримання бюджетного відшкодування.

Щодо сплати позивачем податку на додану вартість постачальникам товарів, в складі вартості товарів, відповідачем не заперечується та описано в акті перевірки. (а.с.25-28)

В рахунок здійснених попередніх оплат, постачальниками позивача ПП «АФ Митрофанівська», ТОВ «Оситнянське», ПП «Агрофірма «Панчеве», СТОВ «Тясмин», ТОВ «Агрофірма «Хлібодар» здійснено відвантаження готової продукції (олії) на загальну суму 59833426,20 грн., в т.ч. ПДВ 9980575,67 грн., що також не заперечується відповідачем. При цьому поставка була здійснена у січні-березні 2017 року. Проте відповідачем взято до уваги лише період грудень 2016 - січень 2017.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача, що платник податків має право на бюджетне відшкодування лише за фактично отриманий товар. Оскільки податкове законодавство не обмежує права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, який сплачено у складі попередньої оплати за товар.

Крім того, суд враховує, що під час проведення перевірки податковим органом не встановлено будь-яких інших обставин, які б свідчили про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування.

Реальність господарських операцій ТОВ "Капітанівське зернозберігальне підприємство" з контрагентами, по взаємовідносинам з якими сформовано від'ємне значення, відповідачем не заперечується, податкові накладні отримані позивачем від ПП «АФ Митрофанівська», ТОВ «Оситнянське», ПП «Агрофірма «Панчеве», СТОВ «Тясмин», ТОВ «Агрофірма «Хлібодар», відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, при цьому правомірність формування податкового кредиту за першою подією також не заперечується відповідачем.

До того ж, податковим органом в акті перевірки підтверджено, що сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем у червні 2016 в розмірі 24867,00 грн., жовтні 2016 - 76,00 грн., січні 2017 - 6216860,00 грн., відповідає сумі податку, фактично сплаченій у попередніх податкових періодах постачальникам товарів.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області податкового повідомлення-рішення №0000141206 від 02.08.2017, яке підлягає скасуванню.

Щодо зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження сум бюджетного відшкодування, які відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ від 20.07.2016 №9125625859, від 19.11.2016 №9222713805 та від 20.02.2017 №9024182648, суд зазначає наступне.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України. (пп.200.7.1 п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України).

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп.200.7.2 п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. №26 затверджено Порядок ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок №26).

Згідно п.3 Порядку №26 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

За приписами пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру такі дані, зокрема, дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно п.6 Порядку №26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

Відповідно до п.200.12"ґ" ст.200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Крім того, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Оскільки винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням від №0000141206 від 02.08.2017 було позбавлено позивача права на бюджетне відшкодування, яке в судовому порядку скасовується як протиправне, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження сум бюджетного відшкодування, які відображені ТОВ "Капітанівське зернозберігальне підприємство" у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.07.2016 №9125625859, від 19.11.2016 №9222713805 та від 20.02.2017 №9024182648.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на користь ТОВ "Капітанівське зернозберігальне підприємство" слід присудити сплачений ним судовий збір в сумі 95227,04 грн..

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №0000141206 від 02 серпня 2017 року.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження сум бюджетного відшкодування, які відображені Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітанівське зернозберігальне підприємство" у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.07.2016 №9125625859, від 19.11.2016 №9222713805 та від 20.02.2017 №9024182648.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітанівське зернозберігальне підприємство" (код - 34724540) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 95227,04 грн. (дев'яносто п'ять тисяч двісті двадцять сім гривень 04 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код - 39393501).

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина