
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
02 листопада 2017 року Справа № 814/539/17
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Князєва В.С., судді Біоносенка В.В., судді Гордієнко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Росток Агро», вул. Соборності, 40, Козелець, Чернігівська область, 17000 до відповідачів1. Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 2. Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655 провизнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,в с т а н о в и в:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росток Агро» (далі - ТОВ «Росток Агро»), звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач-1, ДПІ) та Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2, ДФС), в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області в частині невизнання електронних документів ТОВ «Росток Агро», та Державної фіскальної служби України щодо відмови прийняття та реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток Агро» в електронному вигляді № 18 від 2.0.02.2.017 року, № 15 від 16.02.2017 року, № 16 від 17.02.2017 року, № 19 від 21.02.2017 року, № 20 від 21.02.2017 року, № 21 від 21.02.2017 року, № 22 від 23.02.2017 року, № 24 від 23.02.2017 року, № 26 від 25.02.2017 року, № 27 від 26.02.2017 року, № 28 від 27.02.2017 року, № 29 від 28.02.2017 року, № 30 від 28.02.2017 року, № 1 від 01.03.2017 року, № 2 від 02.02.2017 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні в електронному вигляді № 18 від 2.0.02.2.017 року, № 15 від 16.02.2017 року, № 16 від 17.02.2017 року, № 19 від 21.02.2017 року, № 20 від 21.02.2017 року, № 21 від 21.02.2017 року, № 22 від 23.02.2017 року, № 24 від 23.02.2017 року, № 26 від 25.02.2017 року, № 27 від 26.02.2017 року, № 28 від 27.02.2017 року, № 29 від 28.02.2017 року, № 30 від 28.02.2017 року, № 1 від 01.03.2017 року, № 2 від 02.02.2017 року, з визначенням, що податкові накладні вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано Товариством з обмеженою відповідальністю «Росток Агро», а саме: податкова накладна № 30 від 28.02.2017 року - 02.03.2017 року, податкові накладні №15, 16, 19, 20, 21, 22, 24, 26, 27, 28, 29 - 09.03.2017 року, податкова накладна № 18 від 20.02.2017 року - 13.03.2017 року, податкові накладні №1, 2 - 15.03.2017 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Росток Агро» зазначило, що подані ним податкові накладні сформовані без помилок та без порушення законодавства, отже неприйняття відповідачами його податкових документів є незаконним та таким, що порушує його права.
Відповідачі позов не визнали, надали письмові заперечення, в яких зазначили, що ТОВ «РОСТОК АГРО» шляхом підміни товарних позицій, формує
сумнівний податковий кредит платникам реального сектору економіки. Отже, з метою вжиття заходів щодо унеможливлення розповсюдження сумнівного податкового кредиту та недопущення подальшої реєстрації податкових накладних підприємствами, якими в ЄРПН відображено реалізацію товарів/послуг без мети та можливості реального здійснення зазначених господарських операцій ДПІ прийнято рішення призупинити дію договору про визнання електронних документів.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
04.01.2016 року між ТОВ «Росток Агро» та ДПІ, на виконання вимог п. 49.4 ст. 49 ПК України, укладено договір № 040120161 про визнання електронних документів (далі - Договір № 040120161).
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
15.03.2017 року позивачем було зроблено спробу зареєструвати в електронному вигляді податкові накладні № 18 від 20.02.2017 року, № 15 від 16.02.2017 року, № 16 від 17.02.2017 року, № 19 від 21.02.2017 року, № 20 від 21.02.2017 року, № 21 від 21.02.2017 року, № 22 від 23.02.2017 року, № 24 від 23.02.2017 року, № 26 від 25.02.2017 року, № 27 від 26.02.2017 року, № 28 від 27.02.2017 року, № 29 від 28.02.2017 року. 02.03.2017 року та 15.03.2017 року позивачем було зроблено спробу зареєструвати в електронному вигляді податкову накладну № 30 від 28.02.2017 року.
Згідно квитанціями ДПІ № 1 податкові накладні ТОВ «Росток Агро» не було прийнято у зв'язку з виявленням наступних помилок: «Порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, а саме: ЄДРПОУ 37385970. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності».
Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 Розділу 3 Договору № 040120161, контролюючий орган зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляду, та їх комп'ютерну обробку, забезпечити відправлення квитанції на електронну адресу платника податків.
Також п. 4 Розділу 6 Договору 040120161 передбачено, що орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката(сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.
Жодних з двох цих обставин відповідачем не наведено.
Підставами для розірвання договору про визнання електронних документів, відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 року, є лише: 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифікату відкритого ключу замість скасованого; 2) зміна платником місце реєстрації.
Саме зміна реєстрації є підставою для розірвання договору. У цьому ж випадку, про жодну зміну реєстрації мови не йде.
З заперечень, наданих відповідачем взагалі незрозуміло чи розірвали відповідачі зазначений договір, чи ні. Терміни «призупинено», «поновлення» щодо дії договору про визнання електронних документів, в українському законодавстві відсутні.
Також відповідач не надав суду доказів, що існували підставі для не здійснення реєстрації податкових накладних з підстав, зазначених у пункті 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 року.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість своїх дій щодо неприйняття податкових накладних позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 128, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області в частині невизнання електронних документів ТОВ «Росток Агро», та Державної фіскальної служби України щодо відмови прийняття та реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток Агро» в електронному вигляді № 18 від 2.0.02.2.017 року, № 15 від 16.02.2017 року, № 16 від 17.02.2017 року, № 19 від 21.02.2017 року, № 20 від 21.02.2017 року, № 21 від 21.02.2017 року, № 22 від 23.02.2017 року, № 24 від 23.02.2017 року, № 26 від 25.02.2017 року, № 27 від 26.02.2017 року, № 28 від 27.02.2017 року, № 29 від 28.02.2017 року, № 30 від 28.02.2017 року, № 1 від 01.03.2017 року, № 2 від 02.02.2017 року.
3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні в електронному вигляді № 18 від 2.0.02.2.017 року, № 15 від 16.02.2017 року, № 16 від 17.02.2017 року, № 19 від 21.02.2017 року, № 20 від 21.02.2017 року, № 21 від 21.02.2017 року, № 22 від 23.02.2017 року, № 24 від 23.02.2017 року, № 26 від 25.02.2017 року, № 27 від 26.02.2017 року, № 28 від 27.02.2017 року, № 29 від 28.02.2017 року, № 30 від 28.02.2017 року, № 1 від 01.03.2017 року, № 2 від 02.02.2017 року, з визначенням, що податкові накладні вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано Товариством з обмеженою відповідальністю «Росток Агро», а саме: податкова накладна № 30 від 28.02.2017 року - 02.03.2017 року, податкові накладні №15, 16, 19, 20, 21, 22, 24, 26, 27, 28, 29 - 09.03.2017 року, податкова накладна № 18 від 20.02.2017 року - 13.03.2017 року, податкові накладні №1, 2 - 15.03.2017 року.
4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток Агро» (код ЄДРПОУ 37385970) судовий збір у сумі 1600,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 961 від 16.03.2017 року, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.
5. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток Агро» (код ЄДРПОУ 37385970) судовий збір у сумі 1600,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 962 від 16.03.2017 року, за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.С. Князєв
Суддя В.В. Біоносенко
Суддя Т.О. Гордієнко
Судове рішення № 70507061, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 02.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/539/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: