Постанова № 70506843, 10.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року № 810/2314/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Кравченко Р.О., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до КП "Іванківське комунальне управління водного господарства" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з позовом до Комунального підприємства Іванківської районної ради «Іванківське комунальне управління водного господарства» про стягнення податкового боргу в сумі 804311,56 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з результатами фінансово - господарської діяльності станом на 01.06.2017 року за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 804311,56 грн.. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги просив, позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував повністю, у задоволенні просив відмовити. В обґрунтування письмових заперечень зазначив, що податковий орган передчасно звернувся з позовною заявою про стягнення податкового боргу, оскільки Податковим кодексом України передбачений окремий порядок застосування заходів стягнення податкового боргу із певної категорії боржників, який викладений в ст.96 ПК України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд зазначає наступне.

Комунальне підприємство "Іванківське комунальне управління водного господарства" перебуває на обліку як платник податків у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААБ № 932244 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №1293/2005 від 23.03.2005 року КП "Іванківське комунальне управління водного господарства" належить до комунальної власності.

За результатами фінансово-господарської діяльності станом на 01.06.2017 за підприємством рахується податкова заборгованість у розмірі 804311,56 грн.

Податковий борг складається з нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та самостійно визначених зобов'язань з ПДВ у 2015-2017 роках.

Відповідачем самостійно задекларовано податок на додану вартість з квітня 2015 на суму - 289256 грн., з яких сплачено 7842,72 грн.

Заборгованість за 2015 рік складає 281413,28 грн., протягом 2016 року з січня по жовтень - 356640 грн., протягом 2017 рік за січень та лютий - 41456 грн.

До відповідача в 2016 році було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань: податкове повідомлення-рішення від 03.06.2016 - 54 263,42 грн. та податкове повідомлення-рішення від 09.08.2016 - 3 939,92 грн., а також за несвоєчасну подачу звітності з ПДВ: податкові повідомлення-рішення від 23.09.2016 на загальну суму - 2210 грн. Залишок несплаченої пені, згідно ст.129 ПК України складає 64 388,94 грн. Дані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались.

У зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, керуючись Порядком направлення податковим органом податкової вимоги платникам податків, відповідачу було направлено податкову вимогу від 01.02.2005 за № 1/39 на суму 32051,92 грн. та податкову вимогу від 10.03.2005 за № 2/65 на суму 34338,25 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідачем заборгованість не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеного боргу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами спору, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК України).

Відповідно до п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків, власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані, як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Іванківське комунальне управління водного господарства" належить до комунальної власності.

Відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (пп. 96.1.1); затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (пп. 96.1.2); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пп. 96.1.3); прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (пп. 96.1.4).

Пунктом 96.2 ст. 96 ПК України регламентовані наступні дії контролюючого органу, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено: контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків (пп. 96.2.1); досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету (пп. 96.2.2); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пп. 96.2.3); виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (пп. 96.2.4).

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України).

Таким чином, приписами ст. 96 ПК України визначений чіткий алгоритм дій, які можуть бути вчинені контролюючим органом для реалізації своїх повноважень, спрямованих на погашення податкового боргу комунальним підприємством.

Отже, суд вважає, що ст. 96 ПК України не встановлено право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення коштів комунального підприємства, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

З огляду на наведене суд зазначає, що позивачем не дотримано встановлений статтею 96 ПК України обов'язковий порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації в силу відсутності доказів виконання податковим органом обов'язкових передумов направлення до державного органу подання у відповідності із вимогами п.96.2 ст.96 ПК України, відтак, звернення Вишгородської ОДПІ із даним позовом є передчасним.

Звертаючись до суду із даним позовом, контролюючим органом не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ним було вчинено повний перелік дій, визначений законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу державного підприємства, зокрема, докази вжиття контролюючим органом достатніх дій, спрямованих на реалізацію свого права на звернення до суду про стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника у банках, які його обслуговують та/або на встановлення наявності майна, яке могло б бути реалізовано в рахунок погашення боргу платника.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.06.2017 року № К800/6929/16, від 12.09.2016 року № К/800/40383/15 та від 01.03.2016 року №К800/7977/15.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що податкові вимоги від 01.02.2005 та від 10.03.2005 не стосуються податкового боргу відповідача, який виник у 2015-2017 роках, оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2005 році відповідно до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який втратив чинність з 01.01.2011 року, а тому не може регулювати питання погашення податкового боргу платника податку, що виник після вказаної дати.

Отже, на податковий борг, який рахувався у відповідача за звітний період 2015-2017 років, повинна була прийнята та надіслана платнику податків нова податкова вимога, натомість є лише Акт камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ від 02.06.2016 № 293/15-01/30869595 та податкове повідомлення-рішення від 03.06.2016 року № 0003891011 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 54263,42 грн.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.03.2015 року по справі № К/800/16273/13.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 128, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 жовтня 2017 р.