Постанова № 70507053, 24.11.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2017 року Справа № П/811/802/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1А.) до Подільського відділу Державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі відповідач, Подільський ВДВС м.Кропивницький ГУТУЮ у Кіровоградській області) про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Подільського відділу ДВС м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просить суд:

- скасувати постанови державного виконавця Подільського ВДВС м.Кропивницький ГУТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 від 01.03.2017 року про накладення штрафу в сумі 1700,00 грн. та від 25.04.2017 року про накладення штрафу в сумі 3400,00 грн. у ВП №53250586.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Проте, позивач наголошує, на протиправності дії державного виконавця Колодєєвої Н.А. при винесенні спірних постанов.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в адміністративному позові, наполягав на його задоволенні.

Відповідач скористався своїм правом на надання письмових заперечень, в яких висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, оскільки наголошує на тому, що постанови державного виконавця про накладення штрафу винесені відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження (а.с.26-29).

В судовому засіданні представником відповідача наголошено на відмові у задоволенні позовних вимог.

На підставі відповідної ухвали від 14.11.2017 року, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження за наявності відповідного клопотання сторін.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

За приписами п.1, 3, 9 ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Предметом спору в даній справі є законність та обґрунтованість дій державного виконавця Подільського відділу ДВС м. Кропивницький Головного ТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 при винесенні постанов державного виконавця Подільського ВДВС м.Кропивницький ГУТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 від 01.03.2017 року про накладення штрафу в сумі 1700,00 грн. та від 25.04.2017 року про накладення штрафу в сумі 3400,00 грн. у ВП №53250586.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні фактичні обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2016 року по справі №912/4172/16 заяву про вжиття запобіжних заходів задоволено частково, зокрема, вирішено: вжити запобіжних заходів шляхом витребування у приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю 7957, адреса: м. Кропивницький, вул. Гагаріна, 9) нотаріальні справи щодо нотаріального посвідчення укладених між продавцем Приватним акціонерним товариством «Весна» (код ЄДРПОУ 13743004, адреса: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 10, офіс 19) та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ» (код ЄДРПОУ 39963153, адреса: м.Кропивницький, вул. Дворцова, 13) договорів купівлі-продажу 3 (трьох) об'єктів нежитлової нерухомості (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 1021235135101, 1020047935101, 1021131435101) площами 298,6 м кв., 361,9 м кв., 385,6 м кв., які розташовані по вул. Дворцовій, 13 у м. Кропивницький; вжити запобіжних заходів шляхом накладення арешту на об'єкти нежитлової нерухомості (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 1021235135101, 1020047935101, 1021131435101) площами 298,6 м кв., 361,9 м кв., 385,6 м кв., які розташовані, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ» (код ЄДРПОУ 39963153, адреса: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13). У задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів в іншій частині відмовлено (а.с.151-158).

Як вбачається, з матеріалів справи ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2016 року по справі №912/4172/16 набрала законної сили 16.11.2016 р.

В свою чергу, вказана ухвала була передана за відповідною заявою стягувача на примусове виконання до Подільського відділу ДВС м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.32-33).

18.01.2017 року державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградської області ОСОБА_2, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53250586 з виконання ухвали №912/4172/16 виданої Господарським судом Кіровоградської області про вжиття вищевказаних запобіжних заходів (а.с.34).

В строк, наданий боржнику (ОСОБА_1) для добровільного виконання, рішення суду, не виконане (а.с.41).

Відтак, 01.03.2017 року державним виконавцем Подільського відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2, на підставі ст.ст. 63,75 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про накладення штрафу в сумі 1700,00 грн. за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем термін без поважних причин (а.с.89-90)

Так, вказану постанову про накладення штрафу, боржником (ОСОБА_1А.), отримано особисто 12.03.2017 року, про що свідчать відомості офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» (а.с.87-88).

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що у виконавчому провадженні ВП №53250586, 25.04.2017 року державним виконавцем Подільського відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2, на підставі ст.ст. 63,75 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про накладення штрафу в сумі 3400,00 грн. на боржника ОСОБА_1 за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем термін без поважних причин (а.с.90).

