Постанова № 70506521, 27.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 р. Справа № 804/6994/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Голобутовського Р.З.,

розглянувши у скороченому провадженні в місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Спеціалізований центр «Вуглеізотоп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Західно-Донбаська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Спеціалізований центр «Вуглеізотоп» (далі ДП «Спеціалізований центр «Вуглеізотоп», відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, на стороні позивача: Західно-Донбаська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить стягнути на користь державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 69 357, 46 грн. з рахунків Державного підприємства «Спеціалізований центр «Вуглеізотоп» (код ЄДРПОУ 00186022) у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податковий борг з ПДВ у розмірі 69 357, 46 грн., який виник внаслідок несплати у визначені законодавством строки суму узгодженого грошового зобовязання, визначеного відповідачем самостійно в податкових деклараціях з податку на додану вартість, штрафних санкцій, визначених контролюючим органом, та пені, розрахованої відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України. Податкова заборгованість залишається не погашеною, що зумовило звернення до суду.

Ухвалою суду від 27.10.2017 року було відкрито скорочене провадження у цій адміністративній справі та надано відповідачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для надання суду своїх письмових заперечень проти заявленого адміністративного позову, наявних доказів або заяви про визнання позову

Сторони були належним чином повідомлені про порядок розгляду адміністративного позову, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення ухвали. Втім, у встановлений строк відповідач не надав суду жодного із запропонованих документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечень відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Спеціалізований центр «Вуглеізотоп» зареєстровано рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради як юридичну особу 14.03.2001 року за №1 2661200000006191 та знаходиться на обліку в Західно-Донбаській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Станом на 31.08.2017 року за обліковими даними Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідач має податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 69 357, 46 грн.

З матеріалами справи видно, що заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 69 357, 46 грн. утворилась за рахунок несплати самостійно здекларованих зобовязань у встановлені терміни згідно податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 20.06.2017, №9138548109 від 18.07.2017, №9162957346 від 15.08.2017.

Також, податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності із податку на додану вартість за червень-липень, жовтень-грудень 2015 року, січень-травень 2016 року ДП «Спеціалізований центр «Вуглеізотоп», за результатами якої складено акт від 10.02.2017 № 96/04-10-12-01-24-00186022 та встановлено несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання за податковий період, що перевірявся.

За результатами акта перевірки податковим органом сформовано податкові повідомлення-рішення:

- від 14.03.2017 р. №0002251201 про застосування до відповідача штрафної санкції з податку на додану вартість у сумі 76 636, 00 грн. Станом на 31.08.2017 з урахуванням наявної на дату виникнення боргу за цим рішенням переплати у сумі 5960, 82 грн. та часткової сплати у сумі 69901, 00 грн. залишок несплаченого за даним рішенням грошового зобовязання складає 874, 18 грн.

- від 14.03.2017 р. №0002261201 про застосування до відповідача штрафної санкції з податку на додану вартість у сумі 6060, 40 грн.

Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 14.03.2017 р. №0002251201 та №0002261201, що підтверджується повідомленням про вручення.

Докази їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку відсутні

Проте, по строку оплати задекларовані зобовязання залишаються не погашеними.

Отже, сума заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 69 357, 46 грн. набула статусу податкового боргу.

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. п. 58.2, 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога № 2951-17 від 19.06.2017 на суму 76 835, 58., яка надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена підприємству 18.07.2017.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобовязань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобовязання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження.

Податковим органом відповідно до пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України у звязку із несвоєчасною сплатою грошових зобовязань відповідачу нараховано пеню на загальну суму 1088, 88 грн

Згідно з положенням п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Суд зазначає, що позивачем здійснено всі передбачені чинним податковим законодавством дії, що передують звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо наявності боргу та відповідних проплат (в тому числі часткових), суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Спеціалізований центр «Вуглеізотоп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Західно-Донбаська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути на користь державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 69357,46 грн. з рахунків Державного підприємства «Спеціалізований центр «Вуглеізотоп» (код ЄДРПОУ 00186022) у банках, що обслуговують такого платника податків.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_1