Постанова № 70506535, 02.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.10.2017 року Головне управління Держпраці Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі державного виконавця – Горілий К.К. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;

- визнати протиправним та скасувати Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 07.02.2017 року;

- зобов’язати Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.08.2016 року № 354/4.1-10/145 до примусового виконання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані дія і рішення, вчиненні та прийняті державним виконавцем незаконного, оскільки постанова про накладення штрафу була винесена на момент дії Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, а тому органи ДВС повинні були прийняти її до виконання та відкрити виконавче провадження, оскільки строк пред’явлення вказаного виконавчого документу ще не сплив та відповідав вимогам діючого на той момент Закону. Крім того, позивач посилається на порушення державним виконавцем встановлених строків прийняття оскаржуваного рішення і доведення його до відома стягувача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. На адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення на позов.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши подані документи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

29.08.2016 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №354/4.1-10/145, згідно якої до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг-Фіш», на підставі абз. 6 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, застосовано штраф в розмірі 1450,00 грн. Також у тексті зазначеної постанови вказано, що остання набирає законної сили з моменту її складання з 29 серпня 2016 року та є виконавчим документом і пред’являється до виконання органом державної виконавчої служби протягом одного року з наступного дня після набрання законної сили.

23.12.1016 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900048546710 позивачем направлено на адресу Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області заяву з проханням прийняти до примусового виконання постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №354/4.1-10/145 від 29.08.2016 року та саму постанову.

06.09.2017 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області направило запит до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про надання відомостей щодо результату розгляду поданої заяви за вищевказаним виконавчим документом, у зв’язку з тим, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не мало відомостей щодо прийнятого відповідачем рішення по вказаному виконавчому документу.

28.09.2017 року до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за вх. № 12037 надійшла відповідь на запит від 06.09.2017 року, в якій Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомив позивача, що виконавче провадження № 53365012 за постановою №354/4.1-10/145 від 29.08.2016 року було повернуто стягувачу без прийняття до виконання 28.04.2017 року, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання). В додатку відповіді, зокрема, містилась копія повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.02.2017 року.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII.

Частиною 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 року №1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим законом.

Згідно п. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Таким чином, закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII змінив строки пред’явлення виконавчих документів до виконання.

Судом встановлено, що постанова № 354/4.1-10/145 від 29.08.2016 року набрала законної сили 29.08.2016 року, проте направлена позивачем до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для її примусового виконання 23.12.2016 року, тобто з пропущеним строком більше ніж три місяці (116 днів).

Таким чином, відповідачем правомірно було повернуто виконавчий документ без виконання та складено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 07.02.2017 року.

Суд не враховує позицію позивача, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04.11.2010 року № 2677-VI, оскільки він стосується виконавчих документів, які були видані до набрання чинності Закону № 2677-VI, тобто до 08.03.2011 року, проте постанова № 354/4.1-10/145 від 29.08.2016 року видана не в передбачений законом період.

Щодо вимоги про зобов’язання Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрити виконавче провадження суд зазначає, що вчинення виконавчих дій є дискреційними повноваженнями відповідача.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові Пленуму від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», в якій визначено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно з Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, вимога про зобов’язання відкрити виконавче провадження до задоволення не підлягає, оскільки належить до дискреційних повноважень відповідача.

Враховуючи викладене в сукупності, позовні вимоги є безпідставними, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2017 року.