Не погоджуючись із винесенням вказаних постанов про накладення штрафу, вважаючи їх неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні № 1-рп/2007, рішенні № 19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Згідно статті 14 КАС України - постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

За загальним правилом обов'язковими до виконання є судові рішення (постанови та ухвали), що набрали законної сили. Судові рішення набирають законної сили за правилами статті 254 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно статті 181 КАС України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За змістом частини 4 статті 257 КАС України - примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Положеннями частини 12 статті 267 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.

Крім того, обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін.

Рішення суду може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Як роз'яснив Верховний Суд України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016 року із наступними змінами.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1)здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно ч.3 вказаної статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 10) звертатися до суду із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

За змістом статті 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Статтями 75-76 Закону України Про виконавче провадження врегульовано виконання рішень про покладення на боржника обов'язку виконати певні дії, також врегульовано дії державного виконавця і заходи примусу щодо боржника у разі невиконання судового рішення.

Державний виконавець у даному виконавчому провадженні повинен діяти у відповідності з наведеними вище нормами закону.

Частинами 1, 2 статті 75 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, вказаними нормами закону передбачено накладення штрафу у разі невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.

Суд наголошує, що відповідачем, як державним виконавцем були вчиненні всі дії, передбачені вищевказаними положеннями законодавства, по зясуванню виконання приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_1 ухвали Господарського суду Кіровоградської області №912/4172/16 від 14.11.2016 року в частині подання запитуваних документів, зокрема, надіслано відповідний запит до Господарського суду Кіровоградської області (а.с.36).

Так, з матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду справи, ухвала Господарського суду Кіровоградської області №912/4172/16 від 14.11.2016 року про вжиття запобіжних заходів шляхом витребування у приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_1 нотаріальних справ та договорів купівлі-продажу зазначених у вказаній ухвалі, позивачем, не виконана (а.с.36,41).

З огляду на вказане, судом не беруться до уваги твердження представника позивача, про те, що про існування спірної постанови від 25.04.2017 року про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн., він не знав, оскільки особисто її не отримував, а дізнався лише 28.04.2017 року ознайомившись із нею.

Поряд з тим, такі твердження позивача судом оцінюються критично, з огляду на положення статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки спірна постанова була винесена відповідачем у звязку із невиконанням рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, а про обовязок подання нотаріальних справ щодо нотаріального посвідчення укладених між продавцем Приватним акціонерним товариством «Весна» (код ЄДРПОУ 13743004, адреса: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 10, офіс 19) та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ» (код ЄДРПОУ 39963153, адреса: м.Кропивницький, вул. Дворцова, 13) договорів купівлі-продажу 3 (трьох) об'єктів нежитлової нерухомості (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 1021235135101, 1020047935101, 1021131435101) площами 298,6 м кв., 361,9 м кв., 385,6 м кв., які розташовані по вул. Дворцовій, 13 у м. Кропивницький; вжити запобіжних заходів шляхом накладення арешту на об'єкти нежитлової нерухомості (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 1021235135101, 1020047935101, 1021131435101) площами 298,6 м кв., 361,9 м кв., 385,6 м кв., які розташовані, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ» (код ЄДРПОУ 39963153, адреса: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13), позивач був обізнаний ще з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження за №53250586 та постанови про накладення штрафу від 01.03.2017 року.

Відтак, досліджуючи спірні постанови про накладення штрафу у контексті вищевказаних законодавчих положень, в даному випадку судом не встановлено наявність поважних причин, які призвели до унеможливлення виконання ухвали Господарського суду Кіровоградської області №912/4172/16 від 14.11.2016 року.

Положеннями частини 1 статті 75 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що спірні постанови державного виконавця Подільського відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 від 01.03.2017 року про накладення штрафу в сумі 1700,00 грн. та від 25.04.2017 року про накладення штрафу в сумі 3400,00 грн. у ВП №53250586, при примусовому виконанні ухвали Господарського суду Кіровоградської області №912/4172/16, прийняті відповідачем з урахуванням вимог статті 11 та частин 1, 2 статті 75 Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотриманням принципу верховенства права.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За сукупністю наведених обставин, з огляду на наведене, суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відтак, судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Подільського відділу Державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про скасування постанов державного виконавця Подільського ВДВС м.Кропивницький ГУТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 від 01.03.2017 року про накладення штрафу в сумі 1700,00 грн. та від 25.04.2017 року про накладення штрафу в сумі 3400,00 грн. у ВП №53250586 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3