Постанова № 70506354, 20.11.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання - Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Степанюка С.Є..,

представників відповідача Домашич Х.Г., Копка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Транспортно-Експедиторський Центр» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Транспортно-Експедиторський Центр» (далі - ПП «ТЕЦ») звернулося в суд з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Головним управлінням ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) 12 жовтня 2017 року за №0009951408 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з ввезених на територію України товарів в сумі 14 210 грн 75 коп. основного платежу та 3 552 грн 69 коп. штрафних (фінансових) санкцій, за №0009961408 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 6 230 грн 92 коп. основного платежу та 1 557 грн 73 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту від 27 вересня 2017 року №10150/14-08/38272913 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «ТЕЦ» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2017 року». Перевіркою, зокрема за митною декларацією (далі - МД) від 05 жовтня 2016 року №100270001/2016/271789, встановлено відповідність відомостей про найменування товарів, їх вагу та кількість, транспортний засіб та невідповідність даних про відправника, отримувача, вартість товарів, умови поставки.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, та зазначає, що всі формальності, пов'язані з митним очищенням товару, необхідні для здійснення експорту на територію України, виконувала компанія «Allemand & Karlton LP», а інших документів, що стосуються партії товару, крім зазначених у МД від продавця не надходило.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 10 листопада 2017року та додаткових поясненнях від 16 листопада 2017 року пред'явленні позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в оспорюваній частині сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання їх протиправними та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача, кожен зокрема підтримали доводи, наведені у запереченнях та додаткових поясненнях. Просили в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що в період 27 липня 2017 року та з 17 серпня 2017 року 21 вересня 2017 року Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «ТЕЦ» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2017 року, за результатами якої складено акт від 27 вересня 2017 року №10150/14-08/38272913.

Перевіркою встановлено наступні порушення: частини першої статті 49, пункту 2 частини другої статті 52, пункту 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, в результаті чого занижені податкові зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 6 230 грн 92 коп. при митному оформленні товарів за МД від 05 жовтня 2017 року №1000270001/2016271789; пункту 190.1 статті 190 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижені податкові зобов'язання по сплаті ПДВ при ввезенні на митну територію України на суму 14 210 грн 75 коп. при митному оформленні товарів за МД від 05 жовтня 2017 року №1000270001/2016271789.

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняті: податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2017 року за №0009951408 про суми грошового зобов'язання з ПДВ з ввезених на територію України товарів в сумі 14 792 грн 95 коп. (з них14 210 грн 75 коп. за МД від 05 жовтня 2017 року №1000270001/2016271789) основного платежу та 3 698 грн 24 коп. (з них 3 552 грн 69 коп. за МД від 05 жовтня 2017 року №1000270001/2016271789) штрафних (фінансових) санкцій; та податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2017 року за №0009961408 про збільшення суми грошового зобов'язання по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 6 495 грн 55 коп. (з них 6 230 грн 92 коп. за МД від 05 жовтня 2017 року №1000270001/2016271789) основного платежу та 1 623 грн 89 коп. (з них 1 557 грн 73 коп. за МД від 05 жовтня 2017 року №1000270001/2016271789) штрафних (фінансових) санкцій.

З акту від 27 вересня 2017 року №10150/14-08/38272913 слідує, що в ході перевірки від Київської митниці ДФС отримано лист від 07 вересня 2017 року №3459/7/2670-20-05 з інформацією від митних органів Республіки Польща щодо не підтвердження автентичності поданих ПП «ТЕЦ» до митного оформлення документів.

Так, на підставі документально підтверджених даних митного оформлення товарів, задекларованих в країні відправлення Республіці Польща, що отримані від уповноваженого митного органу Республіки Польща після закінчення процедури митного оформлення імпорту в Україні, встановлено, що при митному оформленні декларантом ПП «ТЕЦ» заявлено недостовірні відомості щодо вартості товарів. Відповідно до задекларованих вартісних показників, при митному оформленні в Україні заявлена фактурна вартість 1 057, 53 доларів США (27 352 грн 39 коп.), інвойс №03/10/16 від 03 жовтня 2016 року, а згідно із задекларованими у країні відправлення Республіці Польща даними, вартість товарів становить 9 076, 47 доларів США (234 757 грн 59 коп.), фактура №000039FE1609 від 03 жовтня 2016 року. Заниження вартісних показників при імпорті свідчить про заниження податкових зобов'язань по сплаті ПП «ТЕЦ» митних платежів при оформленні товарів за МД від 05 жовтня 2016 року №100270001/2016/271789.

В результаті співставлення відомостей про характеристики товарів перевіркою встановлено розбіжності при їх класифікації згідно із УКТ ЗЕД, зокрема, за МД від 05 жовтня 2016 року №100270001/2016/271789задекларовано 34 товарних позиції на загальну фактурну вартість 1 057, 53 доларів США, загальна вага товарів - 500 кг, загальна кількість - 2391 штук, відправник товарів - фірма «Pol-Cel Sp Z.O.O.» ul.Rampa Brzeska 63, 22-100 Chelm, Poland.

Згідно із експортною декларацією від 03 жовтня 2016 року №16PL391010У0426815, в країні відправлення заявлено: відправник - ОСОБА_6, АДРЕСА_2, отримувач товарів - громадянин України ОСОБА_5 (АДРЕСА_1). При експорті в Польщі задекларовано 17 товарних позицій, фактурна вартість товарів - 9 076, 47 доларів США, загальна вага - 500 кг, загальна кількість - 2391 штук.

Таким чином, в ході перевірки встановлено невідповідність даних про відправника, отримувача, вартість товарів, умови поставки.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (з наступними змінами та доповненнями) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно із частиною другою статті 346 Митного кодексу України (з наступними змінами та доповненнями) документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку органу доходів і зборів та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб органу доходів і зборів перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні органу доходів і зборів.

Статтею 352 Митного кодексу України визначено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 4 частини п'ятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно із частиною першою статті 354 Митного кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Частиною шостою статті 345 цього ж Кодексу визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

На думку суду, отримані від уповноважених органів Республіки Польща документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товару, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, в силу приписів статті 352 Митного кодексу України правомірно були використані посадовими особами відповідача в ході проведення перевірки, є належними та допустимими доказами для прийняття їх судом.

При вирішенні даного спору суд також в силу вимог частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України враховує правову позицію, викладену у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа №21-1724а15), відповідно до якої є правомірним прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки на підставі документів, отриманих від митних органів іноземної держави, з яких митний орган встановив розбіжності в сумі вартості ввезеного на митну територію України товару, яка відмінна від вартості, заявленої декларантом.

Відтак, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки перевірки про факти недостовірного декларування вартісних показників товарів позивачем та факти заниження податкових зобов'язань.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, а тому ПП «ТЕЦ» у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 24 листопада 2017 року.